Шукайте своїх, купіть зручне взуття та ходіть у відпустку: поради жінкам, які збираються в ЗСУ

Так відпочиває Марія Смірнова. Фото: shotam.info

Марії Смірновій 23 роки, і останні сім місяців вона щоранку одягає форму ЗСУ. Дівчина вирішила мобілізуватися, коли зрозуміла, що волонтерства вже недостатньо, аби почуватися дійсно корисною. Відтоді вона обіймає посаду діловода в одному з підрозділів ЗСУ. Марія розповіла, до чого варто готуватися жінкам, які прагнуть одягнути піксель та присягнути на вірність народові України. Насамперед жінці доведеться подбати про власний комфорт та особисту гігієну, інформує "Дом" з посиланням на "ШоТам".

Я мобілізувалася до "своїх"

Я мобілізувалася більш ніж пів року тому, і точно можу сказати, що не шкодую. Це був мій свідомий вибір, коли я зрозуміла, що волонтерство — це недостатня допомога війську від мене під час повномасштабної війни. Перед цим я активно волонтерила, діставала для бійців все, що було потрібно.

Крім того, з початком російського вторгнення я втратила роботу, адже мій керівник одразу став до лав захисників і закрив свій бізнес. Тому трималася я лише на волонтерстві та допомозі свого хлопця і друзів.

Тож за кілька місяців допомоги у тилу — мобілізація стала абсолютно логічним та виваженим рішенням. До того ж мені запропонували долучитися до прекрасного батальйону, де я мала знайомих, а йти до "своїх" завжди простіше. Це, до речі, моя перша порада тим дівчатам чи жінкам, які хочуть прийти на службу.

Шукайте знайомих, це допоможе з адаптацією

За моїми спостереженнями, з плином великої війни дівчат у війську стає дедалі більше. Хтось мобілізується, хтось переводиться з батальйону в батальйон. Інші приходить до командира і просить взяти під своє крило до конкретного підрозділу. Якщо з’явилося бажання одягти військовий піксель, раджу йти до знайомих. Це полегшить контраст між очікуванням та реальністю. Та й загалом, це як у звичайному житті, бо через знайомих простіше налагодити контакт з оточенням.

Ще варто розуміти, що в армії немає однакового соціального зрізу людей. Тут максимально строката та аудиторія — від тих, хто закінчив 7 церковних класів, і до тих, хто отримує вже третю вищу освіту. Це цікаво, але може спричинити певні непорозуміння між військовослужбовцями. Важливо вміти слухати, прислухатися, поважати одне одного і домовлятися.

Потрапити на бойове завдання — не так просто, як здається

Я — діловод одного з підрозділів ЗСУ. Моя робота пов’язана з документами, як насправді й у більшості жінок у війську. Зазвичай саме цю посаду отримують жінки, які приходять на службу. Звісно, тут не йдеться про бойові виїзди й реальний ризик для життя, але це не менш важливо і не так просто, як здається. Далеко не кожен з першого разу правильно заповнить документи.

Потрапити на бойові виїзди — не так просто. Потрібно володіти певними навичками. Зокрема, треба здобути необхідні знання у тій галузі, де ви хотіли б розвиватися.

Мобілізуватися зараз важче, ніж пів року тому

Нині приєднатися до війська дещо складніше, аніж, наприклад, у квітні. Тоді, коли потрібні були люди, мало хто звертав увагу на вік, стать, здоров’я та наявність неповнолітніх дітей у добровольців. Тепер вас перевірятимуть ретельніше, аби точно переконатися, що ви витримаєте всі армійські навантаження. Українська армія поступово повертається до норм, які були у нас до 24-го лютого.

Жіночою гігієною забезпечують лише волонтери

Раджу підготуватися до армії й психологічно. Це не п’ятизірковий готель і геть не зручні апартаменти на сході чи півдні України. Умови можуть бути абсолютно різними. Це зазвичай спільний душ і спільна кімната з чоловіками. Доволі рідко у підрозділі буває достатньо жінок, щоб робити для них окреме комфортне приміщення. Мені пощастило, бо там, де я зараз, є можливість бути з жіночим колективом і мати навіть окрему вбиральню. Втім, так буде не завжди. Важливий момент про жіночу гігієну. Те, що потрібно жіночій частині нашого батальйону, привозять виключно волонтери, при чому намагаються робити це цілими коробками. У нас вже їх стільки, що інколи не знаємо, де їх складати. Ми не домовлялися, а просто періодично хтось приходить і ставить коробку зі словами: "Це —  жіноче".

Сухий душ, серветки та зручне взуття —  ваш "мінімум"

Попри наявність волонтерською допомоги я раджу самостійно запасатися усім, що вам потрібно. Адже тільки ви знаєте, що точно підходить, не спровокує алергію і буде комфортним. З обов’язкового — це сухий душ і гігієнічні серветки. Це те, що точно стане у пригоді. Адже сходити в душ — це розкіш.

"Армійська вишиванка" Марії Смірнової. Фото: shotam.info

Унісекс — це про форму в армії. Вона вважається унісекс і відрізняється розмірами. Та все ж у більшості випадків український піксель — з широкими плечима та вузькими стегнами. А це не підходить жінкам. Однак форма є, її завжди можна "підігнати" під себе. Для моїх розмірів знайшлося все, крім взуття. 39 розміру, здається, тут просто не існує або дуже бракує. Але це не проблема, тому що я купила і ношу берці, в яких мені дійсно зручно. Взуття повинно бути таким, в якому нога не буде втомлюватися, пітніти й покриватися грибком. До слова, грибок — одна з найбільш популярних проблем на службі. Часто доводиться носити берці днями, якщо не тижнями. На щастя, зараз не березень 2022-го, коли всі магазини були зачинені й армійського взуття ніде немає. Тепер можна купити все що завгодно і за доступні ціни.

Не ігноруйте відпустки та вихідні

Потрібно готуватися до того, що рідних ви не будете бачити місяцями. Це витримує не кожен чоловік і не кожна жінка. Ні коханого, ні батьків, ні дітей поруч немає і не буде. Подзвонити чи бодай написати повідомлення вдасться не завжди. То часу не буде, то зв’язку, але до цього звикаєш. З часом стане важче повертатися додому. Адже війна і цивільне життя — це дві різні речі, інколи хочеться кинути все, зібрати речі і втекти додому. Та за кілька днів вже захочеться повернутися назад, бо служба затягує. Тому ще одна підказка: коли є змога — обов’язково беріть вихідні та відпустки. За новим законом військовослужбовці мають повне право брати відпустку і їхати додому, як і на будь-якій цивільній роботі.

Приїжджайте, робіть гігієнічний манікюр, пофарбуйте брови, попіклуйтеся про своє ментальне здоров’я і не забувайте про життя, яке було у вас до пікселя. Це не означає, що потрібно кидати роботу заради нігтиків. Однак перевантажуватися до повного вигорання також не варто.

Можу відверто сказати, що я та дівчата поруч не шкодують про свій вибір. Він складний і періодично здається камінням на плечах, але це минає після чергової виконаної задачі. Якби була можливість повернутися у минуле і знову опинитися перед вибором, я б без вагань вдруге одягла український однострій.

Читайте також:

Прямий ефір