Путін намагається виправдати війну в Україні, трактуючи історію на свій лад — думки експертів та уроки для Заходу (ВІДЕО)

Ілюстративне фото: Facebook

Сьогодні, 12 червня, у День Росії, у 32 країнах та 67 містах відбуваються всесвітні антивоєнні акції. Також активісти вийшли на мітинг до посольства Росії в США, з вимогою не відзначати чергову річницю прийняття суверенітету, оскільки сама РФ не дотримується зараз суверенітету інших країн і розв'язала війну проти України. У Кремлі намагаються виправдати війну, трактуючи історію на свій лад, повідомляє "Дом".

Президент РФ Володимир Путін фактично визнав, що метою російської агресії проти України є захоплення та анексія її території, а не так звана "денацифікація", як він говорив раніше. Про це свідчать його заяви, зроблені цього тижня під час зустрічі з підприємцями, стверджують експерти-міжнародники. Президент Росії провів черговий історичний екскурс, порівнявши себе з Петром I. Він розповів, що цей російський імператор не відторгав території Швеції під час Північної війни, а нібито "повертав" їх та "зміцнював". Це ж, за словами Путіна, зараз роблять у Кремлі.

"Зважаючи на все, на нашу долю теж, значить, випало повертати і зміцнювати. І якщо ми виходитимемо з того, що ці базові цінності становлять основу нашого існування, ми, безумовно, досягнемо успіху у вирішенні завдань, які перед нами стоять", — заявив Путін.

"Всі ці історичні, аісторичні аналогії дуже любить Путін. Нагадаю, рік тому він написав псевдоісторичну статтю про єдність українців та росіян, у якій фактично відмовляв українському народу у праві на існування та свою історію. Тепер у нього якісь псевдоісторичні алюзії до Петра I. Путін намагається використати історію інструментально. Усі ці алюзії прикривають звичайні бажання відхопити собі якнайбільше території за рахунок України", — коментує завідувачка інформаційно-аналітичного відділу Українського інституту Надія Коваль.

Які саме території має на увазі під словами про нібито "повернення", Путін не уточнив. Але днями представники російських окупаційних так званих "адміністрацій" заявили про підготовку у Херсоні та Запорізькій області референдумів про входження до складу Росії. Міжнародники впевнені: у Кремлі вирішили таким чином анексувати Україну частинами військовим шляхом, бо побачили, що політичним це зробити не виходить.

"Політичним шляхом Путін міг йти ще 2004 року перед Помаранчевою революцією, коли були перші значні передвиборчі фальсифікації на користь президента Януковича, які не вдалися і дуже розчарували Путіна. Ми можемо говорити про політичні спроби, знову ж таки, 2013-го, коли Путін тиском намагався зупинити європейську інтеграцію України. Але від 2013-14 років — це вже військові дії", — каже Коваль.

Колишня співробітниця Ради національної безпеки США Фіона Хілл стверджує, що Путін — самоучка, який пише власну версію історії. Він читав багато історичної літератури та переконав себе, що Україна є невіднятною частиною Росії.

"Путін бачить себе втіленням російської держави, в деякому сенсі — продовженням династії царів, які передували йому в імперському періоді російської історії. Саме тому він такий терпимий до російських апологетів монархії і любить проводити паралелі з Петром I. Він із задоволенням "одягнувся в одяг історії"", — вважає Хілл.

Війну проти України Путін ґрунтує на особистих націоналістичних уявленнях, зазначає Девід Ігнатіус, письменник та журналіст видання The Washington Post. За його словами, вторгнення на чужу територію глава Кремля виправдовує своєю версією того, що називають "російською винятковістю". Це ідея про те, що Росія є унікальною євразійською імперською системою, що історично розкинулася на двох континентах, яка нібито може грати за власними правилами.

"Росія сприймає це як певний екзистенційний шлях до повернення пострадянського простору та його кордонів, де його вплив, особливо політичний, міг би домінувати над регіональним політичним життям націй. Про це йдеться", — говорить експерт-міжнародник Тарас Семенюк.

Заходу слід винести уроки з історії і не вдаватися до політики умиротворення диктаторів. Тому що це шлях не до миру, а до ще більшої війни. Про це заявив колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен, виступаючи днями на демократичному саміті у Копенгагені.

"Ми повинні не забувати, що це не нова війна, а продовження та ескалація війни, яка почалася 2014 року, це відбувається тому, що тоді ми не відреагували досить потужно. Ми продовжили купувати російські нафту та газ, ми дозволили Росії провести олімпіаду та кубок світу, ми дозволили Путіну вийти сухим із води, ми не вивчили уроків історії", — сказав Расмуссен.

"Зараз має бути покарання за свавілля. Але якщо не буде покарання, то тоді також не треба забувати, що це сигнали майбутнім поколінням, це перше. Друге — це сигнали іншим країнам. І ми бачимо деякі тенденції в інших регіонах, коли вже свої інтереси починають військовим шляхом так само вирішувати", — зазначає експерт-міжнародник Богдан Ференс.

А президент України Володимир Зеленський на цьому ж саміті у Копенгагені закликав країни Заходу навчитися діяти превентивно.

"Не просто реагувати, а діяти вже тоді, коли тільки прозвучали слова про агресію. Коли вже стає зрозуміло, що війна може початися будь-якої миті. Агресор повинен відчути силу демократичного світу, силу міжнародного права вже тоді, коли тільки збирається порушити чинні базові норми", — заявив глава Української держави.

Зеленський наголосив, що демократія має бути дієвою у всіх сенсах. І закликав європейських лідерів не лише говорити, а й діяти, щоб усі воєнні злочинці несли відповідальність.

Читайте також: Валіза з екскрементами та імперські апетити: які таємниці приховує Путін (ВІДЕО)

Нагадаємо, цей тиждень у президента України Володимира Зеленського розпочався на передовій. Також за цей період глава держави нагородив журналістів, виступив на Азійському саміті з питань безпеки. Президент України Володимир Зеленський, на думку експертів, вигідно вирізняється на тлі "бункерного президента Росії". Володимир Путін рідко буває на публіці, хоча у його країні немає бойових дій.

Прямий ефір