Чи варто ставитися до війни, як до долі — пояснює психологиня Наталя Підлісна

Наталя Підлісна. Скріншот: kanaldom.tv

Що таке доля з точки зору психології. Як можна управляти нею. Чи варто ставитися до війни, як до долі. Та як усвідомлене ставлення до ситуації може змінити життя людини. Про це у "Ранку Вдома" говоримо з психологинею Наталією Підлісною.

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський.

— Чи можна ставитися до війни як до долі та чи варто? Що таке взагалі доля і як усвідомлення цього може нам допомогти в кризові часи?

— Я можу розповісти вам це з точки зору філософії. Доля — це те, що ми повинні навчитися приймати, або з чим треба боротися. Це якась зовнішня сила, яка впливає на нас. Практичні психологи вважають, що ця зовнішня сила — це просто наше розуміння чи нерозуміння причинно-наслідкових зв'язків. Зв'язків між тим, що відбувалось колись, і між тим, що відбувається зараз. Якби люди розуміли постійно цей зв'язок, то їм було б легше, і поведінка була б іншою. Такою, яка могла б вплинути на майбутнє. І майбутнє б змінилося, і доля б змінилася.

— Тобто, ми пожинаємо плоди наших пращурів?

— А або ж плоди того, що робили ми колись.

— А чи можна вивчати причинно-наслідкові зв'язки та почати керувати долею?

— У психології визначається умовна можливість управління долею. Для цього психологи представляють долю, як такий життєвий шлях людини чи країни, як сценарій, як життєву історію, і виділяють в ній низку подій, які можуть бути там випадковими, зовнішніми або внутрішніми, актуальними або зовсім незначними. Тобто, якщо ви, наприклад, спіткнулися, то доля тут ні до чого, треба бути уважнішим. А якщо ви прийшли в магазин і виявилося, що там молока сьогодні немає, то це випадковість, неминучість, умовна доля. Бо від нас це не залежало.

Важливо наголосити, що психологія не займається тим, щоб змінювати навколишній світ, а працює з внутрішніми психічними процесами.

Тому важливо відрізнити те, на що ми можемо вплинути та змінити, і те, на що ми не можемо вплинути й змінити. І не треба себе звинувачувати, страждати даремно. Бо ми не керуємо долею, як комп'ютером або авто.

— Тобто, якщо ми не можемо вплинути на ситуацію, нам треба просто змінити своє ставлення до цієї ситуації?

— Правда.

— А якщо ми можемо на щось вплинути, то як це працює?

— Ми можемо вплинути лише на наші думки, емоції, поведінку і мотивацію. Тобто на себе.

Психологи допомагають розшифрувати зв'язки між несвідомим матеріалом, який у нас є в голові, і усвідомленими бажаннями. Тобто думка може бути або реалізована, або відкинута. І розуміння мотиву цієї дії часто вислизає від людини. Це добре видно у відповідях на питання: "Навіщо це тобі?". На кожну дію і на кожну нову відповідь можна ставити питання:"Чому?" і "Для чого?". І так людина шукає свій мотив і оці причинно-наслідкові зв'язки.

От, наприклад, ви постійно запізнюєтеся на роботу. Вам здається, що дуже багато незалежних від вас причин, якихось зовнішніх факторів впливає на це. Але якщо їх проаналізувати, то зовнішніх факторів буде дуже мало. А причина в тому, що ви не хочете йти на цю роботу. І тоді треба запитати себе: "Чому я не хочу іти на цю роботу?". Тоді треба розібратись у собі, зрозуміти, чого ти хочеш, можливо, навіть змінити роботу,  або стосунки з кимось на роботі. Можливо змінити своє ставлення до роботи, висунути роботодавцеві певні вимоги. А може треба просто відпочити. І от таким чином ми можемо вплинути на долю.

Нам здається, що доля змінилася, якщо ми змінили свої думки, емоції й мотивацію. Тобто необхідна робота над собою.

Читайте також:

Прямий ефір