Їм важливо, щоб він заткнувся: арешт ексмера Єкатеринбурга Євгена Ройзмана обговорюємо з російськими експертами

24 серпня, у День Незалежності України, у Росії затримали колишнього мера Єкатеринбурга, опозиційного політика Євгена Ройзмана. Причина — "дискредитація" армії Російської Федерації. За версією слідства, опозиціонер використовував у відео на своєму каналі вислови "вторгнення в Україну" та "війна в Україні".

Однак замість терміну Ройзман отримав заборону на відвідування публічних місць, користування інтернетом та спілкування з кимось, крім адвоката, і був відпущений у залі суду. Ці обмеження для Ройзмана продовжаться до 29 вересня.

Що стоїть за "справою Ройзмана", за що влада РФ ополчилася на політика і чому не ризикує посадити на реальний термін. Цю тему в рамках марафону FREEДОМ на телеканалі UA обговорюємо з експертами:

• російським журналістом Ренатом Давлетгільдєєвим;
• російським політичним аналітиком, публіцистом Федором Крашенинниковим.

— Євген Ройзман має величезний вплив у Росії через кількість своїх підписників у соціальних мережах та його яскравих висловлювань і дій. Це й стало справжньою причиною затримання політика 24 серпня?

Крашенинников: Я сам теж із Єкатеринбурга, і Євгена знаю особисто.

На відміну від багатьох діячів російської опозиції, Євген Ройзман має велику історію електорального успіху. Його у різний час обирали і депутатом Державної Думи, коли це ще було можливо, а 2013 року його обрали мером Єкатеринбурга (хоча реальних повноважень на цій посаді тоді вже не було). Всі ці роки, зокрема під час анексії Криму, і до 2018 року, доки він залишався головою Єкатеринбурга, він використав цю посаду для просування моральної позиції, яка в нього була.

Він був проти анексії Криму, підтримував опозицію, він зустрічався з Олексієм Навальним, він виходив на пікети на підтримку в'язнів Болотної справи тощо.

Це один із небагатьох людей, які, обіймаючи досить значну в масштабах Росії виборну посаду, маючи реальну, зафіксовану підтримку громадян, займав дедалі виразнішу опозиційну позицію. І саме з цим пов'язаний його великий, перш за все локальний вплив в Єкатеринбурзі та в Уральському регіоні. А також з тим, що взагалі в Росії не так багато опозиційних діячів, яким вдавалося взяти участь у виборах і щось отримати.

Давлетгільдєєв: Ройзман був депутатом Держдуми, Ройзман був мером Єкатеринбурга — одного з найбільших міст Росії, міста складного, заводського, з такими дуже бригадівськими поняттями.

Я теж довго міркував, навіщо затримувати Ройзмана? А просто в Єкатеринбурзі вибори у вересні, в Єкатеринбурзі Ройзман має величезну підтримку.

І той факт, що цю справу не передали Москві, а залишили в Єкатеринбурзі, і Ройзман не сів у слідчий ізолятор, а залишився навіть не під домашнім арештом, а під обмеженням, — каже, що адміністрація президента Путіна таким чином намагається заспокоїти єкатеринбурзький електорат. щоб, не дай боже, перед виборами не було якихось масових акцій протесту.

У Росії будь-який протест сьогодні заборонено. Але незважаючи на це, десятки людей вийшли на вулиці Єкатеринбурга, протестуючи проти того, що відбувається з Ройзманом.

Що важливо про нього розуміти? Він, звісно, опозиціонер, він Путіна ненавидить. Він дуже гострий на язик. Євген Ройзман відомий через свою колоритну фразу, процитую: "Влада вистрілила собі в член".

Ось ця влада стріляє собі в член, коли приходять до таких людей, як Євген Ройзман.

Влада злякалася віддати багатомільйонне місто, столицю величезного регіону, під керівництво людини, яка не любить Путіна та засуджує його. Люди — байдуже, вони за війну чи проти — вони це зчитують. І через зчитування цієї несправедливості вони далі прийдуть до розуміння того, що влада бреше. Влада бреше, і влада приходить до тих людей, які просто незручні, а не до тих, що в чомусь винні.

— Є думка, що Ройзман не має великого впливу на антивоєнний рух. Чи згодні ви з такою оцінкою?

Крашенинников: Це не зовсім так, тому що Євген Ройзман був дуже активним у соціальних мережах, він виступав у федеральних медіа, і у нього досить велика група підтримки не тільки в Єкатеринбурзі, а й у Москві. Після того, як він став мером Єкатеринбурга, про нього дізналися всі в Росії, він став досить яскравою фігурою опозиційного руху. Хоча сам він ніколи не рвався до політичних лідерів.

