Законопроєкти про захист політв'язнів: що зміниться після їхнього ухвалення

Президент Володимир Зеленський ініціював три законопроєкти про соціальний та правовий захист політв'язнів та членів їхніх родин. Ухвалення цих документів допоможе на державному рівні систематизувати систему захисту загалом та зрозуміти, які можуть бути гарантії для людей, які позбавлені волі. Про це розповіла юристка, менеджерка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова у програмі "5 вопросов" телеканалу "Дом".

Юристка зазначила, що система захисту, яка діє нині, встановлена ​​постановами Кабінету міністрів.

"Але на законодавчому рівні не було визначено, які люди можуть бути визнані такими, що позбавлені волі внаслідок збройної агресії. Через це комісія при Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, яка працює з 2018 року, допомагала політв’язням, військовополоненим. Їм видавали по 100 тис. грн допомоги на рік. Тобто якась система допомоги була, але щоразу комісія знову ставила собі питання, кого можна вважати таким, хто був позбавлений волі внаслідок військової агресії, а хто таким не є", — розповіла Луньова.

За її словами, насамперед закони допоможуть визначити, які люди можуть вважатися такими, які позбавлені волі внаслідок збройної агресії через їхню політичну, громадянську позицію, через їхні релігійні переконання.

"На державному рівні треба розуміти, що становить цю систему захисту, які можуть бути гарантії для людей, які позбавлені волі. Ми говорили про соціальну допомогу, про правову допомогу, про надання тимчасового житла, допомогу у працевлаштуванні та деякі гарантії у працевлаштуванні, пенсії. Вся ця сфера мала бути встановлена ​​в законі. Вона не могла бути вирішена на рівні рішення Кабінету міністрів. Тому для тих людей, які зараз перебувають в ув’язненні, і для тих, які були раніше звільнені та визнані такими, що позбавлені волі внаслідок збройної агресії, міжвідомчою комісією, яка працює при Міністерстві реінтеграції, — для них усіх діятимуть гарантії, які зараз передбачені новими законопроєктами", — розповіла експертка.

Вона наголосила, що після того, як законопроєкти будуть проголосовані, визначати, чи людина є політв'язнем внаслідок російської агресії, буде міжвідомча комісія, яка матиме законодавчий статус. Комісія працюватиме на базі Мінреінтеграції.

Наразі вона налічує 24 члени, які представляють центральні органи виконавчої влади. Там є представник президента в АР Крим, представники Служби безпеки, МВС та п'ять представників громадських організацій.

"Зараз ця комісія матиме законодавчий статус. Законопроєкт містить вимогу про функціонування такої комісії, і вона встановлюватиме факт позбавлення волі внаслідок збройної агресії проти України. І цей факт буде підставою для того, щоб людина отримувала додаткові гарантії, передбачені іншими статтями цього законопроєкту", — уточнила Луньова.

Повна версія інтерв'ю: Законопроєкти про захист політв’язнів — усі подробиці: "5 вопросов" з Альоною Луньовою