Довіра повернеться: перспективи судової реформи обговорюємо з Федором Веніславським

16 вересня в Офісі президента відбулася робоча зустріч із підтримки судової реформи в Україні. У ній взяли участь голова Ради суддів, Верховного суду, представники парламенту, а також посли країн "Великої сімки" та Європейського Союзу. Підсумком стала спільна заява.

Так, учасники позитивно відзначили успішну реалізацію судової реформи в Україні та її значення для майбутнього країни. Водночас вони висловили невдоволення тим, що Рада суддів України не делегувала кандидатів до Етичної ради, чим відтермінувала її запуск.

"Учасники зустрічі наполягають на якнайшвидшому завершенні формування Етичної ради та конкурсної комісії для проведення конкурсу на обіймання посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та початку їхньої роботи. Учасники зустрічі категорично не сприймають будь-які спроби поставити під загрозу імплементацію життєво важливої для України реформи, спрямованої на зміцнення верховенства права, підвищення рівня довіри суспільства до органів судової влади, залучення іноземних інвестицій і наближення євроатлантичного майбутнього України", — йдеться у повідомленні Офісу президента.

Посли країн "Великої сімки" в Україні цю зустріч в Офісі президента назвали конструктивною. Там зазначили, що побачили одностайну відданість української влади здійсненню судової реформи.

"Посли наголошують на міжнародній підтримці реформування Вищої ради правосуддя відповідно до законів, ухвалених Верховною Радою в липні, включно з наданням висококваліфікованих міжнародних експертів для Етичної ради ВРП, які працюватимуть разом зі своїми українськими колегами після їхнього призначення", — наголошується в підсумковому повідомленні.

Президент Володимир Зеленський ще у понеділок, 13 вересня, заявив, що не допустить блокування реформи, та пообіцяв дати відсіч таким діям.

"Я не допущу блокування головної реформи країни, яку обіцяв українцям і яку ініціював. Кожна незаконна дія, спрямована на блокування судової реформи, отримає негайну оцінку й відсіч", — акцентував Зеленський.

В Євросоюзі стверджують, що саме довіра до українських судів може стати джерелом для додаткових інвестицій в Україну.

"Справедлива судова система, якій довіряють, — це ключ до економічного розвитку й іноземних інвестицій. Прикрим фактом є те, що українська судова система стала основною перешкодою для іноземних інвесторів. Кожен потенційний інвестор хоче впевненості, що, якщо щось піде не так, він або вона зможе домогтися справедливості у суді. Проте сьогодні такої впевненості Україна запропонувати не може. Керівництво України визнало проблему", — написав у колонці для "Європейської правди" посол Євросоюзу в Україні Матті Маасікас.

Хід, перешкоди та перспективи судової реформи в Україні у програмі "Украина на самом деле" телеканалу "Дом" аналізує народний депутат, представник президента у Конституційному суді України (КСУ) Федір Веніславський.

Ведуча програми — Альона Чорновол.

— Ви брали участь у зустрічі на Банковій?

— Я не був присутній на цій зустрічі, тому що саме вчора наша робоча група і я, як її керівник, допрацьовували останні штрихи закону про олігархів, який сьогодні наш комітет планує розглянути й рекомендувати Верховній Раді.

А що стосується зустрічі в Офісі президента, то на ній були присутні керівництво Офісу президента, яке відповідає за взаємозв'язок із судовою системою, за реформування судової системи, представники Верховної Ради, суддівського корпусу, антикорупційних органів.

І найголовніше, що вони, наскільки я бачу, почули відгуки та оцінки послів "Великої сімки", які не просто натякнули, а прямим текстом сказали, що від успіху судової реформи залежить сприйняття України на міжнародній арені, по-перше, і, по-друге, залежить надання Україні фінансової допомоги. Тобто подальша співпраця України з міжнародними фінансовими інституціями. А це вже дуже серйозний сигнал для судової системи, яка, на жаль, дійсно почала блокувати реалізацію важливих законів, ініційованих президентом і ухвалених у липні.

