Жінки-заручниці НЗФ: страшні історії звільнених оприлюднили правозахисники (ВІДЕО)

Незаконні затримання та звинувачення у "шпигунстві", тортури, жахливі умови утримання. Це довелося пережити десяткам українських жінок, захоплених незаконними збройними формуваннями (НЗФ) у Донецькій та Луганській областях. Страшні історії ув'язнених, які повернулися, зібрали у звіті "Жіноче обличчя заручників Донбасу", який підготувала організація "Медійна ініціатива за права людини", інформує "Дом".

276 жінок були серед осіб, яких незаконно утримували на Донбасі з 2014 року. Такі офіційні дані Служби безпеки України. Проте кількість жертв подібних злочинів може бути у кілька разів більшою, зазначають правозахисники.

Авторка звіту Тетяна Катриченко провела інтерв'ю з 12-ма звільненими. Розповідає: найчастіше їх звинувачували у "шпигунстві". Особлива увага була до жінок-медиків.

"Медпрацівниці, особливо у 2014-2015 роках, могли ставати свідками перебування на непідконтрольних територіях не просто представників незаконних збройних формувань, а й громадян Російської Федерації. І вони могли про це суто теоретично повідомити. Ми знаємо, що іноді так і відбувалося", — каже Катриченко.

Одна з героїнь звіту працювала у реанімації Донецької обласної лікарні. Її схопили за фотографування історій хвороби пацієнтів для СБУ. Разом із нею заарештували і її чоловіка. Обом НЗФ винесли так званий "вирок" — по 15 років ув'язнення.

"За 2 роки і 3 місяці, коли ми були в полоні, ми бачилися лише один раз у так званому "суді". Я знала, що чоловік перебуває в сусідній камері "Ізоляції", де ми утримувалися. І те, що там відбувалося, ті звуки, які ми чули… Просто ніяк не вкладалося в голові, що все, що там відбувається за стіною, може відбуватися з твоїм чоловіком", — поділилася Олена, колишня полонена НЗФ.

Звільнити подружжя вдалося лише у грудні 2019 року — у межах взаємного звільнення утримуваних осіб.

Правозахисники наголошують: важливо не лише добиватися свободи для цих людей, а й допомагати їм на підконтрольній Україні території. Найгостріша проблема — житло.

Щоб виправити ситуацію, президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт, який регулює різні види підтримки для осіб, що незаконно утримуються, та їхніх родин.

"Жителі тимчасово окупованих територій, ті, хто в полон потрапляв, мають чітко розуміти, що їхні права захищені, що держава їх не полишає в біді, що компенсації виплачуватимуться. Це правильний підхід, потрібно було від початку, ще 2014 року, закріпити це на законодавчому рівні", — упевнений народний депутат Олександр Качура (фракція "Слуга народу").

Тільки за офіційними даними, зараз на тимчасово непідконтрольній Україні території Донецької та Луганської областей незаконно утримують 296 українців, серед яких — 30 жінок. Всі вони чекають, коли Росія виконає свої зобов'язання в межах Мінських домовленостей і погодить з українською стороною нову дату взаємного звільнення осіб, які утримуються.

Читайте також: "Специальный репортаж": зламатися не можна вижити — в'язниці ОРДЛО