Життя проходить в Zoom: про наслідки пандемії для світової економіки

Иллюстрация: international-issues.org

Ось уже другий рік світ бореться з пандемією COVID-19 і її наслідками. Через карантинні обмеження закриваються невеликі підприємства, середній і великий бізнес — зазнають збитків. Цілі країни переживають жорстку економічну кризу, яку можна порівняти хіба що з тією, з якою світ зіткнувся у 2009 році. Чи справді ситуація настільки серйозна, і які виклики чекають на країни після закінчення пандемії — ситуацію аналізували журналісти у програмі "На самом деле: мир" телеканалу "Дом" і керівник з політичних питань Київської школи економіки Павло Кухта.

Нова фінансова криза

"Європа — на порозі нової фінансової кризи". Редакційну колонку з таким гучним заголовком опублікували на сайті впливового видання Bloomberg. Автори пишуть, що загальний борг у єврозоні до кінця 2021 року перевищить 98% її ВВП. Більш слабкі в економічному і фінансовому плані країни Європи, наприклад, Італія або Іспанія, були змушені позичати чималі суми, щоб залишитися на плаву.

Ще у 2012 році лідери країн єврозони погодилися створити союз банків, щоб протидіяти можливим викликам у фінансовій сфері. Повноцінно він так і не запрацював. Зараз до ідеї союзу для взаємної підтримки повернулися знову. Однак економісти побоюються, що не всі країни на нього погодяться.

"Крім можливих фінансових ризиків, політичну складність для створення і функціонування банківського союзу несуть ризики суверенні. Північні країни, як-от Німеччина, не бажають підписуватися під механізмом взаємного страхування вкладів, якщо це означатиме субсидування надмірного державного боргу Італії. Своєю чергою уряди країн, які загрузли в боргах, переживають, що через банківські обмеження вони більше не зможуть позичати гроші тоді, коли їм це знадобиться", — йдеться в тексті колонки.

Однак міжнародні організації наполягають на необхідності співпраці та взаємній підтримці для протидії нинішній кризі та готовності до викликів періоду постпандемії.

Так, президент Європейського центрального банку Крістін Лагард закликала уряди посилити ті опори, на яких тримається єврозона.

"Ми досі маємо справу з кризою через пандемію. Більшість європейських країн проходять третю хвилю. Ми зависли в періоді невизначеності. Для мене економіка — як пацієнт. Уявіть собі пацієнта, що пройшов через важке захворювання, але все-таки спирається на милиці. Ви ж не відберете цю опору, фіскальну або грошову, поки пацієнт не буде нормально ходити. І ця підтримка повинна тривати доти, доки економіка не відновиться і не зможе повноцінно функціонувати без неї", — зауважила Лагард.

Водночас провідні міжнародні фінансові структури не поспішають з негативними прогнозами. Зокрема, МВФ вважає, що світову економіку від краху втримають великі держави, які вже виділяють істотні суми на підтримку своїх економік. А це, на думку фінансистів, забезпечить нормальне функціонування світової торгівлі між провідними країнами. Вони, своєю чергою, підтягнуть і економіки країн менших. Заразом, на думку глави МВФ, певні ризики все-таки залишаються.

"Можливість прискореного відновлення — це загалом хороша новина. Але можуть статися і менш очікувані речі. Наприклад, сильне зростання в США може бути вигідним для багатьох країн завдяки посиленій торгівлі. Ми також очікуємо, що під контролем залишиться й інфляція. Однак швидке відновлення США може спровокувати різке зростання облікових ставок. А вже це, своєю чергою, може призвести до жорсткості умов на фінансових ринках і сильного відтоку капіталів з економік, що розвиваються", — говорить директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва.

Обережний оптимізм висловлює і Світова організація торгівлі. Вважає — відновлення економіки та повернення до нормального функціонування міжнародної торгівлі можливі, але з дотриманням низки умов, передусім — з рівним доступом до вакцин від коронавірусу. Адже здорова і продуктивна торгівля можлива лише між здоровими людьми та державами.

"Наш прогноз зростання торгівлі на цей рік — це 8%. У 2022 році він сповільниться до 4%. Все зараз відбувається в умовах невизначеності. Все залежить від наявності доступу до вакцин. Якщо вакцинна нерівність продовжиться і світ не буде щеплений, ми не побачимо того відновлення, на яке сподіваємося. Доступ до препаратів — це найкращий стимул економіки, який тільки може бути. І політика доступу до вакцин має таке саме значення, як і політика росту і відновлення", — заявила генеральна директорка Світової організації торгівлі Нгозі Оконджо-Івеала.

Ефективна політика передбачає щільну співпрацю, зазначають економісти. Той же Bloomberg у своїй редакційній колонці пише, що Європі варто посилити кооперацію, відкинувши дрібні протиріччя, інакше у посткарантинний час єдина єврозона опиниться під загрозою. І наполягає — для оздоровлення необхідно запустити повноцінний банківський союз.

"Під час пандемії європейські лідери неодноразово заявляли про своє бажання поглибити співпрацю, зокрема в питанні об'єднання фінансових ресурсів для підтримки економік членів ЄС, які постраждали найсильніше. Необхідність цього зростає щодня, тому з таким самим підходом потрібно обрубати зв'язок здоров'я банківської системи і платоспроможності національного уряду. Поки за це питання не візьмуться з належною увагою, європейська система єдиної валюти ризикує так і залишитися небезпечно недопрацьованою", — йдеться в повідомленні.

