Права жінок на війні: розмова з Катериною Приймак

Співзасновниця "Жіночого ветеранського руху" Катерина Приймак розповіла шеф-редакторці каналу "Дом" Олександрі Березовській, чим займається її організація, як вони борються за права жінок на війні та чим допомагають жінкам-військовим. Детальніше про права, обов'язки жінок-військових дізнавайтеся в програмі "Ранку Вдома".

— Чим займається організація "Жіночий ветеранський рух"? Які напрями в пріоритеті?

— Наша перша адвокаційна компанія "Невидимий батальйон" відкрила 63 бойові посади для жінок. У 2014 році жінки почали вступати до лав Збройних сил, проте за документами вони були кухарками, прачками, банщицями, бо інші посади були для них недоступні. Нам тоді допомогли науковиці та депутатки. Досі немає жіночі військової форми, проте рух у цьому напрямку вже пішов, є лекала. Жінкам в армії досі дають чоловіче спіднє. Є багато маніпуляцій на тему гендерної рівності.

— Що відбувається з жінками, які добровільно вступають до лав ЗСУ? Яку вони отримують спеціалізацію?

— Обов'язкова постановка на облік діє лише для жінок-медиків. Я особисто виступаю за те, щоб усе було добровільно. Побувши на фронті, я розумію, що люди там дуже потрібні, але армія має бути професійною. Механізм наступний: жінка йде у військкомат, отримує відношення, їй задають питання щодо навичок. Є список вакансій. У військкоматі мають визначити, які в тебе є вміння або які можна розвинути. Всі проходять загальні навчання. Там також можна визначитися зі своєю своєю спеціалізацією і перевестися.

— Коли жінка-доброволець приходить у військкомат, її опитує жінка чи чоловік?

— У військкоматах працюють і жінки, і чоловіки. Є військкомати, де крім медиків жінок не беруть. Є такі, що можуть розгледіти в жінці потенціал і мотивацію. Зараз не на часі реформи в армії, але рано чи пізно ми до них дійдемо. Добре що є шанс це зробити якісно і стратегічно. За війни сильно поповнюється кадровий резерв вмотивованими крутими людьми. Так було в 2014 році, але їх не вдалося зберегти. Система скарг і покарань за скарги в армії теж має бути виправлена, тому що часто скарги на людину надходить на стіл саме тій людині.

— Чи готове наше суспільство до усвідомлення того, що професіонал чи непрофесіонал визначається незалежно від гендеру?

— Ми до цього йдемо, цей процес невідворотний. Суспільство вже набагато краще сприймає жінок в армії. Але ще багато зрушень має відбутися. Чим більше ми вкладатимемося в освіту і культурне виховання дітей, тим більше шансів, що більшості шкідливих стереотипів не буде.

— Що ви пропонуєте для цього робити?

— Черчілль колись сказав, що війна виграється за шкільною партою. Те, що потрібні гроші на оборонну сферу, не означає, що ми не маємо піклуватися про культуру. Освіченість починається з нас самих. Ми маємо приймати, що люди різні, досвіди різні, треба вміти транслювати як власний досвід, так і сприймати чужий.

Читайте також: Сміливі українки: історія стрільчині та медикині ЗСУ Олександри