Українські політв'язні в Криму, ОРДЛО та Росії — через що проходять (ВІДЕО)

День українського політв'язня — сьогодні, 12 січня. Рівно 50 років тому було заарештовано понад 100 українських патріотів, які відстоюють свободу слова та права людини, інформує "Дом".

Серед них — Василь Стус, В'ячеслав Чорновіл, Левко Лук'яненко, Іван Дзюба. "Блок" — так називалася операція КДБ проти українських дисидентів. Вона ознаменувала нову хвилю репресій та арештів по всій Україні, найбільше їх було у Львові та Києві.

Після початку російської агресії на Донбасі та окупації Криму у 2014 році словосполучення "українські політв'язні" знову стало актуальним.

"В даний час РФ за політично-релігійними мотивованими звинуваченнями переслідує 130 громадян України, з яких 121 перебуває в ув'язненні (у тому числі 2 жінки): 15 — у тимчасово окупованому Криму, 106 — на території Російської Федерації. 9 осіб позбавлені права на свободу пересування. 76 людей вже засуджено на тривалі терміни, решта 45 осіб перебувають під судом та слідством", — повідомила Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова.

У списку політичних ув'язнених — люди з тяжкими захворюваннями, жінки та неповнолітні, цивільні журналісти та правозахисники.

Уособленням невтомної боротьби за права та свободи кримських татар у сучасній Україні став лідер кримськотатарського народу, дисидент, а зараз – народний депутат України Мустафа Джемілєв. 2014-го він виступив проти російської окупації Криму. Після цього Росія порушила проти нього кілька справ, а також наклала заборону на в'їзд до Криму до 2034 року. У своєму виступі на саміті Кримської платформи у серпні 2021 року лідер кримськотатарського народу заявив: залякування Кремля не спрацюють, Україна продовжить боротися за своїх громадян.

"Якщо залишиться безкарним захоплення чужої території, то жодна країна не зможе почуватися в повній безпеці. Є у кримських татар одна приказка: царство шакалів триває доти, доки не прокинуться і не піднімуться на ноги леви. Ми сподіваємося, що світова спільнота підніметься на ноги, щоб на нашій землі був тріумф права, а не грубої сили", — заявив тоді Мустафа Джемілєв.

Проведення саміту Кримської платформи не на жарт розлютило Кремль. Незаконних затримань побільшало.

"Відбулося затримання Нарімана Джелялова, Асана та Азіза Ахтемових за звинуваченням у здійсненні диверсії. Здавалося б, який збіг. І після цього ми побачили, що російська влада почала жорсткіше, в принципі, діяти щодо кримських татар. Тепер їм заборонено збиратися біля судів ", — каже адвокат Микола Полозов.

Загалом у списки жертв політичних репресій Кремля за останні 8 років потрапило понад 450 людей.

Політв'язні, потрапивши за ґрати, опиняються у ситуації абсолютного беззаконня. До них не пускають родичів, адвокатів, правозахисників, представників міжнародних місій. Ще одна проблема — відмова у наданні медичної допомоги.

"Ситуація через COVID-19 склалася плачевна, тому що люди хворіють у місцях позбавлення волі. Їх не вакцинують, у них немає засобів індивідуального захисту і, відповідно, це впливає на життя та здоров'я людей. Багато хто перехворів там на COVID-19, і ніхто їх там не лікував", — коментує правозахисник Павло Лисянський.

Досі немає єдиного реєстру безвісти зниклих за час агресії РФ, хоча його створення вже кілька років намагаються досягти їхні родичі.

"Кожна мама веде своє розслідування. Наші матері їздили на непідконтрольну територію. Вони там шукали хлопців, ходили по в'язницях, вони мають відомості. Ці відомості ніхто не хоче брати до уваги. Тобто ти відносиш до СБУ — воно пропадає", — каже сестра зниклого безвісти Юрія Коновалова Тетяна Мельник.

У Міністерстві юстиції зазначили, що вже цього року реєстр безвісти зниклих має запрацювати. В уряді розглядають відповідний законопроект. Україна активно співпрацює з міжнародними партнерами у питанні звільнення осіб, які незаконно утримуються. У вересні минулого року президент України Володимир Зеленський передав список 450 осіб, які незаконно утримуються, президентові США Джо Байдену під час зустрічі у Вашингтоні.

Читайте також: Підсумки 12 січня: Рада Росія — НАТО, День українського політв'язня та нова програма з МВФ (ВІДЕО)

Нагадаємо, сьогодні, 12 січня, в Україні — п'ятдесяті роковини з початку так званого "Великого погрому" — операції КДБ "Блок" проти українських дисидентів. Лише за перший місяць 1972 року затримано близько 20 дисидентів, серед них В'ячеслав Чорновіл, Євген Сверстюк, Ірина Калинець, Василь Стус. Загалом за рік заарештували близько сотні людей, 89 із них засудили за антирадянську діяльність. Стуса засудили до п'яти років позбавлення волі та трьох років заслання, Калинець — до шести років ув'язнення та трьох років заслання. Чорноволу присудили шість років таборів та три роки заслання, Сверстюку — сім років позбавлення волі та п'ять років заслання. Операція "Блок" була спрямована проти людей, які виготовляли та поширювали самвидав.