Український отаман Симон Петлюра: 5 фактів, які варто знати кожному

Симон Петлюра

Чи здатен журналіст очолити армію? Чи можна лишатися демократом, коли навколо процвітає тоталітаризм? Чи варто битись за державу, якщо на неї нападають одразу кілька сильних ворогів? Ствердні відповіді на ці питання дає один із видатних борців за українську незалежність — Симон Петлюра. 5 фактів із життя отамана, які варто знати кожному українцю, дізнавайтеся у сюжеті програми "Ранок Вдома".

1. Симон Петлюра — виходець із Полтавщини та нащадок давнього козацького роду. Наприкінці XIX століття він вступив до Полтавської духовної семінарії, де мав би стати покірним ченцем. Але натомість став революціонером. Величезне враження на юного Петлюру справили промови Миколи Міхновського — найпершого ідеолога українського національного руху в Російській імперії. Тож семінарист вступив до лав Революційної української партії й організував у своєму навчальному закладі колективний протест проти жандармського нагляду та русифікації. За ці виступи Петлюру запроторили до в'язниці.

2. Звільнившись під заставу у 1904 року Симон Петлюра нелегально виїхав із Російської імперії до Львова, який тоді був під контролем Австро-Угорщини. Тут він розпочав журналістську кар'єру в місцевих українських газетах. За рік у Російській імперії відбулася перша революція і була оголошена політична амністія. Тож Петлюра зміг повернутися і протягом наступних років працював над українськими виданнями в Києві, Петербурзі та Москві. У своїх статтях він відстоював соціал-демократичні погляди, але з питанням незалежності та автономії України тоді був дуже обережний. Під час Першої світової Петлюра висловлював надію, що участь українських воїнів у російській імперіалістичної війні зрештою має розвінчати упередження царської влади про васальний статус України. Проте друга революція змінила його погляди кардинально. 

3. Навесні 1917 року Симона Петлюру обрали головою Українського Генерального військового комітету. Він став першою військовою організацією Української Народної Республіки, яку проголосили тоді ж у Києві. А Петлюра — її першим військовим лідером. Він зміг придушити спроби повстання більшовиків у столиці та, по суті, врятував Українську Народну Республіку від швидкого падіння. Втім, інший український політик і письменник Володимир Винниченко вважав, що цим Петлюра лише розлютив Володимира Леніна, та й узагалі, що молодій республіці армія нібито не потрібна. На знак протесту Петлюра поїхав із Києва, аби формувати загони нової української армії на Лівобережжі. А вже 8 лютого 1918 року столицю України взяли більшовицькі окупанти. Уряд УНР був змушений покинути місто.

4. Вже за три тижні, а саме 1 березня, Симон Петлюра пройшовся Києвом із переможним парадом. Його війська змогли швидко відвоювати українську столицю. Суперники Петлюри одразу звинуватили його в планах узурпувати владу, але це зробив не він, а інший військовий — Павло Скоропадський. Він проголосив себе гетьманом 29 квітня за підтримки українських хліборобів, уряд УНР знову був змушений тікати з Києва. Петлюра ж залишився і, як демократ, став послідовним супротивником Скоропадського. Петлюру ув'язнили, але він знову вийшов на волю та спромігся зібрати військо на боротьбу зі Скоропадським. 14 грудня 1918-го Симон Петлюра вдруге за рік провів парад звільненим Києвом, але вже як головний отаман військ Української Народної Республіки. Це був його останній тріумф.

5. Протягом 1919-1920 років Петлюра був змушений вести війну одразу на кількох фронтах: із півночі УНР загрожували більшовики, з півдня — російські монархісти та українські анархісти під керівництвом Нестора Махна. Та й Польща на заході не підтримувала українську незалежність. Зрештою, Україна була розділена, а Симон Петлюра, який чинив опір до останнього, виїхав за кордон і оселився у Парижі. Там він очолював український уряд у вигнанні та не полишав надії здобути міжнародне визнання для УНР. Володимир Ленін сприйняв це як величезну загрозу та оголосив Симона Петлюру ворогом СРСР №1. Тож більшовики розпочали потужну пропагандистську кампанію, безпідставно звинувативши українського лідера в єврейських погромах, які вчиняли переважно російські монархісти. На жаль, багато хто у це повірив. Зокрема єврейський анархіст Самуїл Шварцбард, який 25 травня 1926 року вбив Симона Петлюру — українського лідера, який прагнув створити незалежну і демократичну Україну.

Читайте також: Тарас Шевченко: 5 цікавих фактів про життя українського символа боротьби за незалежність

Прямий ефір