Ринок землі, зростання зарплат і мільярди від МВФ: коментарі Тимофія Милованова

Які перші результати старту ринку землі. Поетапне збільшення виплат для населення до 2024 року. Україна отримає 2,7 млрд дол. від МВФ. Ці теми у програмі "На самом деле" телеканалу "Дом" коментує Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки, міністр розвитку економіки (2019-2020 рр.), радник керівника Офісу президента України.

Ведуча програми — Альона Чорновол.

Ринок землі

З моменту запуску ринку землі — з 1 липня — кількість угод наблизилася до 1 500. Як повідомляє пресслужба Мінагрополітики, з 1 липня до Державного земельного кадастру всього було подано 4 415 заяв. Раніше прем'єрміністр України Денис Шмигаль заявив, що мінімальна ціна, за якою можна виставляти на продаж землю, — близько 1 тис. дол. за гектар. Він також додав, що Кабмін затвердив проєкт, який дасть змогу отримати аграріям кредити для купівлі землі.

— Від старту ринку землі минув майже місяць. Ви як для себе резюмуєте перші результати?

— Перше, що я зробив, коли був міністром, — протягом двох тижнів після призначення 15 вересня вніс законопроєкт про ринок землі до Кабміну. І лише зараз, за два роки, ми бачимо перші півтори тисячі угод.

Ринки потрібні. Ринкова економіка більш ефективна, ніж командна. Крім того, якщо ринку офіційно немає, то він є неофіційно. І всі знають, що є і був тіньовий ринок землі. Нагадаю, що аграрні холдинги з великою концентрацією землі виникли саме під час мораторію, коли ринку землі нібито не було.

Багато із цих [1500] угод технічні. Це де люди оформляють ті угоди, які були раніше. По суті, легалізують певні угоди. Ту саму довгострокову оренду, наприклад, на 49 років. Ось такі угоди теж зараз переоформлюють.

Ми рухаємося вперед, але рухаємося складно. Найголовніше у відкритті ринку землі — ми вже призабули страхи, які були, коли ми обговорювали тисячі, десятки тисяч поправок до законопроєкту про ринок землі. Про те, що завтра відкриються ворота пекла в Україні й небо впаде на Землю, й Україна пропаде.

Але бачите, нічого такого. Ні небо не впало, нічого не розсунулося й ніхто нікуди нічого не вивозить. І це найголовніше. Тому що настільки суспільство переживає, що станеться щось не те із землею, що нехай буде повільно, нехай буде поетапно, нехай буде тисяча угод... Так, це дуже-дуже мало. На всю країну, в якій десятки мільйонів гектарів, а угода — це 2 гектари у людини пай, це взагалі ні про що, це крапля в морі.

Добре, нехай буде так. Погляньмо на всі ці 1500 угод, подивімося, чи немає там якихось паростків рейдерства, чи не зловживає хто.

Тому нормально починати повільно. І ми бачимо, що нічого поганого не відбувається. І дуже важливо запустити цей ринок так, щоб йому довіряли. Щоб дійсно там не було проблем, щоб не було зловживань, щоб не обманювали людей. Тому це добре, що він потихеньку запускається.

Це добре, що ми не бачимо проблем. Це дає нам оптимізм, якусь надію на те, що цей ринок за рік-два-три дійсно почне працювати й вартість землі дуже зросте. Вартість землі — це економіка. Це скільки ця земля виробляє, скільки на ній можна заробити, скільки на ній можна зробити доданої вартості. Коли ціна землі зростатиме, це означатиме, що ми, як економіка, всі заробляємо більше. Будуть інвестиції в цю землю. Буде до неї більш господарське ставлення.

Зростання зарплат

Зростання мінімальної зарплати, пенсійних виплат і допомоги з безробіття. У Мінфіні заявили про поетапне збільшення виплат для населення до 2024 року. Таким чином, мінімальна зарплата становитиме 7700 грн.

"Ми зараз сподіваємося, що наступного року ми збільшимо мінімальну зарплату до 7700 грн. У нас буде зростання інфляції +2% — тобто ми закладаємо достатньо помірне зростання соціальних показників. Хочу наголосити, що ми залишили фіскальний простір. Ідеться про нерозподілені витрати. Вони становлять від 50 до 100 млрд грн, які можуть бути спрямовані на підвищення мінімальної заробітної плати, збільшення прожиткового мінімуму. Очікується й збільшення пенсійних виплат. Це визначатимуть під час формування бюджету на 2022-2024 роки. Гроші для збільшення цих виплат є", — заявив міністр фінансів України Сергій Марченко.

