"Я знайшла порятунок в музиці": інтерв'ю зі співачкою KOLA

KOLA. Фото: kanaldom.tv

Сьогодні до ефіру "Ранку Вдома" приєдналася відома українська співачка KOLA (Анастасія Прудіус). Вона розповіла, як зустріла війну, де брала сили на волонтерство та як поверталася до творчості.

Артистка зі сльозами на очах зізналася, що відчуває, коли бачить новини про рідний Харків. Також поділілася, де планує виступати найближчим часом та розповіла про свої нові пісні.

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський.

— Настю, де ви зараз знаходитесь?

— Наразі я в Ізраїлі. Приїхала до подружки, до своєї концертної директорки. Після виступу я поїхала знялася в Фінляндії, зовсім вже захворіла, і вирішила, що мені треба відпочити 4-5 днів, щоб відновити сили. Бо я хворію вже десь 13 днів. І виступала хвора на концерті.

А захворіла я в Кракові. Виступала, і пішов дощик. Знаєте, такий хороший, мілкий, що ж так ріже шкіру. Вітер і +7 градусів. Я стою, співаю 55 хвилин — і все. Після цього я вже давала концерти хвора.

Тому треба трошки відпочити, бо будуть "гайки".

— Де ви зустріли війну, і як взагалі поверталися до життя, щоб бути не просто спостерігачем, а корисною?

— Я зустріла війну у Києві. Це відбулося в моїй зйомній квартирі, у якій жили разом з моїм хлопцем.

Я прокинулася від такого сильного поштову, і побачила у вікно зарево. І я така: це шось, та не може бути. Подзвонила моя подруга, і сказала: "Ну, що, почалося? Я їду до вас".

Сиділи в підвалі. Потім виїхали на захід України. Там ми об'єдналися з моєю подругою Алею і закуповували потрібні речі для наших хлопців. Намагалися робити все, що ми могли на той період.

А потім мені подзвонив мій музичний продюсер і сказав, що я маю голос, і я маю співати. Я написала пісню "Україна, ми — сила". Після цього я почала писати пісні. І мій Інстаграм перетворився в музичний щоденник, де я ділилася своїми почуттями з людьми.

Після цього вже почала випускати релізи. І наразі дуже щаслива, що так все відбулося. Тому що я бачу, як допомагає моя музика, як вона підсилює дух наших людей. Насправді вона допомагає і мені. Тобто в нас є такий енергообмін. Музика допомагає і мені, і допомагає людям. І це найголовніше.

Коли я пишу пісню, я відволікаюсь, я можу туди вкласти свої почуття, якось їх відпустити, і відчуваю якийсь рух життя. Тому що в перші дні я відчувала, що я помираю і все. І в мене життя закінчилось. Особливо, коли хлопець пішов на війну, в ЗСУ. Я поїхала до мами, й просто думала, що вмираю. У мене почались панічні атаки, було дуже погано. Я дуже схудла. Але потім я знайшла цей порятунок саме в музиці. І я щаслива, що так сталося.

— Ви самі родом з Харкова. Ваші рідні, друзі зараз в безпеці?

— Всі мої подружки, дякувати богові, виїхали, і знаходяться в безпечному місці. Ось моя концертна директорка Поліна, вона моя подружка, ми дружимо з п'яти років. Ось дім їхньої родини був під Харковом, там проходило її дитинство, я також приїжджала туди в гості. Зараз там немає нічого — дома немає, у період окупації там жили орки. Тобто це те місце, в яке її тато вкладав багато душі. До речі, він зараз теж в ЗСУ, захищає нашу рідну Україну.

Харків — це мій біль. Я не була там довго й вирішила поїхати влітку, подивитися як там. Харків завжди був дуже гарним, дуже чистим містом. Знаєте, там навіть мікрофіброю миють вихід з метро. Це от така фішка, це в нас таке місто. Там просто скрізь квіточки, дуже красиві парки зробили, скрізь все ідеальне. Таке було розвинуте місто, дуже красиве. І наразі те, що я бачу, — це жесть.

— Ви берете активну участь у благодійних концертах. Де найближчим часом ми можемо вас почути?

— Це буде у кінець жовтня. Це буде Португалія. І зараз розглядається ще варіант Польщі.

В мене було дуже багато виступів у вересні, жовтень — не такий насичений. Це благодійні концерти, ми завжди збираємо кошти на якісь потреби. Наприклад, в жовтні був концерти, ми збирали на аптечки. Збираємо кошти або для діток, або для переселенців, або для військових. Я навіть часто не питаю — на що саме. Просто якщо чую, що там щось благодійне, то кажу: так, їдемо.

Наразі я збираю кошти на допомогу тваринам. Нам треба зібрати 20 тисяч гривень. Вже 10 тисяч ми зібрали за один день. І всі ці гроші підуть на допомогу тваринам, які постраждали у війні, які залишилися без своїх хазяїв, без свого дому.

— Питання стосовно вашої творчості. А над чим зараз працюєте?

— Звісно, ми не зупиняємось.Працюю над піснею "Голос". Це пісня про те, що ми не маємо забувати, ми маємо постійно підтримувати, донатити та робити все можливе для того, щоб наша країна якомога швидше перемогла. Це буде пісня моя, вона вийде в мене на Ютуб-каналі.

Також буде пісня польською з польським виконавцем. В листопаді вийде пісня під назвою "Листопад".

Також буде ще хіт з одним дуже неймовірним артистом, це з нових артистів, але він зараз дуже відомий. А в грудні у мене буде неймовірний дует з дівчиною.

Читайте також: Єдність українців веде до перемоги: Esphyr у проєкті #Муз_Оборона

Прямий ефір