Забруднення води пластиком і фосфатами — як вирішити проблему: "Официальный разговор" із Михайлом Хорєвим

Наявність у прісній воді фосфатів і мікропластику є ознакою неякісної роботи очисних споруд. Результатом цього стає різке погіршення здоров’я людини.

Як влада буде боротися з забрудненням води в України і як на стан ресурсів можуть вплинути самі українці — розповів заступник міністра охорони навколишнього середовища і природних ресурсів України Михайло Хорєв у програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом".

Ведуча — Альона Чорновол.

— Як нам мінімізувати негативний вплив на навколишнє середовище?

— Є низка різних напрямів. Є загальнодержавний рівень, регіональний рівні і безпосередньо ми з вами. Тобто ми з вами можемо не викидати в річку відходи, тому що ми ж не кидаємо їх собі під ноги. Якщо ми викидаємо сміття в якісь водойми, внаслідок цього наша вода стає забрудненою.

Дуже згубне замкнуте коло перебуває на регіональному рівні, з нашими водоканалами. Місцева влада абсолютно не любить підвищувати тарифи, тому що це дуже непопулярно. Водночас водоканали, які існують завдяки оплаті абонентів, звісно недоотримують фінансування. Тому очисні споруди — поганої якості або зовсім не працюють. І населення, яке там живе, п’є цю воду, хворіє і йде в аптеку за ліками.

Ми проводили серйозне дослідження разом з європейськими колегами. У нас забруднення води спостерігається за фармпрепаратами. Тобто настільки у нас неякісно працюють очисні споруди, що ми з вами, наприклад, вживаємо антибіотики, протигрибкові препарати. Залишки цих препаратів ми знаходимо у воді, яка потрапляє до водоканалів, які розташовані нижче за течією.

— Тобто проблема — на індивідуальному рівні? Чи все ж таки в глобальному — в очисних спорудах?

— Від індивідуального до глобального. Українці морально не готові платити більше, вони вважають, що це має робити держава. Якщо взяти середньостатистичного європейця, він розуміє, що якщо він використовує більше води — він більше заплатить. Відповідно, щоб менше платити, треба використовувати менше води. А у нас підхід інший: я буду використовувати стільки, скільки я хочу. Але бажано, щоб держава зробила так, щоб я за це нічого не платив.

Потрібно розуміти, що ресурс обмежений і його потрібно економити. До цього нам треба прагнути. Поки що ми до цього погано йдемо.

— Чим люди найбільше забруднюють воду?

— Багато різних речовин. По-перше, це пластик, пластикові пакети. Весь світ і ми відстежуємо наявність в нашій воді мікропластику. Деякі пластикові речі — посуд, стаканчики, пакети — вони розпадаються на дрібні фракції й утворюють так званий мікропластик. Цей мікропластик може накопичуватися в різних організмах — у рибі, в людині.

Мікропластик знаходять у крові, знаходять в м’яких тканинах, у плаценті. Наскільки це шкідливо, поки важко сказати, але він вже накопичується в організмі.

Те ж саме відбувається з фосфатами. Ми чуємо скарги, що в річках з’являються синьо-зелені водорості, що Дніпро весь зелений. Причин цьому кілька: температура, кількість води та наявність фосфору у воді. Фосфор надходить з мийних засобів. Тобто ми з вами миємо, перемо, є промислові підприємства. У всіх цих порошках, у всіх мийних засобах використовуються фосфати. Через низьку якість очисних споруд вони потрапляють у воду. Вода починає гнити. Внаслідок гниття утворюється феноли та інші речовини, які починають вбивати рибу, починаю потрапляти в водозабори.

— Але безфосфатні мийні засоби коштують дорожче. Тому люди можуть задуматися, чому вони повинні витрачати більше, якщо держава повинна будувати хороші очисні споруди?

— В Європі є два підходи. Один — це модернізація очисних споруд, щоб вони очищали, зокрема, від фосфатів. І другий — це заборона на їх використання.

За скромними підрахунками, щоб модернізувати всі очисні споруди в Україні та довести їх до європейського рівня, потрібно понад 300 млрд євро.

Тому як роблять цивілізовані країни — в Швеції, наприклад, повністю заборонили використовувати фосфатні порошки. Таким чином, там не роблять додаткове очищення, що здешевлює процес.

Наш уряд пішов тим самим шляхом. З 2024 року дозволена доза використання фосфатів в Україні буде знижена до мінімуму. Щоб у воді його не було взагалі або була мікродоза, яка буде пропадати після очищення води.

Щодо ціни. Ми здійснили дослідження спільно з європейськими партнерами. У нас на ринку представлено близько 26 торгових марок, які виробляють безфосфатні мийні засоби, і ціни на них відрізняються, як і на звичайні порошки. Є дешевші і є дорожчі. Тому кожен споживач знайде для себе відповідний ціновий сегмент.

— Як мотивувати українців бути більш усвідомленими щодо навколишнього середовища?

— Це має бути всебічний підхід. Мені подобається, коли ми це впроваджуємо на рівні шкільних програм. Тому що закласти правильну інформацію в мозок дитини найлегше.

Друге — ці знання приходять, коли зростає добробут наших громадян. Коли ви не думаєте про фінансове питання, ви починаєте ставити питання, чому навколо брудно, звідки це взялося. І тоді ви починаєте стимулювати себе, своїх сусідів.