— Коли в одній фразі звучать слова "підвищення зарплати" та "зростання інфляції", то останнє знижує радість від першого.

— Дуже важливо, що зростає більше. Якщо зарплата зростає більше, ніж ціни (тобто ніж інфляція), то економісти використовують такий технічний термін — реальна зарплата зросла. Номінальна зарплата — це скільки платять. Реальна — це скільки на неї можна купити товарів і послуг. Тому що зрештою гроші — це лише вимір. Гроші витрачають на те, щоб заплатити за квартиру, купити їжу, оплатити освіту дитини, купити якісь медикаменти, поїхати у відпустку, інвестувати в компанію. Що завгодно. І тому важливо — що та скільки на ці гроші можна купити.

Інфляція, дійсно, — 9%, може, навіть більше буде, до кінця року повинна впасти, а зростання зарплати набагато більше. Візьмімо цифру 6 тис. грн (нинішній рівень мінімальної зарплати, — ред.) або 6500 (мінімальна зарплата з 1 грудня 2021 року — ред.) і помножимо на 10%. Це буде 6600-7210 грн. Водночас наступного року очікується мінімальна зарплата у 7700 грн, тобто середнє зростання — понад 10%. Тобто 7700 грн випереджає зростання інфляції ще на 10%. Це означає, що ви зможете на 10% більше купувати.

І це феномен, який є в Україні останні кілька років. Коли реальні зарплати ростуть на 10%, 20%, іноді були навіть роки з 40% зростання. Це добре для людей.

Допомога МВФ

Україна отримає 2,7 млрд дол. від Міжнародного валютного фонду (МВФ). Як заявив глава Національного банку України Кирило Шевченко, МВФ розподілить 650 млрд дол. Україна теж отримає безоплатні кошти. Він зазначив, що рішення з цього питання вже ухвалила рада директорів Фонду, але ще має бути рішення ради керівників МВФ.

Шевченко також заявив, що Мінфін, Кабмін та НБУ мають домовитися про розподіл цих коштів між бюджетом і золотовалютними резервами.

Зазначимо, що Україна не отримувала транші МВФ з минулого літа.

— Безоплатні гроші від МВФ, та ще й в такому розмірі. 2,7 мільярда — куди б нам їх витратити?

— Це не безоплатні гроші, але це гроші. Ми є учасником МВФ, співвласником. У цьому Фонді у нас є певний відсоток.

Що відбувається? Спробую пояснити спрощено, хоча це не зовсім коректно. Ми збільшуємо статутний капітал. Що таке статутний капітал? Це те, що ми винні Фонду, як його учасник. Тобто це потенційно наш борг МВФ. Але у відповідь МВФ розподіляє нам назад цей борг у формі живих ресурсів. Ось так це працює.

Тобто, по суті, ми позичили у самих себе. Але позичили те, що ми можемо витратити у живих грошах.

А ось якби ми позичили самі у себе, нам би довелося друкувати гроші. А тут МВФ гарантує, що навіть якщо ми не зможемо виплатити, то ці живі гроші якісь інші країни покриють або ще хтось.

Тому ці живі гроші у 2,7 млрд прийдуть до нас до живих резервів Національного банку, а після цього повинні вирішити — підуть вони до бюджету чи залишаться у резерві. Резерви у нас в Національному банку великі, тобто Нацбанк завжди тримає якусь частину валюти для того, щоб, якщо щось пішло в економіці не так, стабілізувати її.

Резерви у нас великі, гарні, тому гроші потенційно можна використовувати по-іншому. Зокрема і для бюджету.

Але ці 2,7 млрд дол. — це не транш, який ми очікуємо та за який ми боремося. Транш — це зовсім інша історія. Ми виконали свої зобов'язання, наш уряд вважає, що ми зробили свою "домашню роботу", тепер рішення або думка — за фахівцями МВФ. Якщо з їхнього боку буде позитивне рішення, то тоді будуть додаткові кошти.

Читайте також: Програма МВФ та нові 2,7 млрд дол. — це різні історії, — Милованов