"Взгляд с Банковой" з Юлією Мендель: Донбас на переговорах Володимира Зеленського та Емманюеля Макрона

Що обговорювали під час зустрічі президенти України та Франції? Як забезпечити виконання домовленостей, досягнутих під час переговорів у Нормандському форматі в грудні 2019 року? Як буде розвиватися найближчим часом ракетно-космічна галузь України й чи збільшать на неї витрати? Про це і не тільки — "Взгляд с Банковой" з прессекретаркою президента України Юлією Мендель.

Ведуча програми — Анна Нитченко.

— Президент України Володимир Зеленський повернувся з перемовин з Парижа. Які результати цієї поїздки?

— Перш за все, я хотіла б зазначити, що у президента Володимира Зеленського і президента Емманюеля Макрона склалися дружні стосунки. Вони почалися фактично ще під час президентської кампанії 2019 року, коли навесні між першим і другим туром Володимир Зеленський зустрівся з Емманюелем Макроном в Парижі.

Цього разу, звичайно ж, обговорювали ситуацію на Донбасі. І наш президент обговорював її не вперше в Парижі. Уже була зустріч у Нормандському форматі в грудні 2019 року. Це коли Володимиру Зеленському фактично вдалося розблокувати Нормандський формат і посадити за стіл переговорів лідерів чотирьох країн — Франції, Німеччини, Росії та безпосередньо України.

У нас чітке бачення, як рухатися далі. Перше — виконати домовленості, досягнуті на зустрічі в грудні 2019 року. Необхідно припинити вогонь. Тому що поки у нас продовжують вбивати на Донбасі, неможливо рухатися далі. Згадаймо, що в липні 2020 року, коли ми знову досягли домовленостей щодо припинення вогню, ми врятували багато життів — і цивільних, і військових. Тоді у нас за пів року загинуло п'ять осіб. Від початку цього року загинуло майже 30 українських військових. І не від випадкових обстрілів, а від рук снайперів.

Наступний крок — можна було б на непідконтрольній території відкрити рух через КПВВ. Українська сторона не тільки відкрила свої КПВВ, вона їх ще модернізує, будує нові пункти пропуску. І таким чином ми показуємо турботу про людей, які опинилися на непідконтрольних територіях.

Ще важливий напрямок, який було розпочато 2019 року, — процес обміну утримуваними особами в форматі "всіх на всіх". Дуже важлива домовленість. Згадаймо, що скоро Великдень — це хороший привід активізувати цю роботу.

Під час візиту Володимира Зеленського до Парижа також важливим було обговорення кластерів — це документ, розроблений Францією і Німеччиною, схвалений Україною. Це розписані кроки щодо врегулювання ситуації на Донбасі. Щоб переговори не були нескінченними, а щоб ми бачили практичні рішення, і що кожен крок приносить свій результат.

Війна не потрібна нікому — ні Україні, ні Європі, ні світу. А це єдина війна, яка зараз йде у Європі. І президент Володимир Зеленський готовий зробити все для того, щоб її закінчити.

Ангела Меркель і Емманюель Макрон підтримують цей крок. Європа хоче закінчення війни.

Перейдімо від великої політики до питань, які приходять до нас від глядачів. У зв'язку з 60-річчям польоту людини в космос запитують — що зараз в Україні з ракетно-космічною галуззю? Є чим пишатися?

— 60 років тому політ в космос був би неможливий без участі України. Це важливо відзначити. І на цьому акцентував президент Володимир Зеленський.

Сергій Корольов — ім'я знакове. Уродженець Житомира, студент Київського політеху, який став засновником космонавтики. Серед іншого, під його керівництвом створено перший космічний корабель, на якому і полетів Юрій Гагарін в космос.

Наша мета — повністю відновити аерокосмічну галузь України.

З одного боку, ми повинні зберегти все те, що зроблено попередніми поколіннями вчених і конструкторів. З іншого боку, з огляду на досвід, нам необхідно реалізувати нові конкретні проєкти. Попри всі проблеми (а це часто — недофінансування), українські конструктори продовжують працювати над створенням і запуском супутників, пілотованих кораблів, орбітальних станцій. І Україна залишається, так би мовити, в клубі космічних держав.

У День працівників ракетно-космічної галузі відбулося спеціальне засідання, на якому президент озвучив завдання на найближчий час. До кінця цього року повинна завершитися робота над запуском супутника "Січ-2-1". Відряджання на орбіту цього об'єкта буде присвячено 30-річчю Незалежності України. Фінансування проєкту розблоковано. Уряд підтримав постанову про виділення необхідної суми. Без перебільшення, це буде історична подія, що сигналізує про відродження і початок нового етапу в галузі.

Україна не запускала супутник вже 10 років. Всіляко підтримувати конструкторів і стежити за просуванням роботи є кому. Торік створено Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості. А освоєння космосу — це їхній профіль.

Державна космічна програма вже розроблена і відправлена на узгодження в різні міністерства та відомства. Після цього її винесуть спочатку на засідання Кабміну, а потім — до Верховної Ради. Витрати на аерокосмічну галузь буде збільшено. Пропонується створення проєктів зі змішаним фінансуванням: частину буде оплачувати держава, решту — приватні інвестори. Пора міняти підходи в галузі та йти в ногу з часом. А в нашому випадку треба йти ще швидше, щоб заодно надолужити згаяне у попередні роки.

Прямий ефір