— На Банковій сформовану Етичну комісію очікували побачити ще 11 вересня. Просто не встигли сформувати чи це саботування на якомусь рівні?

— По-перше, щоб комісія з відбору членів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів запрацювала, повинні були дати свої пропозиції про трьох міжнародних партнерів, і вони дали своїх висококваліфікованих, моральних, порядних партнерів. І трьох людей повинна була дати Рада суддів. І саме Рада суддів під, м'яко кажучи, формальною підставою не змогла заповнити свою квоту в цій комісії.

Те ж саме стосується й Етичної ради, яка повинна оцінювати сумлінність, добропорядність членів Вищої ради правосуддя. Тут така ж сама ситуація. Тому ні Вища конкурсна комісія з підбору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), ні Етична рада на сьогодні не запрацювали.

— А з яких причин Рада суддів не змогла представити своїх кандидатів?

— По-перше, були подані багато кандидатур, частина з яких останньої миті відкликали свої заяви про висунення своїх кандидатур. Частина мала якісь формальні підстави, що недостатньо чітко прописані якісь положення в їхніх документах тощо. Тобто це явно схоже на протидію з боку суддівської влади реформуванню суддівської влади.

— Ми чуємо позитивні відгуки після зустрічі. Чи здається вона вам конструктивною? Коли ми зможемо побачити формування Етичної комісії?

— Я думаю, що зустріч була точно конструктивною, незважаючи на те, що представники суддівського корпусу не підписали спільну заяву й загальну декларацію за результатами цієї зустрічі, посилаючись на суддівський імунітет і на неможливість висловлювати свою позицію. Проте я впевнений, що представники судової влади почули чіткі сигнали і з Офісу президента, і з вуст послів "Великої сімки", і з вуст керівників Комітету правової політики.

І я думаю, що процедурні моменти, висування, голосування тощо, — є у мене такий оптимістичний сценарій, що до кінця вересня ми отримаємо пропозицію від Ради суддів і зможемо сформувати й один, і другий органи, які почнуть свою роботу.

— Якщо ми бачимо опір на цьому рівні, ймовірно, він буде й на місцях. Президент каже: "Я не дам зупинити, я не дам саботувати". Як зробити, щоб потім не звинуватили в якомусь "ручному управлінні", "тиску на суддівство"?

— Ви знаєте, не дати нас звинуватити в якомусь ручному управлінні дають змогу два ключові закони: внесення змін до закону про статус судоустрою та статус суддів і закон про Вищу раду правосуддя, відповідно до якого вирішальна роль буде відведена, вже відведена з погляду закону, і буде відведена, коли буде сформована і Комісія етична, і конкурсна комісія з ВККС для міжнародних експертів. Звинуватити у впливі на авторитетних міжнародних представників міжнародної спільноти нас ніхто не зможе.

А відповідь на ваше перше запитання, чи буде опір на місцях. Я думаю, щойно Етична рада та конкурсна комісія виконають свою функцію, сформують якісну Вищу кваліфікаційну комісію суддів і Вищу раду правосуддя, очистять і нових членів відберуть, які не викликатимуть сумнівів. Ось ці дві ключові речі — вони є квінтесенцією всієї судової реформи.

— Чи маєте ви оптимістичні прогнози щодо повернення довіри до судів з боку громадянського суспільства?

— Відповідаючи на це питання, потрібно бути об'єктивним. І я б не став огульно говорити про те, що судова система повністю корумпована. Річ у тому, що 90% судових рішень не оскаржуються та фактично сприймаються сторонами процесу. Це означає, що вони справедливі. Просто про них ми не знаємо і про них немає жодного резонансу, тому що вони не виходять у широке громадське обговорення.

А ось близько 10% — це саме ті найбільш резонансні скандальні справи, за якими формується ставлення громадян до судової влади. Тому потрібно звернути увагу саме на найбільш одіозних суддів, найбільш скандальні справи. Щоб не ухвалювали необґрунтовані, несправедливі рішення, щоб ці справи справедливо висвітлювалися журналістами та громадянським суспільством. І довіра до судової влади, звісно, повернеться.