А поки представники міжнародних організацій закликають політиків спільно підходити до питання виведення світової економіки з кризи, спричиненої пандемією, вчені-економісти виступили ще з одним прогнозом — досить суперечливим. Нинішню ситуацію вони вважають настільки незвичною, що вирішили звернутися до історії в пошуку подібних прикладів.

Авторитетне видання The Economist опублікувало колонку-дослідження подій, які приходили після воєн або серйозних пандемій. І дійшло до досить несподіваних варіантів розвитку ситуації.

"Відповідно до архівних записів, після періодів масових нефінансових потрясінь, як-от війна або пандемія, ВВП дійсно показував тенденцію до відновлення. Однак водночас історія вчить нас трьом урокам. Перший: тоді, коли люди прагнуть позбавлятися від обмежень і витрачати гроші, якийсь час невизначеність буде зберігатися. Другий: пандемії підштовхують людей і підприємства до пошуку нових способів ведення справ, повністю змінюючи структуру економіки. І третій: великі потрясіння часто спричиняють політичні зміни з непередбачуваними економічними наслідками", — сказано в тексті.

Економісти пропонують політичним лідерам різні бачення розвитку постокоронавірусного світу. Однак майже всі збігаються в одній думці — для того, щоб уберегти як свої країни, так і регіони, і світ загалом від посилення кризи і потрясінь, які страшніші за пандемію, — потрібно домовлятися, долаючи протиріччя, заради забезпечення продуктивного і мирного співіснування в майбутньому.

Короткострокові прогнози і робота онлайн

Коли світова економіка відновиться від наслідків пандемії, як із кризи виходять США і Євросоюз, і як після подолання епідемії перебудується світовий ринок — ситуацію в програмі "На самом деле: мир" телеканалу "Дом" коментує керівник з політичних питань Київської школи економіки, виконувач обов'язків Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства (2020 р.) Павло Кухта.

Ведучий програми — Олексій Мацука.

— ООН оприлюднила доповідь про наслідки пандемії COVID-19, де сказано, що у 2020 році за межею бідності в світі виявилися додатково 131 млн людей. За даними організації, на ринку праці сильніше постраждали жінки. На вашу думку, який час знадобиться світовій економіці для виходу з кризи?

— Світова економіка дещо впала минулого року. Короткострокові прогнози свідчать, що вона виросте, якщо говорити приблизно, настільки ж, наскільки впала цього року. Тобто ми таким коротким відскоком зупинимо падіння. Тривога в тому, як це відіб'ється на структурі економіки.

Очевидно, зміщення в бік більшої електронізації, дистанційної роботи: ті тенденції, які насправді існували вже багато років, але вони наростали поступово. Люди не хотіли відмовлятися від якихось традиційних моделей роботи — пандемія різко це підштовхнула.

Але ми до кінця ще не розуміємо, якими будуть політичні наслідки того, що відбувається. Локдауни, вакцинації мають політичні наслідки: змінюються режими, змінюється політична підтримка населення керуючих партій або режимів у різних країнах.

І не зрозуміло, чим це закінчиться. Якщо економіка — в суто грошовому сенсі — відновиться досить швидко і без ускладнень, то все інше, я думаю, буде нас "наздоганяти" протягом наступного року, зокрема і в Україні.

— Якщо порівнювати США і Євросоюз, то, на вашу думку, хто з них ефективніше може впоратися з кризою, пов'язаною з пандемією?

— США і ЄС з погляду протидії епідемії, скажімо так, тримаються в своєму історичному характері. Європа більш стабільна, менше впала економіка, трохи нижчий рівень смертності. У Штатах було дуже жорстко. Але Європа і повільніше відновлюється, повільніше вакцинується. У Штатах вже вакцинована, здається, половина населення, якщо не більше, як і в Британії.

Павло Кухта на зв'язку зі студією телеканалу "Дом"

У англосаксів процес вакцинації триває швидше, у європейців повільніше — і вони завжди скаржаться на те, що основні виробничі потужності розташовані на британській і на американській територіях, тому ті першими отримують вакцину. Англосакси швидше рухаються вперед, але більш нестабільно — сильніше страждають у разі кризи. Європейці більш стійкі, але все ж таки повільніші.

Але так чи інакше Штати плюс Євросоюз — це два основних великих блоки Західного світу і це понад половина світової економіки.

— Чи допомогла криза новим професіям вийти на ринок? Ми з колегами здебільшого працюємо онлайн. А як під час пандемії змінилася робота економічного сommunity?

— Життя у всіх проходить в Zoom, в режимі онлайн: у економістів, бізнесменів, політиків. По суті, ми же багато років маємо технології, які дають можливість працювати дистанційно, але світ тільки зараз перейшов на них масово. Була організаційна модель — робота в офісі, і тут — пандемія, локдаун, до офісів не можна, і всі переключилися на дистанційну роботу.

Згідно з різними опитуваннями, від чверті до третини людей не хочуть повертатися до офісу, бажаючи продовжувати дистанційну роботу. Відповідно до нових запитів, компанії змінюють політику, адаптуючи свої бізнесмоделі, навіть такі традиційні, як інвестбанки на Волл-стріт.

В Україні ми спостерігаємо ті самі процеси. Київська школа економіки досі працює дистанційно, освіта надається теж онлайн.

Власне, це ефективна модель роботи, нітрохи не гірша, а, можливо, і краща за роботу в офісі. Наприклад, немає часових витрат на транспорт: це все дешевше коштує, менше навантаження на транспортну систему. Власне, всім вигідно і зручно.

Але в цьому є психологічний аспект. Адже люди — "тварини стадні". Вже є дослідження, результати яких свідчать про те, що у людей з'являються психологічні проблеми в зв'язку з тим, що вони, по суті, ізольовані.

Прямий ефір