Війна в Україні змінила геополітику — на що йдуть країни ЄС, щоб убезпечитись від російської агресії (ВІДЕО)

Рішення Кремля розпочати війну проти України запустило глобальні зміни у світі. Найбільше їх зараз у Європейському Союзі. Переглядають безпекову політику, збільшують витрати на оборону і стрімко знижують енергетичну залежність від Росії, повідомляє "Дом".

Так, війна Росії проти України змінила підхід Євросоюзу до оборони. Більшість країн почали розглядати РФ як реальну загрозу та збільшувати витрати на свою армію. Зокрема, наприкінці травня правляча коаліція Німеччини домовилася з опозицією про виділення 100 млрд євро на модернізацію Збройних сил. А також пообіцяла у межах НАТО щороку витрачати на оборону 2% ВВП.

"Не було необхідності постійно витрачати великі гроші на оборону і готуватися до війни з ідеологічним противником. Багато країн просто почали, неформально кажучи, сачкувати і платити менше за свою оборону. Путін фактично підштовхнув, спонукав європейські держави до єдиного бачення загроз своїй безпеці", — каже дипломат, експерт із питань зовнішньої політики та безпеки Центру оборонних стратегій України Олександр Хара.

ЄС збільшить оборонні витрати на 200 млрд євро протягом наступних кількох років. Але на цей момент 27 членів ЄС та 30 членів НАТО не відчувають повної віддачі від цих вкладень, тому що витрати на оборону виділяються на національній основі та слабко координуються у межах співпраці.

"Мають європейські держави ухвалити ці рішення і уникнути цієї роз'єднаності в плані консолідованого рішення про фінансування своєї оборони та загальної оборони європейської. Природно, це має бути пропорційно від величини держави, від її населення, від її валового внутрішнього продукту, бюджету тощо", — вважає експерт-міжнародник, народний депутат України VI скликання Євген Добряк.

На думку міжнародних експертів, Євросоюзу також слід реформувати свої ринки оборонної продукції, оскільки у сфері виробництва озброєння країни діють самостійно. А ще працювати над створенням так званого "військового шенгену".

"Сенс у тому, що коли йдеться про швидке реагування Збройних сил, їх не можна просто так перекинути в якийсь порт чи аеропорт, або залізницею. Це завжди дуже складна процедура. Буде якийсь, умовно кажучи, спільний імміграційний кордон, зовнішня або загальна зона безпеки, то все, що всередині цього, може пересуватися простіше", — пояснює експерт з міжнародної безпеки Олексій Іжак.

Крім того, для посилення обороноздатності ЄС слід зміцнювати співпрацю зі Сполученими Штатами Америки та іншими країнами. Це, зокрема, дозволить спростити закупівлю авіації та інших дорогих озброєнь, яких не вистачає Європі.

"Ця співпраця, повернення ось такої сталої конструкції США – Європейський Союз, з погляду безпеки Європи від можливої російської агресії буде основним фундаментом у найближчі кілька років", — зазначає виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

Не менш важливим називають і прискорене зниження енергозалежності від Росії. Лідери ЄС уже погодили поетапну заборону на покупку російської нафти. Морський імпорт, на який припадає дві третини всіх постачань до Євросоюзу, планують припинити до кінця року. А Німеччина та Польща оголосили, що вони також незабаром відмовляться від трубопровідного постачання.

"Ще якийсь час валюта приходитиме до країни-агресора, але знизиться видобуток, деякі свердловини просто будуть дозволені, тому що дуже складно, якщо в тебе немає споживання, забезпечувати достатній видобуток. Вони не мають достатньо сховищ для того, щоб це швидко зробити. Вони не зможуть швидко переорієнтуватися на інші ринки", — каже радник голови правління НАК "Нафтогаз України" Олексій Рябчин.

Експерти стверджують, що зараз слід якнайшвидше підписувати угоди на закупівлю енергоносіїв у альтернативних постачальників, щоб унеможливити шантаж Росії — як обсягами, так і цінами на них.

"Обмеження кількості та обсягів енергоносіїв, що продаються Російською Федерацією без чіткого розуміння, чим їх замістити, призводить до зворотного явища — підвищення нафтових і газових котирувань, зростання цін на нафтопродукти", — пояснює експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев.

Євросоюз планує купувати більше нафти на Близькому Сході — у Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах, країнах Африки та Латинській Америці. Крім того, у ЄС уже підготували план відмови від російського газу.

"Європейський Союз розробив програму, вона називається RepowerEU. На цю програму виділяється близько 300 млрд євро і вона передбачає заміну російського газу шляхом будівництва LNG-терміналів. Розроблено прискорений варіант інвестицій у відновлювані джерела енергії", — розповів директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Від російського газу ЄС більше залежить, ніж від нафти. Але на її експорті РФ заробляє більше грошей, тож у Євросоюзі розраховують, що нафтове ембарго виявиться більш відчутним санкційним ударом.

Читайте також: Перемога чи перемир'я: яким завершення війни в Україні бачать країни ЄС (ВІДЕО)

Нагадаємо, керівник Офісу президента України Андрій Єрмак повідомляв, що Європейський Союз розробив план відмові від російського газу.

Також повідомлялося, що Євросоюз ухвалив шостий пакет економічних і персональних санкцій, спрямованих проти Росії та Білорусі. У шостому санкційному пакеті передбачено, що імпорт російської нафти скоротиться на 90%.

Читайте також: Висока інфляція, загроза голоду, зростання тарифів — війна Росії проти України погіршила життя людей у світі (ВІДЕО)