Україна наш дім

Альона Чорновол

Ведуча телеканалу "Дом"

Про дитинство

Я народилася у Москві. Батько навчався там у військовій академії, а мама працювала вихователькою у дитячому садку. Після розпаду Союзу ми з сім'єю повернулися до України. Жили в маленькому військовому гарнізоні, який огороджено колючим дротом і навіть не позначено на карті. Там я закінчила школу, паралельно займаючись українськими народними танцями і не пропускаючи жодного шкільного заходу в ролі ведучої.

До речі, ходила до дитячого садка менше двох місяців. Ні тато військовий, ні мама вихователька не змогли перебороти моє небажання спати вдень. Таких гучних "тихих годин" у тому садку, сподіваюся, більше не бачили. А я досі не люблю довго спати. Це ж марна трата часу

Про професію

Професію обрала років у дев'ять. Твердо знала, ким хочу бути. Телеведучою! Дідусь за маминою лінією був журналістом і поетом. Він підтримував мої прагнення працювати на телебаченні й одного разу присвятив мені вірш, у якому йшлося про те, що мої мрії збулися і я стала ведучою. Часто згадую дідуся. І розумію, наскільки важливо, навіть будучи дитиною, відчувати підтримку твоїх наївних мрій.

Питань щодо вибору університету не виникало. Київський національний університет культури і мистецтв та спеціальність "диктор і ведучий теле-, радіопрограм" ніби були створені для мене. На початку третього курсу пішла на кастинг — на одному з телеканалів шукали ведучу музичних новин. І отримала свою першу роботу. На музканалі пропрацювала 5 років. Була ведучою хітпарадів, новин шоубізнесу, журналістом, редактором.

Пізніше перейшла на інформаційно-розважальне ТБ, була ведучою ранкового шоу на "Першому Діловому".

А потім працювала на телеканалі "Наш" ведучою денної інформаційної програми, потім ранкового шоу. Провела понад 500 прямих ефірів.

Про нюанси

На ТВ працюю 14-й рік. Але щоразу перед ефіром неодмінно хвилююся. І це дуже приємне, грайливе хвилювання. У мене є чітке переконання, що, коли я раптом перестану хвилюватися, потрібно буде йти з професії. Тому що саме це хвилювання надає драйву і вогника в очах. Без цього ефір буде правильним, але прісним. А це не по-моєму.

Про хобі

Катаюся на всьому, що їздить і ковзає. Ролики, ковзани, велосипед, сноуборд. Мрію підкорити серф та океан заодно. Малюю за принципом "якщо те, що ти малюєш, зрештою виявиться не схожим на коня, — завжди можна зробити з нього гамак". Так сказав письменник і художник Генрі Міллер, і я не буду з ним сперечатися.

Але головне моє хобі — радіти простим речам. Я можу роками прокидатися, дивитися на один і той самий краєвид із вікна і щиро захоплюватися ним кожного разу. Погода, природа, люди навколо — нескінченне джерело мого натхнення.

Обожнюю подорожувати. Вже побачила понад 20 країн. І сподіваюся, що це лише початок.

Головний принцип у всіх сферах мого життя — "усе потрібно робити з любов'ю". А якщо без любові, то краще не робити зовсім.

Прямий ефір