Як протистояти дезінформації — поради психологині Наталі Підлісної

Коли постійно перебуваєш у вирі новин, варто уважно перевіряти усю інформацію. Адже фейки підстерігають на кожному кроці. Мішенню дезінформації є наші емоції, свідомість, схильність вірити у неправду. Саме такий вид зброї зараз використовують російські медіа. Психологиня Наталя Підлісна в ефірі "Ранку Вдома" пояснила, як чинити опір дезінформації та не піддаватися їй. 

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський.

— Що таке дезінформація?

— Кембриджський словник називає дезінформацією неправдиву інформацію, яка поширюється з метою введення в оману людей. В ООН кажуть, що це брехлива інформація, що навмисно поширюється для того, щоб заподіяти серйозну соціальну шкоду. У ЄС є практики щодо протидії дезінформації. Там кажуть, що дезінформація має на меті економічні вигоди для того, хто поширює її. Інформаційний світ стає нашими очима і вухами, оскільки дає нам те, що ми не можемо самі фізично побачити. Логіка пропаганди робить фіктивне реальним — це і є дезінформація. Мішенню дезінформації є наші емоції, наша обмежена свідомість, невміння відбирати інформацію, схильність вірити у все, у що нам хочеться. 

— Чи є дезінформація зброєю? 

— Так. Дезінформація, мабуть, є однією з найважливіших видів зброї Росії. Це простий і дуже недорогий спосіб дестабілізувати країну, уряд, посіяти сумніви у населення. Російський уряд розробив цілу екосистему такої дезінформації пропаганди, вона створює брехливі наративи на підтримку цілей Кремля. В цих наративах дезінформація є зброєю, бо це підриває нашу ідентичність, волю, породжує безлад.

— Що робити, аби психологічно протистояти дезінформації?

— Щоб протистояти, треба розуміти психологічні механізми цього явища і співвідносити з собою — наскільки ви довірливий, наскільки ви захищені, наскільки вам нудно жити. Ми легко віримо, якщо це щось дуже цікаве й нестандартне, бо життя буває нудне. Треба ділити повідомлення для себе на три категорії: дуже важливі, менш важливі і такі, що прийшли до нас помилково і взагалі не мають значення. Думайте, як вплине ця інформація на ваше життя через тиждень. Якщо ніяк не вплине, то не використовуйте її. Ще раджу відчути себе гравцем в покер — вимикати емоції тоді, коли щось дуже захоплює чи обурює, і ставити собі питання до кожного слова, яке викликало у вас емоції. Для чого це сказано? Кому вигідно це казати? Якщо не можете самі розібратися, використовуйте соцмережі для дискусій. Споживайте не швидкі новини, а те, що треба обдумувати — лонг-ріди, аналітику. Там більше аргументів, що дозволяє краще розібратися.

Читайте також: Як родина впливає на характер дитини — пояснює психологиня Наталя Підлісна