Валіза з екскрементами та імперські апетити: які таємниці приховує Путін (ВІДЕО)

У поїздках російського президента Володимира Путіна супроводжує охоронець із особливим дорученням — він збирає екскременти президента у спеціальну валізку та відвозить їх на батьківщину. Ця новина, опублікована на сайті журналу Paris Match,  інформує "Дом".

Автори статті вважають, що збирання фекалій та сечі Путіна потрібне, щоб приховати інформацію про стан здоров'я президента.

Але онкологія, хвороба Паркінсона та психіатричні недуги, які підозрюють у Путіна, не позначаються на його імперських апетитах. На зустрічі з молодими підприємцями, інженерами та вченими глава Кремля порівняв себе з Петром I та натякнув на подальше захоплення Росією нових територій.

У промові Путін спробував провести паралель між вторгненням Кремля в Україну та завоюванням монархом узбережжя Балтійського моря під час війни проти Швеції у 18 столітті. Натяк на Північну війну розцінили як застереження, що вона в Україні може затягнутися надовго.

Петро I Північну війну 21 рік вів. Здавалося б, воював зі Швецією, щось відкидав… Нічого він не брав, він повертав. Те саме і в західному напрямку, це стосується Нарви, його перших походів. Чого поліз туди? Повертав і зміцнював — ось що робив", — сказав Путін.

Після цього до Міністерства закордонних справ Естонії викликали посла Росії. Віце-канцлер зовнішньополітичного відомства Рейн Таммсаар розповів, що висловив жаль з приводу слів Путіна, зокрема щодо естонської Нарви. Йому також пригадали погрози "демілітаризувати та денацифікувати" недружні країни та реєстрацію законопроєкту про скасування визнання незалежності Литви.

На заяви глави Кремля відреагували і в Україні.

"Визнання Путіна в захопленнях земель і порівняння себе з Петром I доводить: жодного "конфлікту" не було, тільки криваве захоплення країни під надуманими приводами народного геноциду. Йдеться не про "збереження особи", а про його негайну деімперіалізацію", — написав радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк у Twitter.

Читайте також: Якщо подивитися всі російські наративи за останні 20 років, вони завжди собі суперечили, — Грушецький