В ОРДО відбирають нерухомість — як діяти: "5 вопросов на злобу дня" з юристкою Еліною Шишкіною

В окремих районах Донецької області (ОРДО) окупаційна влада почала опечатувати нерухомість, яку вважають такою, що не має власника.

Що робити в таких ситуаціях і як захистити свої квартири — розповіла координаторка з адвокації благодійного фонду "Право на захист" Еліна Шишкіна у програмі "5 вопросов на злобу дня" телеканалу "Дом".

Ведучий — Олег Борисов.

— Куди звертатися, якщо в ОРДЛО відбирають нерухомість?

— Така проблема виникла буквально в останні кілька тижнів. Але, якщо пам'ятаєте, ще на початку року були повідомлення, що, можливо, на тимчасово окупованих територіях відбуватиметься таке. Зараз вже є повідомлення, що це може дійсно мати місце в ОРДО, і люди почали звертатися з проханнями порадити, що робити.

На сьогоднішній день дуже важко порадити людям, як їм захистити права на майно, яке розташоване на тимчасово окупованій території. З огляду на те, що на цих територіях українська влада не здійснює ефективний контроль.

Тому я б почала з того, що в контексті українського закону, люди, майно яких залишилося на тимчасово окупованих територіях, все одно є його власниками. Якщо, будучи вже переселенцями, вони не вчинили якихось юридичних дій щодо передачі цього майна, його продажу, обміну і так далі, то в очах українського закону вони все одно є власниками. Тому український закон їх тут захищає.

Питання в тому, що робити, якщо житло там, а людина тут. На жаль, тут я можу дати тільки пораду звертатися в правоохоронні органи із заявою про те, що їхнє майно збирається експропріювати окупаційна влада.

Це майно в контексті так званих "законів" окупаційної влади чомусь вважається нічийним. Ясна річ — люди, втікаючи від війни, кинули житло, виїхали на підконтрольну Україні територію. Але в контексті українського закону це майно не є безхазяйним. У нього є власники.

Тому, якщо щодо цього майна здійснюються протиправні, незаконні дії — а такими як раз і є експропріація, і ті всі документи, які видає окупаційна влада — то власники мають право звертатися до правоохоронних органів із заявами про злочин і представляти факти та докази, які свідчать про те, що їхнє майно було експропрійовано.

Кілька днів тому Донецька обласна прокуратура заявила про те, що вони починають збір даних. Дійсно дуже важливо повідомляти (про такі факти, — ред.) — не просто тому, що є реальна можливість захистити права, а насамперед в контексті збройного конфлікту між Україною і Росією.

Зокрема, в будь-якому випадку правоохоронні органи збирають факти про порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях. Відбувається так звана документація випадків порушення прав людини у збройному конфлікті. Ці факти документуються, обробляються і систематизуються. І потім в контексті міждержавних суперечок між Україною і Росією вони будуть важливі як підтвердження української позиції про те, що окупаційні адміністрації здійснюють неправомірні дії, порушують Женевські конвенції і так далі. Тобто все це важливо для захисту прав України і її громадян у міжнародних судових органах. Власники майна — це також громадяни, яких Україна взяла на себе зобов'язання захищати.

— Якщо зараз ці громадяни напишуть заяву в правоохоронні органи України, то після деокупації українська влада буде зобов'язана повернути це майно назад власнику, навіть якщо там проживатимуть інші люди?

— Звісно. В контексті українського закону для власника тут нічого не змінюється. Звичайно, якщо він сам не вчинив якихось дій юридичного характеру, наприклад, щодо продажу цього майна — якщо договір купівлі-продажу був укладений і зареєстрований на підконтрольній Україні території.

Але якщо власник не зробив таких дій, то привласнення майна є незаконним з точки зору міжнародного права. І тому в очах українського закону людина, майно якої експропріювали, все одно залишається власником.

Після деокупації ці люди в будь-якому випадку матимуть право повернутися на вже деокуповані території у свої домівки, в своє житло. Ті люди, які там будуть заселені, згідно з українським законом, не матимуть на нього ніякого права. Вони знали про те, що у цього майна є власник, але заселилися. Тобто вони зробили неправомірну дію. Тому після деокупації вони не зможуть продовжувати далі жити в цих квартирах і будинках.

— Це ж можна вважати порушенням прав людини?

— Це і є порушенням прав людини. Окупаційні адміністрації можуть експропріювати якесь майно, наприклад, у військових цілях, якщо ведуться активні бойові дії. Але якщо це експропріація, як вони пишуть у своїх документах, так званого безхазяйного майна, — хоча у нього є реальні власники — то це є неправомірним.

Мало того, що вони це житло експропріюють, вони ж його ще й використовують потім — заселяють туди інших людей, які підтримують окупаційну владу. Це є порушенням права власності.

— Що загрожує людям, які заселяться у відібране на окупованих територіях житло?

— Ці люди повинні усвідомлювати, що коли повернуться реальні власники, вони повинні будуть звільнити це майно. Якщо буде нанесений збиток, наприклад, пошкоджене майно, можливо, потрібно буде ще й компенсувати власнику збитки.