Украина наш дом

Діалог із громадянами: законопроєкт про перехідний період обговорюємо з Юною Потьомкіною

Юна Потемкина. Фото: minre.gov.ua

4 серпня Кабінет міністрів України схвалив законопроєкт "Про основи державної політики перехідного періоду". Правосуддя перехідного періоду впроваджуватиметься в окремих районах Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) після їхнього повернення під юрисдикцію України.

Наступний крок — внесення законопроєкту на розгляд Верховної Ради. За словами віцепрем'єрміністра — міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексія Резнікова, законопроєкт базується на принципах ООН в частині перехідної юстиції та повністю відповідає стандартам і критеріям ОБСЄ.

"Основний запит суспільства — справедливість і визначеність. Чинне законодавство містить велику кількість неузгодженостей як у термінах, так і в підходах, для багатьох складається враження непослідовності державної політики. Існує нагальна необхідність визначити конкретний перелік заходів, які здійснює держава в процесі деокупації та реінтеграції. Водночас не можна робити жодних поступок державі-агресору в питаннях територіальної цілісності й державного суверенітету України. І наш законопроєкт є рамою державної політики в цьому напрямку", — зазначив Резніков.

Про нюанси законопроєкту в програмі "Украина на самом деле" телеканалу "Дом" говорить радниця віцепрем'єрміністра — міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Юна Потьомкіна.

Ведуча програми — Альона Чорновол.

— Чому законопроєкт такий важливий, чому його розробляли так довго?

— Так, розробляли його з вересня 2020 року. На той момент урядом було вирішено розробити перший драфт.

Чому це так важливо? Важливо, тому що протягом семи років на рівні держави, на жаль, не була вироблена єдина політика щодо окупованих територій. І тут ідеться від термінології, яка на сьогодні не гармонізована, до величезної кількості питань про життя громадян України як на окупованій території, так і на підконтрольній.

Тому було ухвалено рішення, що на рівні уряду час спробувати розробити цю раму.

— За цією темою є багато напрацювань міжнародних організацій. Їхні думки брали до уваги?

— Так, звісно. Справа в тому, що наш законопроєкт розробляли передусім на підставі міжнародного досвіду й так званих принципів ООН, визнаних світовим досвідом саме в подібному врегулюванні конфліктів.

Важливо зазначити, що Україна в цьому разі вибрала свій унікальний шлях, тому що, яким би хорошим міжнародний досвід не був, у кожній державі цей досвід унікальний. І ми на сьогодні зіткнулися з так званою гібридною війною, якої раніше у світі ще не було. Саме тому ми до питання підійшли, ґрунтуючись на світових принципах і стандартах ОБСЄ.

Водночас комунікація з міжнародними організаціями, з громадянським суспільством була дуже детальною. Уряд вирішив спробувати новий принцип під час написання законопроєкту — принцип не інформування, а діалогу з громадянами. Це принцип такого співавторства за участю якомога більшої кількості людей.

Кілька слів про цифри. Ми говоримо про 100 активних учасників процесу. Після першого кола обговорення нашого законопроєкту нами було отримано 1020 сторінок зауважень і пропозицій. Тому це від початку була дуже серйозна робота.

— Початковий текст законопроєкту був близько 100 сторінок.

— Так, 99 сторінок. Ну, залежно від того, яким шрифтом читати.

Завдяки підключенню професійних учасників були напрацьовані зауваження та пропозиції. Після цього проєкт переродився, у прямому значенні цього слова. У підсумку зараз ми вийшли на 32 сторінки законопроєкту. Він став набагато більш рамковим.

— Чи закладено в законопроєкті відповіді на особливо злободенні питання? Наприклад, в ОРДЛО відбувається примусова масова паспортизація — українські громадяни отримують громадянство іншої країни. Там народжуються діти, які не мають українських документів...

— Цей законопроєкт все-таки основною метою перед собою ставив визначення так званих "червоних ліній". Але водночас ми закладаємо нові принципи, нові підходи у роботі, наприклад, із документами, які видають на сьогодні на тимчасово окупованих територіях.

Ми наводимо принципи з досвіду інших країн, зокрема Хорватії — принцип конвалідації. Він свідчить про те, що ми, не визнаючи окупаційну проксівладу, яка на сьогодні видає величезну кількість документів (пов'язаних із народженням, смертю, розлученнями та іншими етапами життя), повинні забезпечити нашим громадянам принцип посвідчення юридичного факту.

Що стосується документів про освіту. У нас була велика дискусія в цьому напрямі й з Міністерством освіти, і з нашими колегами. На сьогодні ми дійшли того, що братимемо до уваги ті атестати, які видані після закінчення школи.

Що стосується інших дипломів про вищу освіту. Ми ж не знаємо програми, за якою відбувається навчання. Дуже залежить від того, яке саме навчання, про які професії йдеться. Ми подібні механізми та принципи виписуватимемо вже в тому законопроєкті, робота над яким здійснюється Міністерством реінтеграції. Цей законопроєкт поки носить робочу назву "Про процедури". І це вже буде саме той проєкт, де будуть виписані поетапні механізми, як саме ми працюватимемо з дипломами про вищу освіту на окупованих територіях.

Що стосується питань паспортизації. Тут позиція проста. Видача Росією своїх паспортів на тимчасово окупованих територіях визнається актом примусу наших громадян. І такі паспорти не мають жодної сили в Україні. І для нас ці громадяни в будь-якому разі залишаються громадянами України. Тут у нас є абсолютно консолідована думка як Міністерства, так і громадянського суспільства.

Законопроєкт передбачає полегшення побутового життя, яке сьогодні є у громадян України, які проживають там. Ідеться й про освіту, і про контрольні пункти в'їзду-виїзду (КПВВ), і про діджиталізацію процесів, і багато про що інше.

— Кабмін пропрацював законопроєкт, схвалив, тепер слово за парламентом. Якого результату ви очікуєте?

— Ми очікуємо продовження діалогу. Що наші колеги в парламенті прислухатимуться як до громадянського суспільства, так і до нас, авторів проєкту.

Що ж стосується конкретних термінів, то тут ми були досить обмежені, тому що рішення РНБО від 20 червня нас зобов'язало до 4 серпня підготувати та внести на розгляд парламенту цей законопроєкт.

Також, крім розгляду в парламенті, дуже важливий момент: ми подали цей законопроєкт на розгляд Венеціанської комісії. І це вкрай важливо. Тому що норми, які у нас прописані в законопроєкті, досить нові, нестандартні для українського правового поля. Тому мати подібну експертизу — теж посилення проєкту.

У вересні ми очікуємо першої комунікації з Венеціанською комісією, делегацією, яка приїде сюди для детальної комунікації за нашим законопроєктом. І з 1 до 10 жовтня буде засідання Венеціанської комісії, після якого ми очікуємо вже офіційного рішення за нашим законопроєктом.

— Є рамковий законопроєкт. Чи будуть до нього додаткові законодавчі ініціативи?

— Цей закон дійсно перший і рамковий. Він задає певний тон, певні напрями для подальшого пакету законодавчих актів про перехідний період.

Що ж стосується законів про так звану відповідальність, до якої увійде й амністія, й потенційно люстрація. Про це набагато чіткіше ми зможемо говорити трохи пізніше — у момент, коли все-таки виробиться бачення, що увійде до процедур і що потребуватиме відображення у додаткових законодавчих актах.

Прямий ефір