"Бахмут — це репетиція перед поверненням до Маріуполя": про евакуацію цивільних та плани розповів волонтер Михайло Пуришев

Михайло Пуришев з маріупольського бізнесмена перетворився на волонтера. Його червоний бус, який вивозив людей з окупованого Маріуполя, знає чи не вся Україна. Чоловік ризикував власним життям, аби врятувати жителів рідного міста. Тепер він мріє про звільнення та відбудову Маріуполя, допомагає місцевому населенню Бахмута та планує розгорнути там український інформаційний фронт, йдеться у матеріалі "Ранку Вдома".

Ведучі — Лілія Ребрик та Костя Октябрський.

— Ви вже казали, що зустріли війну в Маріуполі. Згодом ви одні з перших повернулися до блокадного міста. Як це було? Що ви там побачили?

— Це був складний досвід, вражало все навколо: танки, тіла людей, обстріли, міни на дорогах. Я не військовий, нічого не тямлю у війні, але коли бачив на дорогах розкидані міни то вже починав каятися в усіх гріхах, думав, що це кінець. Це зараз, я знаю, що вони так легко не здетонують, а тоді було страшно, але довелося їхати, бо мене чекали люди.

Чим ближче я під'їжджав до Маріуполя, тим більше помічав горя, смерті та руйнації. З кожною поїздкою бачив Маріуполь по-новому. Їх було сім. Коли поїхав туди вшосте, то застав обвуглені будинки, тоді зрозумів, що міста вже немає. Зараз таким є Бахмут. Місто, яке щодня руйнують. Я розумію, що це буде другий Маріуполь. Переживаєш і за тих людей, які там, і за тих, кого туди відправляєш. 

— Чому люди не виїжджають з Бахмута?

— У кожного своя причина. В Бахмуті залишилися люди, які довгий час отримували інформацію з російського інформаційного простору — радіо, листівки та інші канали пропаганди. Там інформацію поширюють між собою самі люди, які переважно сидять у підвалах. Їм сказала Росія, що Україна їх покинула, нав'язала думку про те, що їхніх дітей та чоловіків заберуть на війну, от вони й сидять по підвалах, ховаються. Тобто ці інформаційні вкиди гуляють підвалами, тож ми з командою вже маємо нову місію у Бахмуті. Хочемо привезти туди українські газети, привезти туди радіо, щоб люди слухали українські новини. Це дуже важливий інформаційний фронт.

Стосовно евакуації. Людей звідти вивозять не лише українці, а й волонтери з-за кордону. Гуманітарні місії, різні організації допомагають з евакуацією цивільного населення. Є волонтери з інших континентів. На жаль, є й такі, хто загинув у Бахмуті. Нещодавно ми прощались з "Крісом". Він загинув під час поїздки до Соледару, мав рятувати одну сім'ю.

— Хто допомагає фінансово?

— В мене дуже багато підписників в соцмережах, є багато фондів, та самих волонтерів. Долучаються різні організації, підприємці. До речі, напередодні купили ще два буси. Тож тепер у нас буде три червоних буси. Це буде колона добра, яка приїжджає і може зробити майже все. 

— Де ви черпаєте натхнення та сили?

— Скажу відверто, люди віддають інколи більше, ніж ти їм. Це надихає. Я працюю і здобуваю досвід для того, щоб згодом відновлювати Маріуполь. Бахмут — це така велика репетиція. Все ж таки Маріуполь це моє місто, в якому я виріс, яке дуже люблю, в яке хочу повернутися.

Також цікаві гості "Ранку Вдома":

• Робота патронатної служби: про допомогу захисникам України розповіла Олена Толкачова
• "Незламні": редакторка Вікторія Покатіс презентувала книгу про війну в жіночих обличчях
• Конфлікти між ВПО та громадами: представниця БФ "Право на захист" Наталя Проскуренко розповіла, як їх уникнути