Украина наш дом

Ситуація на білорусько-польському кордоні: "Взгляд с Банковой" з Олексієм Арестовичем

Як міграційна криза між Білоруссю та Польщею позначиться на Україні. У чому важливість підписаної Хартії з стратегічного партнерства між США та Україною. І провокації Росії у Тристоронній контактній групі (ТКГ). Про це і не тільки у програмі  "Взгляд с Банковой" телеканалу "Дом" говоримо з речником української делегації у ТКГ, представником Офісу президента України Олексієм Арестовичем.

Ведуча програми — Альона Чорновол.

— Цього тижня ключовою темою у новинах стала міграційна криза на білорусько-польському кордоні. Країни Заходу вказують на причетність Лукашенка та Путіна. На вашу думку, що за цією кризою стоїть?

— За цією кризою стоїть більше, ніж ми могли б подумати, чого б ми могли побоюватися.

На мою думку, це перша свідома операція Росії. Одна з її головних цілей — остаточно втягнути Лукашенка в російську орбіту. Тому що Олександр Григорович і так схильний до різких рішень на тлі того, що там відбувається. А враховуючи, що вони його тиснуть, заганяють у цейтнот та сварять із Євросоюзом та НАТО, у нього практично не залишається шансів, він робить необережні речі. Наприклад, міністр закордонних справ Білорусі цими днями заявив, що Крим — це російська територія. До цього вони такі речі собі не дозволяли. Утримувалися.

Білоруські силовики прямо атакують кордон мігрантами. Тобто організовують та спрямовують мігрантів на штурм кордону. Це підтверджено спецслужбами НАТО, і в Польщі про це повідомляють. Завозяться мігранти централізовано із російською допомогою. Показують, що вони таранять НАТО та ЄС. Сподіваючись породити в Польщі, а потім у самому Євросоюзі та НАТО політичну кризу, пов'язану з подальшою політикою щодо мігрантів.

Тому що в Європі завжди знайдуться країни, які скажуть: а давайте мігрантів приймемо, вони бідні-нещасні. А інші скажуть: у жодному разі. Наприклад, Польща ще у 2015 році, коли Путін уперше влаштував там міграційну кризу, сказала, що ми не приймемо жодного мігранта.

Зараз б'ють по старих ранах і натягнутих стосунках. Причина дуже проста. Російське керівництво виходить з того, що воно слабше за об'єднані ЄС і НАТО, але сильніше за будь-яку країну окремо. Завдання — колоти якнайсильніше.

Російська участь тим більше підтверджена, що вже декілька днів російські бомбардувальники з ядерною зброєю патрулюють повітряний простір Білорусі, як вони сказали. А насправді вони роблять заходи до польського кордону. І повідомлялося, що під Гродно (а це 5 км до кордону з Польщею) викинувся спільний десант Росії та Білорусі. Причому двоє десантників загинули, що свідчить про поспіх.

Я думаю, що це лише початок. Криза ця посилюватиметься. Судячи із заяви Лукашенка, що туди перекинули зброю та боєприпаси з Донбасу, вони планують довести справу до стрілянини, найімовірніше. А надалі, коли НАТО та ЄС поринуть в управлінську кризу, перенести всі зусилля на Україну.

— Як ця міграційна криза може вплинути на Україну?

— Як військова людина, я можу сказати, що, на мій погляд, росіяни створюють відсічений фланг щодо НАТО для того, щоб НАТО не заважала їм здійснювати військовий тиск на Україну. Чи виявиться цей тиск реальними операціями (про що заявляють і українське керівництво, і найвище військово-політичне керівництво США), чи це буде шантаж, загроза та комплекс дезінформаційних впливів із енергетичним тиском, зі спробою розгойдати ситуацію всередині — ми подивимося.

Але з військової точки зору, щойно перший мігрант почав ламати паркан на кордоні з Білоруссю, операція почалася. І головною метою є Україна.

