Залізничне сполучення на Луганщині — плани та проєкти: "Официальный разговор" із Олександром Стеценком

Александр Стеценко. Фото: kanaldom.tv

Починаючи з 2015 року Луганська область намагається вирішити проблему відновлення залізничного сполучення, оскільки східні та північні райони регіону опинилися відрізаними від території України.

Які є плани і що вже зроблено сьогодні — розповів Олександр Стеценко, керівник напряму енергетики та інфраструктури проєкту USAID "Економічна підтримка Східної України" в програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом".

Ведуча програми — Альона Грамова.

— Останнім часом міста уздовж лінії дотику, райони стали оснащені залізницею. У Донецькій області з'явилися нові напрямки з такого міста, наприклад, як Авдіївка. Яка ситуація в Луганській області?

— Основна проблема Луганської області в тому, що в регіоні є дві основні залізничні гілки. Одна "Харків — Лисичанськ — Сєвєродонецьк — Попасна", нею курсує швидкісний поїзд "Попасна — Київ". А друга залізнична гілка — "Лантратівка — Кіндрашівська-Нова — Луганськ". Ця гілка з 2015 року є відрізаною. Вона з одного боку упирається в кордон з Російською Федерацією, з іншого — в Станицю Луганську. І крім того, що там розташовано 11 найбільших елеваторів обласних, там же розташована і Щастинська електростанція, — єдина, яка живить електроенергією Луганську область. І виходить, що 2/3 території області не мають фізичного зв'язку з рештою території України. Тобто туди можна доїхати тільки автомобілем. Відповідно, доставка товарів, вивезення аграрної продукції — тільки автівкою. Це призводить фактично до знищення автошляхів. Тому з 2015 року Луганська область намагається вирішити проблему відновлення залізничного сполучення.

— Розкажіть про проєкт, спрямований на відновлення залізничного сполучення в Луганській області. Коли він був підготовлений і які шляхи розв'язання проблеми пропонує?

— Ми почали займатися цим проєктом у липні 2019 року. Отримали офіційний запит від Луганської адміністрації допомогти зрушити з мертвої точки цей проєкт. Потім попросили допомогти Інститут стратегічних досліджень при Офісі президента України оцінити економічні наслідки відсутності залізничного сполучення для області. До 2019 року все впиралося в те, що ця залізнична гілка, якщо вона буде побудована, ніколи себе не окупить. Тобто дохід, який вона може генерувати за рахунок перевезення вантажів, взагалі ніколи не зможе покрити витрати. Тобто це виключно збитковий проєкт. І Луганська область попросила поглянути на це ширше. Вони попросили оцінити, які втрати несе, в цілому, економіка області, не тільки залізниця.

За результатами дослідження, які були презентовані 7 грудня 2019 року для Ради національної безпеки, Кабінету міністрів, незважаючи на те, що вартість цього проєкту коливається в районі 80-100 млн дол., втрати Луганської області тільки за рік від відсутності залізничного сполучення за 2018 або 2019 рік становлять понад 90 млн євро.

По-перше, це втрати сільгоспвиробників, оскільки вони змушені продавати свою продукцію за найнижчою ціною в Україні. І якщо порівнювати доходи фермера в Старобільську, і доходи фермера у Вінниці, або в Черкасах, то їхній дохід відрізняється десь відсотків на 30. А прибуток відрізняється в 4 рази. Тобто прибутковість фермера в Черкасах у 4 рази вища, ніж у Старобільську. По-друге, вся економіка області змушена нести додаткові витрати на логістику. Тобто доставка 1 т вантажу до Старобільська вартує в середньому відсотків на 20 дорожче, ніж доставка цієї ж тони вантажу, наприклад, до Лисичанська або Сєвєродонецька. І ось на кожній тоні вантажу, враховуючи мільйони вантажопотоків, інститут порахував, що тільки втрати за рахунок логістики становлять майже 60 млн.

Ще одна проблема — підвищений знос автомобільних доріг. Фури, які везуть товари, руйнують дороги. Збитки від цього в цілому становлять близько 35 млн євро на рік. Тобто ось ті гігантські гроші, які там останні два роки, тим більше у цьому році вкладаються в дороги Луганської області та Донецької, якщо залишити все, як є, будуть зруйновані за 5-7 років.

Наступний момент — Щастинська електростанція. Вона працює на вугіллі. Це вугілля необхідно туди якось доставити. Час від часу блокується доставка, тому вони змушені спалювати природний газ. Він коштує набагато дорожче, ніж вугілля. І ось, якщо говорити про цю електростанцію, то кожен місяць роботи на природному газі коштує як мінімум 100 млн грн. Кожен місяць.

Тобто якщо підсумувати всі витрати, то виявляється, що ця залізниця окупиться в цілому для економіки України, для економіки регіону. Окупиться за один рік.

І зараз це вже цікавий проєкт для реалізації. Завдяки цій роботі, результатам дослідження, фактично проєкт зрушився з мертвої точки, і в 2020 році USAID приєдналася до його реалізації. Восени 2020 року було створено робочу групу на чолі з паном Резніковим. Туди входить глава Луганської облдержадміністрації, Міністерство інфраструктури, ДСНС, Міністерство реінтеграції, — фактично всі міністерства та відомства, які можуть бути зацікавлені. Було підготовлено технічне завдання.

Приблизно три тижні назад ми запустили тендер на розробку техніко-економічного обґрунтування (ТЕО). Ось це ТЕО якраз є першим етапом реалізації проєкту. Тобто, без нього неможливо обговорювати з міжнародними структурами фінансування проєкту.

В обов'язковому порядку їм необхідне обґрунтування, — який проєкт, скільки він коштуватиме, яку користь принесе, які потенційні ризики, який термін реалізації, які учасники, хто що робить. Ось ці питання повністю висвітлюються у ТЕО.

— А хто проводив дослідження, яке призвело до таких результатів?

— Більшу частину роботи виконав Інститут стратегічних досліджень при президенті України. Але також брали участь наші експерти, консультанти, яких ми спеціально залучали для цього дослідження. Дуже великий обсяг роботи зробила Луганська адміністрація.

— Скільки знадобиться коштів, щоби реалізувати проєкт, і скільки це приблизно часу?

— Дивіться, зараз запропоновано чотири варіанти того, де буде прокладена гілка. Потрібно обрати один найкращий. Необов'язково це буде найдешевший варіант. Можливо, буде обраний дорожчий варіант, але він має додаткові плюси. Наприклад, там менша кількість приватних земель. Тобто він, наприклад, проходитиме державними землями, і це значно полегшує роботу, і  дуже сильно прискорить процес.

Один із варіантів передбачає, що залізнична гілка пройде через Сєвєродонецьк. Тобто це автоматом означає, що в Сєвєродонецьку з'явиться залізничний вокзал. Зараз місто — тимчасовий обласний центр, але там немає такого вокзалу. І він може з'явитися, якщо буде обраний цей варіант.

В цілому, тільки після ТЕО буде зрозуміло, де пройде гілка, і скільки вона коштуватиме точно. Але ті цифри, які лунають зараз, — близько  80-100 млн дол.

Прямий ефір