Ризики газового контракту Угорщини з "Газпромом" для України прогнозував експерт

Через контракт Угорщини з російським "Газпромом" про транзит газу в обхід України Київ втратить транзит обсягом 4,5 млрд куб. м газу на рік, тому Україні слід жорстко відреагувати на ситуацію, а також вивчити досвід інших країн, зокрема щодо диверсифікації постачання енергоресурсів і підвищення власного видобутку газу. Таку думку у програмі "Украина на самом деле" телеканалу "Дом" висловив доктор політичних наук, політолог Ігор Петренко.

"Ми втрачаємо транзит в обсязі 4,5 млрд куб. м газу на рік, які могли би прокачуватися через нашу газотранспортну систему (в Угорщину через українську ГТС ішло 9 млрд куб. м на рік, — ред.). Ми й без того зараз перебуваємо на обсягах, які мінімально нам вигідні. За гарантованими домовленостями — на рік 40 млрд кубометрів. І ось мінус майже 5 млрд. Тому, звісно, це досить серйозний удар для нас", — уточнив Петренко.

Експерт зауважив, що щодо цього питання Угорщина могла би посісти й жорсткішу позицію, однак ухвалила рішення під тиском Кремля, який "навіть шкодячи собі в цій ситуації виходить виключно із політичних мотивів — не економічних", оскільки обхід української ГТС для постачання газу до Угорщини очевидно невигідний.

"Угорщина могла би посісти жорсткішу позицію. Так, ми не можемо впливати на суверенне право держави укладати договір із "Газпромом". Але, з огляду на те, що вони є, по-перше, членами Євросоюзу. По-друге, все-таки відносини з 2019 року в Угорщини та України поліпшилися, до цього руку доклав і президент Зеленський… Але тут очевидно, що був великий тиск з боку Російської Федерації, для якої питання газу — це енергетична зброя. Це те, про що ми постійно говоримо, й те, чого не хочуть публічно помічати наші партнери на Заході. Зокрема Німеччина щодо "Північного потоку-2", — пояснив Петренко.

Щоби лобіювати свої інтереси, зокрема й сертифікацію проєкту "Північний потік-2", Росія пішла на шантаж низки країн, наголосив політолог. Це позначається, наприклад, на вартості газу в Європі.

"Російська Федерація діє за допомогою шантажу. Ми зараз бачимо ціни на газ в Європі — там вже понад 1000 дол. за 1000 кубів. Це шантаж і для того, щоби швидше сертифікувати "Північний потік-2", і шантаж інших країн, мовляв, "укладайте з нами договори". Про це ж і Путін заявляв, і інші представники Російської Федерації — хочете за хорошими цінами, укладайте з нами двосторонні контракти, й тоді ми обговорюватимемо прийнятну ціну для обох сторін. Це теж певний важіль тиску. І першою на це пішла Угорщина. З погляду просто тимчасових рамок. Тому що у них закінчується контракт, і новий почне діяти з 1 жовтня", — продовжив Петренко.

У цій ситуації Україні варто вивчити успішний досвід інших країн, які знайшли шлях до незалежності від російського газу, зокрема — Польщі.

"Наприклад, багато європейських країн намагаються диверсифікувати поставки енергоресурсів. Можемо взяти в приклад Польщу. У них вже побудовані LNG-термінали для поставки скрапленого газу. У них жорстка позиція щодо газопроводу OPAL, яким Європою також іде російський газ (аби частка газу з Росії не перевищувала 50%, — ред.). Вони в судових інстанціях вже це виграли. Це те, до чого потрібно рухатися всім країнам, які дійсно не хочуть залежати від Російської Федерації. Але це не так просто зробити", — зазначив Петренко.

Крім того, для України важливо наростити обсяги власного видобутку газу, акцентував експерт. Таке завдання ставить і президент країни Володимир Зеленський.

"Для України дуже важливе питання — підвищувати власний видобуток газу. Це завдання ставить і президент. Але власний видобуток, звісно, не вирішує питання з нашою ГТС. Оскільки наша ГТС розрахована на великі потоки. У ній потрібно підтримувати відповідний тиск, і навряд чи тих 20 млрд кубометрів, які ми видобуваємо, буде досить для цього", — сказав Петренко.

Реакцією Києва на укладення газового контракту між Будапештом і Москвою може бути актуалізація низки міжнародних домовленостей, які знизять ризики агресивної та непослідовної газової політики Кремля, наголосив політолог.

"Ми зараз проводимо консультації з Єврокомісією (про відповідність угорсько-російської газової угоди європейському енергетичному законодавству, — ред.). Результатів особливих чекати не варто. Але загалом це буде певний маркер і позиція. Також потрібно згадати домовленості між Німеччиною та США щодо запуску "Північного потоку-2" з урахуванням енергетичної безпеки України. Ось робімо конкретні кроки в цих напрямах", — підсумував Петренко.

Повна версія інтерв’ю: Контракт Угорщини з "Газпромом", кадрові зміни в Кабміні, саміт "Україна — ЄС": теми аналізуємо з політологом Ігорем Петренком

Нагадаємо, 27 вересня Угорщина підписала новий довготривалий контракт з російським "Газпромом" на постачання газу в обхід України. Відповідно до умов контракту, "Газпром" буде постачати в Угорщину 4,5 млрд куб. м газу на рік. Співпраця призначена до 2036 року. У МЗС України заявили, що дії Будапешта не відповідають принципам Договору про основи добросусідства та співробітництва між Україною та Угорською Республікою, що діє з 1991 року.

У зв’язку із підписанням контракту посла Угорщини викликали до МЗС України, аби висловити пртест проти такого кроку, який шкодить безпеці України.

Читайте також: "Північний потік-2": як Україні домогтися обіцяних гарантій від Німеччини та США