Польщі створюють проблеми для того, щоб НАТО розв'язувала проблеми і більше думала про свої проблеми, аніж про допомогу Україні.

— На тлі цієї напруженості на кордоні ми бачимо відсутність прогресу на дипломатичному напрямі. Росія продовжує відмовлятися від зустрічі у Нормандському форматі, навіть на рівні міністрів закордонних справ. Чи здатна Російська Федерація піти у наступ у такій ситуації?

— Здатна. До того ж, під час засідання ТКГ відбулася дуже цікава річ. Вперше за рік, коли я там працюю, речниця російського МЗС Марія Захарова почала озвучувати результати ТКГ, коли ще тривало засідання. Засідання тривало, а вона вже почала озвучувати його результати, наперед підготовлені.

Результати були дуже прості: що ми нагнітаємо мілітарну силу, що це Київ хоче атакувати першим Донбас, а НАТО допомагає йому. Що Франція та Німеччина зайняли позицію Києва, а НАТО допомагає їм у Чорному морі створювати угруповання, про що пізніше сказав Путін. У цей час міністр закордонних справ Російської Федерації Лавров та міністр оборони Шойгу були у Франції. І Лавров заявив, що ми серйозно поговоримо із Францією про Україну.

Тобто вони нагнітають і на дипломатичному фронті, традиційно намагаючись свою провину повісити на нас, і наших союзників і партнерів, звинувативши нас у тому, що вони хочуть зробити самі, як це зазвичай буває.

Ситуація погана, відразу скажу. Вперше з 2014 року рівень воєнної небезпеки — політичної, гібридної — схожий на рівень кінця 2013 — початку 2014 року, коли вони вже готувалися захоплювати Крим.

Із приємних новин дві. Перша. Усі це дуже чітко розуміють. Глава Офісу президента Андрій Єрмак та глава МЗС Дмитро Кулеба повернулися зі Сполучених Штатів, де уклали Хартію про стратегічне партнерство між США та Україною. І якщо у хартії варіанта 2008 року було 4 пункти безпеки, то тут уже 12 пунктів безпеки. Тобто утричі збільшили кількість.

Судячи з переговорів, які у США провела українська делегація, там чудово розуміють небезпеку. Недарма відбувається посилення угруповання у Чорному морі. Вони готуються до різних можливих сценаріїв у цьому регіоні.

Друга новина, що ми взаємодіємо у регіональному масштабі. Тобто українське керівництво дуже тісно взаємодіє із керівництвом Польщі та країн Балтії. І вживає певних заходів, зокрема, 8,5 тис. правоохоронців перекидаються на українсько-білоруський кордон, щоб у разі потреби відбивати перенаправлений російськими та білоруськими спецслужбами потік мігрантів на північний кордон України.

— Ви згадали Хартію про стратегічне партнерство. Якщо простими словами, що нам дасть цей документ?

— Все дуже просто. Це міжурядова угода про довгострокове стратегічне співробітництво, де основний акцент йде на енергетичній безпеці України та безпеці України перед загрозою з боку Російської Федерації.

Сполучені Штати підтверджують, що вони наш давній та надійний союзник. І послідовно не визнають спроби Російської Федерації анексувати Крим, окупувати Донбас. Стоятимуть на варті незалежності та територіальної цілісності України, допомагатимуть нам.

Принципи цієї співпраці прописані — це і допомагати в енергетичній сфері, розвитку демократії, просуванні в ЄС і в НАТО.

Такі документи готуються довго, і складаються ґрунтовно. І ця хартія реалізовуватиметься у межах практичної роботи комісії Україна — США. Ми з американцями дуже активно взаємодіятимемо.

Ця взаємодія вже підтверджена на практиці. І візит української делегації до США був дуже вдалим. Дуже багато формальних та неформальних речей вирішили та домовилися на майбутнє.

— Чи є розуміння, коли нам чекати візиту у відповідь гостей зі США? Наприклад, президент Зеленський запрошував до України свого американського колегу Джо Байдена.

