Ознаки геноциду, повне знищення міст, терор мирних громадян: паралелі між війнами у Чечні та в Україні

Зруйнований Грозний. Фото: Twitter/HistoryFoto

Вже понад 12,5 тис. мирних жителів загинули або зазнали поранень з моменту повномасштабного вторгнення Росії до України. Такими є офіційні дані Організації Об'єднаних Націй (ООН). Це майже стільки жертв, скільки було у Другій чеченській війні, 23-тя річниця від початку якої буде 7 серпня. Які паралелі можна провести між цими війнами — з'ясовували журналісти телеканалу "Дом".

Розстріли, застосування заборонених видів зброї та майже повне знищення багатьох населених пунктів. Лише у Грозному на руїни було перетворено цілі райони. Такі елементи терору застосовувала Росія під час Другої чеченської війни проти мирного населення, щоб чинити на нього моральний та психологічний тиск, змушуючи таким чином перейти під її патронат.

За словами експертів, дії Росії у Чечні мали ознаки цілеспрямованого геноциду чеченського народу. Загиблих, зниклих безвісти та вимушених емігрувати чеченців було до 30% всього чеченського населення республіки на 1991 рік.

Таких самих методів у Кремлі дотримуються і під час нинішньої війни проти України, наголошують аналітики.

"Крім самого терору, і підкуп деякої частини еліти. Це, скажімо, той великий урок війни, яка передбачила тоді прихід до влади сьогоднішнього керівництва Росії", — зазначає політолог-міжнародник Віталій Ярмоленко.

Тактика російського керівництва полягала у тому, що для виправдання своїх агресивних дій у Другій чеченській війні воно використовувало провокаційні операції, відповідальність за які перекладало на противника.

"Це були вибухи житлових будинків, терористичні акти на території Росії, від яких чеченське керівництво одразу ж відхрестилося. Знов-таки тут можна провести чітку паралель із тими провокаціями, які передували й агресії проти Грузії у 2008 році, й агресії проти України", — зазначив старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Микола Замікула.

Вибухи будинків, імовірно, організовані російськими спецслужбами, були спрямовані не лише на те, щоб легітимізувати військову операцію на Кавказі в очах внутрішньої аудиторії, а й на те, щоб підірвати імідж чеченців на міжнародній арені, зазначають експерти.

"На жаль, російській пропаганді вдалося створити ось такий образ для борців за незалежність Чечні, як терористів, які воюють із мирним населенням. Подібні ж інструменти використовуються і зараз. Тобто це риторика про те, що в Україні проживають і при владі перебувають "нацисти", а воюють "націоналістичні батальйони"", — зазначає Замікула.

Така тактика у Чеченській війні допомогла підвищити рейтинг Путіна та закласти фундамент його режиму.

"Вперше загалом вдалося, скажімо так, створити образ такого переможця і по суті побудувати сам рейтинг популярності Путіна на основі малої, але звитяжної війни. Це мобілізація суспільства навколо війни, звичайно ж, і навколо одного лідера", — вважає політолог Ярмоленко.

Чеченська війна стала одним із кроків на шляху Кремля до відродження імперської ідеї, наголошують експерти. За їхніми словами, великим упущенням Заходу на той час стала відсутність жорсткої реакції на воєнні злочини росіян.

"Саме зараз ми можемо по суті бачити аналогічну ситуацію. Світ, здавалося б, реагує на воєнні злочини та на вторгнення Росії в Україну, але водночас ця реакція все ж таки не настільки сильна, не настільки жорстка, якою б могла бути. Варто підвищувати градус реакції та градус сили реакції на подібні злочини, починаючи від Бучі й закінчуючи зараз Оленівкою", — вважає військово-політичний оглядач групи "Інформаційний опір" Олександр Коваленко.

Російське суспільство теж заплющило очі на звірства російської армії у Чечні. І цим зробило свій внесок у те, щоб такі самі дії повторилися в Україні.

Читайте також: Війна в Чечні та в Україні, справжнє обличчя Кадирова, паралелі Зеленського та Дудаєва: велике інтерв'ю з Аллою Дудаєвою

Прямий ефір