Як працювала станція метро "Лук'янівська" у перші місяці війни

На початку війни київське метро стало головним укриттям для українців. На станції "Лук'янівська" про людей дбала Леся Снігур. Начальниця станції з жахом згадує перші місяці, коли сотні містян жили у метро. Як працівники діставали їжу, надавали медичну допомогу, психологічну підтримку, дізнавайтеся у сюжеті "Ранок Вдома".

На початку війни київське метро стало головним укриттям для українців. На станції "Лук'янівська" про людей дбала Леся Снігур. Начальниця станції з жахом згадує перші місяці, коли сотні містян жили у метро. Як працівники діставали їжу, надавали медичну допомогу, психологічну підтримку, дізнавайтеся у сюжеті "Ранку Вдома". 

Леся Снігур зустріла повномасштабну війну на роботі і залишалася там, допоки наші захисники не вигнали з Київщини окупантів. 

"В мене якраз була нічна зміна, я проводила тренувальні заняття зі своїм черговим. О п'ятій ранку я перебувала в кабінеті. Мені подзвонила подруга і сказала, що почалася війна. Я не повірила", — згадує Леся.

Жінка зрозуміла, що все серйозно, коли побачила на платформі переляканих пасажирів з дітьми, домашніми тваринами та валізами. За кілька годин на платформі зібралося понад 300 людей, а після обіду їх кількість зросла до 800. Найважчими були перші кілька тижнів, коли у підземці не було засобів гігієни, закінчувались їжа та вода. 

"Я вийшла на платформу і спитала, хто голодний. У нас самих не було, що їсти, але передали п'ять буханок хліба, а в холодильнику було сало. Ми робили бутерброди і виносили пасажирам на платформу", — каже начальниця станції.

Пасажири сиділи й лежали на холодному граніті, тож невдовзі почали хворіти. Згодом на коліях розмістили поїзди. Пріоритет надавали людям похилого віку і пасажирам з дітьми. 

Станція "Лук'янівська" розташована на глибині 69 метрів, тож люди майже не чули звуки обстрілів. Окрім одного. 15 березня російська ракета поцілила об'єкт інфраструктури біля підземки. Вибухова хвиля зруйнувала стіни і стелю у касовій залі станції та кабінетах працівників. На робочому місці в момент обстрілу була й Леся. 

"Вибило скло у вікнах, стеля впала. На мене звалилися важкі світильники. Я дуже злякалася, але думала лише про те, щоб всі залишилися живі", — згадує Леся.

Історію начальниці "Лук'янівської" станції дізналися іноземні журналісти. Так Леся прикрасила обкладинку Vogue.

Читайте також: Допомога ЗСУ: як кияни створюють високопрохідні багі для українських військових