— Гадаю, такий візит можливий. Але місяць тому вже відбувся візит до України міністра оборони США Остіна, під час якого вирішувалися нагальні питання військової безпеки України.

— Є ще інформація, що завтра, 15 листопада, може відбутися спільна онлайнзустріч міністрів закордонних справ України, Франції та Німеччини без представника від Російської Федерації. Які ми чекаємо від неї результати?

— Ми всі очікуємо, наприклад, на звільнення полонених, на відкриття КПВВ і так далі.

Хочу нагадати, що КПВВ "Станиця Луганська" знову відкрився на численні прохання в ТКГ української сторони та ОБСЄ. І працює вже кілька днів, хоч і з обмеженням. Російська окупаційна влада дозволила лише один раз на місяць перетинати громадянам це КПВВ. Але цього достатньо, щоб отримати, наприклад, пенсії чи соціальні виплати.

Щодо зустрічі глав МЗС без росіян. Враховуючи, що ключ до ситуації перебуває в голові однієї людини, звуть її Володимир Путін, то тут, найімовірніше, сторони поговорять, і намагатимуться виробити єдину позицію щодо, по-перше, загальноєвропейської кризи, яка розвивається у зв'язку із ситуацією на польському кордоні. А по-друге, щодо подальшої спільної стратегії у Нормандському та Мінському форматах.

Річ у тому, що Російська Федерація, судячи з її риторики та риторики МЗС Франції та Німеччини у відповідь, увійшли в клінч ось з якого питання. Росіяни звинуватили французів та німців у тому, що вони потурають Україні в тому, щоб у новому програмному плані щодо реалізації Мінських угод (так звані франко-німецькі кластери) Росію називати стороною конфлікту. Російська Федерація вкрай цим незадоволена.

— Щодо енергетичного питання. В українській делегації ТКГ окрему увагу приділили російському фейку, що нібито Київ готовий купувати вугілля в ОРДЛО. Звідки взагалі взялася така дезінформація, навіщо вона вкидається?

— По-перше, це свідчить про методи російської дипломатії. Ми не можемо нормально працювати у ТКГ, ми змушені займатися інформаційним, дипломатичним протиборством.

Другий момент. Вони порушили Копенгагенський та Віденський принципи ведення переговорів, які забороняють оприлюднювати зміст переговорів. І у зв'язку з цим українська делегація вже звернулася до представників ОБСЄ із проханням висловити їхню позицію.

Що реально сталося? Керівниця підгрупи з української сторони Вікторія Страхова, експертка дуже високого рівня, заявила російській стороні, що на Луганській ТЕС у місті Щастя (підконтрольна Україні територія, — ред.) закінчується енергетичне вугілля (марки "антрацит", — ред.), яке постачає Російська Федерація. А ця станція забезпечує теплом та електрикою мирних жителів, які мешкають на підконтрольних районах. А також Попаснянський райводоканал, який постачає воду по обидва боки лінії розмежування, зокрема й на тимчасово окуповані території.

Тобто постраждають мирні жителі по обидва боки лінії фронту, що є неприпустимою ситуацією, і прямо суперечить духу Мінських та Нормандських угод, які забороняють погіршувати ситуацію мешканців. Ось це ми й зазначили. І що ми зібралися в ТКГ для того, щоби покращувати їхнє становище, чи принаймні не погіршувати. І у зв'язку з цим Вікторія Страхова висловила сподівання, що російська сторона це розуміє, і обидві сторони зацікавлені у тому, щоб не погіршувати становище мирних мешканців. Все.

Вони (російська сторона, — ред.) вже заявили, що ми попросили постачати вугілля з окупованих територій. Метою цієї пропаганди є удар по військовому та політичному керівництву України, посіяти чергову зраду. І вона почалася б і міг би бути черговий скандал, якби це почало розкручуватися в медіа, якби ми пізно вночі не зреагували, і вони не дали спростування. Ось їхні методи та способи дії.

Прямий ефір