Психологиня Наталя Підлісна порадила, як позбутися синдрому вцілілого

Наталя Підлісна. Скриншот: kanaldom.tv

Синдром вцілілого — це частина посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Людину переслідує почуття вини, оскільки вона пережила екстремальну подію у той час, як її знайомі загинули, або травмувалися. Як позбутися провини вцілілого і прийняти пережите, в "Ранку Вдома" розповіла психологиня Наталя Підлісна.

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський.

— Що таке провина вцілілого?

— Це хворобливі відчуття провини, яке є частиною посттравматичного стресового розладу. Те, що ми називаємо ПТСР. Постраждалу людину переслідує сильне почуття провини, оскільки вона пережила екстремальну подію. Наприклад, ракетний обстріл чи геноцид, чи окупацію, у той час, як багато інших людей не пережили цього. Ці нав'язливі думки часто переростають у серйозні розлади, або апатію.

— Чому синдром вцілілого став розповсюдженою проблемою? Багато людей говорять про свою провину перед країною, родиною?

— Така проблема дійсно існує, у середовищі психотерапевтів це підтверджують. Почуття провини взагалі формується в дитинстві, а зараз ми трохи регресуємо, тобто стаємо схожими на дітей. Нам хочеться, щоб хтось зробив так, що все завтра закінчиться. Водночас доросла частина психіки, на яку ми можемо спиратись у кризових ситуаціях, перехоплює інфантильну дитячу частину.

Є ще одна причина. Ми в житті ж дуже часто змагаємось, і синдром виникає ще й тому, що починається вимірювання почуттям провини: кому було важко, а кому — легше. Поруч рідко з'являються люди, які можуть заспокоїти й довести, що людина з синдромом вцілілого зробила все від неї залежне. Бо так воно зазвичай і є.

Як позбутися синдрому вцілілого?

— Подорослішати та взяти відповідальність за своє життя. Це по-перше. По-друге, треба бути серед людей і говорити з ними, обговорювати свої почуття. Третє — берегти свій ресурс. Четверте — це бути корисним там, де ви можете. Плетіть сітки, донатьте, займайтеся тою працею, яка вам приносить користь та задоволення.

Втім найголовніше — це пам'ятати, хто винен у цій війні. Це Росія, її президент, російський народ, який нічого не робить, щоб зупинити цю війну.

Також цікаво:

Прямий ефір