Улюблений режисер Заходу, якого контролював сам Сталін: маловідомі факти про Олександра Довженка

Слов'янство дало світу кінематографа одного великого творця, мислителя та поета — Олександра Довженка. Так казав сам Чарлі Чаплін про українського режисера з величезним талантом та трагічною долею. У "Ранку Вдома" дізнавайтеся про п'ять фактів з життя Олександра Довженка, які має знати кожен українець.

Довженко малював карикатури

Цей український режисер прийшов у професію в золоту добу німого кінематографу. Спочатку Олександр Довженко працював художником-карикатуристом, але щойно потрапив на знімальний майданчик у Харкові, зрозумів, що хоче створювати кіно. 100 років тому камери були дуже громіздкими, а знімальний процес клопітким та тривалим. Одного разу Довженко, наробивши технічних помилок на майданчику, навіть кинув режисуру. Втім жага творити кіно виявилася сильнішою.

Успіх "Звенигори"

Наприкінці 1920-х років Олександр Довженко викликав фурор на Заході. Прем'єра його першої стрічки "Звенигора" з грандіозним успіхом відбулася не лише в Москві, а й у Франції, Нідерландах, Бельгії, США, Канаді та Мексиці. Картина охоплює дві тисячі років історії українських земель. Західні критики були в захваті від цього незвичайного масштабного епосу і назвали його "Гомерівською поемою на екрані". Тим часом вдома у Довженка починалися серйозні проблеми.

Цензурний "гачок"

У Радянському Союзі, який контролював Україну, не можна було просто знімати кіно. Будь-яка робота зазнавала ідеологічної цензури. Дослідники вважають, що Довженко від початку щиро вірив у співпрацю з більшовиками. Режисерові здавалося, що український народ вступив у нову епоху процвітання. Проте сам факт того, що він показував Україну з такою любов'ю викликав гнів радянських цензорів. Фільм 1930 року "Земля" формально оспівував комуністичну політику на селі, але насправді показував життя українських селян. І коли на Заході картина знову викликала фурор, радянські критики розгромили геніальний фільм Довженка за ідеалізацію так званого "відсталого минулого". На тлі масових репресій у СРСР доля режисер повисла на волоску.

Від арешту Довженка врятував сам Сталін

Від арешту в Україні Довженка врятував сам Йосип Сталін. Радянський диктатор наказав перевезти режисера до Москви й часто викликав його на прогулянки просто посеред ночі, щоб поговорити про мистецтво. Це не був акт милості. Сталін хотів використати талант Довженка для створення радянської пропаганди у кіно. І це в той час, коли в Україні, панував організований Сталіним Голодомор. Щоб зберегти життя Довженко підкорився диктатору і створив фільми, які були просочені комуністичною ідеологією. Режисер знімав відверту неправду, але навіть заради неї мав проходити дев'ять кіл цензурного пекла. Цим Довженко зміг виторгувати у Сталіна прощення за любов до України та прагнення свободи творчості.

Стрічка "Україна у вогні" накликала на режисера нову біду

Під час Другої світової війни режисер знову став неблагонадійним. Сценарій його документального фільму "Україна у вогні" сприйняли, як державну зраду. У стрічці Довженко розповідав про перші місяці війни й про те, як Червона армія відступала українськими землями під натиском німців. З фільму стало зрозуміло, що червоноармійці кинули населення України напризволяще, на милість загарбників. Зрештою, замість "України у вогні" Довженка змусили працювати над суто пропагандистським документальним фільмом "Битва за нашу Радянську Україну". Вже після війни режисер частково реабілітувався в очах Сталіна, але так і не зміг повернутися додому та знімати фільми про справжню Україну. Довженко помер у 1956 році від серцевого нападу. Він не встиг втілити у життя свої найкращі сценарії. Сьогодні ім'я Довженка носить одна з головних кіностудій України, а його творча спадщина досі вражає кіноманів по всьому світу.

Також цікаво: Боротьба українців проти Росії крізь віки: 5 фактів, які має знати кожен