Якими були українські захисники 100 років тому

1914 року українські землі були розділені між двома імперіями: Російською та Австро-Угорською. 1 серпня 1914 року всі українські політичні сили Австро-Угорщини об'єдналися та оголосили набір добровольців для війни з Російською імперією. На цей заклик відгукнулися 28 тисяч осіб. Про те, як українські воїни билися за незалежність у найбуремніші часи Першої світової війни, які підрозділи стали легендарними та ще багато цікавих фактів із історії дізнавайтеся у сюжеті програми "Ранок Вдома".

1914 року українські землі були розділені між двома імперіями — Російською та Австро-Угорською. 1 серпня 1914 року всі українські політичні сили Австро-Угорщини об'єдналися та оголосили набір добровольців для війни з Російською імперією. На цей заклик відгукнулися 28 000 осіб, попри те, що набрати планували хоча б 10 000. Австрійська влада злякалася такої активності українців та дозволила озброїти лише 2500 воїнів. Так з'явилися знамениті українські січові стрільці — перша військова сила з часів Запорізької Січі, зібрана виключно з українців. Саме вони в складі австро-угорських сил боронили Галичину від російської навали.

В квітні-травні 1915 року українські січові стрільці завдали росіянам поразки на горі Маківці в Карпатах та погнали загарбників назад. Втім, вже влітку 1916-го росіяни здійснили Брусилівський прорив, і австро-угорські сили були вимушені оборонятися біля гори Лисоні в нинішній Тернопільській області. Там українські січові стрільці проявили найбільшу мужність, бо билися за власну землю. Ціною величезних втрат вони змогли зупинити росіян. І хоча подальша роль січових стрільців у боях була зведена до мінімуму, сама ідея українських національних підрозділів виявилася дуже плідною. 

В листопаді 1917 року, коли більшовики здійснили у Петрограді державний переворот, у Києві з'явилися свої січові стрільці. Ці загони формувалися здебільшого з військовополонених галичан та буковинців, які стали на захист новоствореної Української Народної Республіки. Водночас, українці, які до цього воювали в арміях Російської імперії, створили вільне козацтво. І хоча вони були радше силою для підтримки правопорядку, саме ці добровольці 29 січня 1918 року билися під Крутами разом із молодими київськими курсантами. Червоній армії тоді вдалося захопити Київ, але січові стрільці забезпечили евакуацію українського уряду на Житомирщину. Зрештою ці військові формування під керівництвом Євгена Коновальця стали основою армії УНР, а оновлені українські січові стрільці Австро-Угорщини забезпечили проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. 

Навесні 1918 року українські землі захопили німецькі війська. Про це вимушено домовився уряд УНР, щоб мати шанс зупинити більшовиків. Українська влада не хотіла повністю втрачати контроль, особливо над півднем, і тому скерувала спеціальну групу військ під командуванням полковника Петра Болбочана на Крим. Сили Запорізької дивізії разом із січовими стрільцями блискавично форсували Сиваш та встигли звільнити від більшовиків майже весь півострів. 29 квітня 1918 року німців, які розраховували взяти під контроль Чорноморський флот, зустріли українські національні прапори майже на всіх кораблях. В грудні того ж року у Запорізький дивізії армії УНР виділився найпрофесійніший полк під командуванням Петра Дяченка. Ці воїни самі себе називали "чорні запорожці" та носили відповідну унікальну форму. Вони проявили себе як найбоєздатніша сила в зіткненнях як з Червоною армією, так і з білогвардійцями. 

В квітні 1920 року українські сили на півдні потрапили в повне оточення ворогів в так званому "трикутнику смерті". Саме "чорні запорожці" героїчно пробили шлях на Вознесенськ, врятувавши себе та побратимів від знищення. Але, незважаючи на перемоги своїх захисників у чисельних битвах, Україна тоді не витримала війну за свою незалежність. 

Втім герої сторічної давнини не забуті. Ім'я січових стрільців сьогодні носить 223-й зенітний ракетний полк, що боронить Захід України від російських повітряних атак. А чорні запорожці 72-ї окремої механізованої бригади на початку повномасштабного вторгнення Росії розбили величезну колону російських танків під Києвом та продовжують воювати на Донбасі. Як і 100 років тому їхній девіз: "Україна або Смерть".

Читайте також: Ведучі каналу "Дом" вітають із Днем захисників та захисниць України