Його роль більша за регіонального політика. Але, звісно, вважати, що це якийсь лідер усієї Росії від Калінінграда до Владивостока, не варто. Ройзман є значущою фігурою для антивоєнного руху.

Ройзман — значуща у моральному сенсі постать у тому, щоб люди бачили, що можна бути на волі, можна бути в Росії і не соромитися, не ховатися, займаючи таку позицію.

Але все ж таки треба розуміти, що це особливий випадок. Єкатеринбург досі був особливим містом з набагато більш ліберальним внутрішнім кліматом. І Ройзман таки не просто якась людина з вулиці. Це людина з дуже великою підтримкою людей, з дуже великими зв'язками в еліті, в уральській еліті, і навіть федеральній. Його не відвезли до Москви, залишили у Єкатеринбурзі. Слідство вимагає обмеження деяких дій. Я думаю, це пов'язано з тим, що у Свердловській області, столицею якої є Єкатеринбург, у вересні заплановано вибори губернатора. Зрозуміло, що вибори там будуть передбачуваними, все ясно... Але все-таки влада не хоче посилювати ситуацію та ускладнювати вибори. Тому що в Єкатеринбурзі губернатор не популярний. Це ставленик Путіна, звісно, як і решта. Ройзман є популярним, і вони, очевидно, намагаються пом'якшити конфлікт. Тож посадили Ройзмана фактично під домашній арешт. Щоб емоцій було не дуже багато, але таки заткнути його.

Їм важливо, щоб він заткнувся, зрештою. Щоб він перестав усе це писати та говорити, щоб він перестав бути значущою фігурою.

Я так розумію, що йому натякали, щоб він виїхав із країни. Тому що він мав три адміністративні покарання вже цього року. Торік він мав адміністративний арешт. Він виходив на акції на підтримку Олексія Навального. Йому прямо натякали, що час уже виїхати. А він досить відкрито в останньому своєму інтерв'ю, дуже чітко сказав, що нікуди з Єкатеринбурга не виїжджатиме.

— Ройзман залишався чи не останнім відомим російським політиком, який виступав проти вторгнення в Україну і залишався при цьому на волі. Ми неодноразово говорили про те, що в Росії необхідний лідер, який може повести за собою людей. Такі дії влади стосовно людей, які висловлюються проти війни, наближають людей до того, щоби цей лідер з'явився?

Крашенинников: Жодної точки неповернення, відчуття колапсу в Росії немає. Я постійно спілкуюся з людьми у Росії. І проти війни виступають люди, швидше, більше з моральних, ідейних позицій, а не тому, що їх до цього підштовхують тяжкі умови життя. Чекати, що там щось станеться найближчим часом, не варто. Жодного економічного лиха там немає.

І поява якогось всеросійського протестного лідера також неможлива. Саме через те, що в країні панує терор. В умовах терору жодна комунікація у масштабах країни неможлива.

Неможливо спланувати жодних акцій у масштабах країни, неможливо нічого підготувати, неможливо об'єднати людей. Це дуже жорстоко пригнічують. Суспільство залякане.

Чекати, що з'явиться якийсь лідер, який поведе всіх проти Путіна, — це абсолютна утопія.

Для того, щоб щось змінилося, треба, щоб Путін зазнав очевидної для всіх поразки на фронті.

У Росії багато людей, які, як і Ройзман, проти війни. Такі люди є, і вони висловлюються, намагаються щось робити. Але більшість населення заклопотана виживанням. Вона намагається менше цікавитися цими сумними новинами, і жоден Ройзман, звичайно, не зможе їх повести на бій із Путіним.

Те, що роблять такі люди, як Ройзман, у Росії — це моральне протистояння режиму, це мобілізація тих, хто проти.

Тобто, щоб люди відчували підтримку, щоб люди відчували, що вони не одні. Але щоб це все привело до якогось масового протестного руху, особливо до повалення Путіна — ні, це неможливо.

Давлетгільдєєв: Ройзман не ліберал, абсолютно. Якщо копнути в його паству, там половина буде "кримнаш". Але навіть цей "кримнаш" вийде проти умовного поліціянта, який прийшов по Євгена Ройзмана. І це дуже важливо, бо сьогодні влада їсть сама себе.

Якби Ройзмана перевезли до Москви, посадили реально до СІЗО, то протести були б набагато більшими, і тому влада відкотила назад [обмежившись слідством у Єкатеринбурзі].

Тобто влада розуміє, що за публічних політиків, які дозволяють собі піднімати голос, люди можуть вийти на вулицю, незважаючи на повну заборону будь-яких публічних акцій протесту. І історія Євгена Ройзмана це довела.

Читайте також: "Останнього вільного опозиціонера" в Росії затримано: як працює репресивна машина