Украина наш дом

Зростання населення, відмова від "ДНР" та в'язниці для особливо небезпечних: про ситуацію в Маріуполі говоримо з радником мера Петром Андрющенком

Залічничний вокзал Маріуполя. Фото: mariupolrada.gov.ua

У Маріуполі росіяни продовжують штурм та бомбардування металургійного комбінату "Азовсталь", де в оточенні перебувають українські захисники. Гуманітарна ситуація у місті залишається дуже складною. Водночас фіксується зростання населення, але з цим зростанням збільшується й кількість фільтраційних пунктів. Тих, хто не проходить фільтрацію (приблизно 10% усіх, кого перевіряють) — відправляють у дві в'язниці в так званій "ДНР". Про це і не тільки в ефірі марафону "FreeДОМ" розповів радник маріупольського міського голови Петро Андрющенко.

— Які останні новини із міста?

— Із найголовнішого — триває бомбардування та спроби штурму "Азовсталі". "Азовсталь" палає на все місто.

Поза "Азовсталі" ситуація не краща. Окупаційна влада анонсувала пробний запуск водопроводу, але він повноцінно точно не запрацює. Без підземних станцій, розташованих у середині міста, не вистачить потужності подати всюди воду. Але, можливо, десь точково вона з'явиться.

Запуск води відразу впирається в іншу проблему — забита каналізація, непрацюючі очисні споруди. Усім зрозуміло, куди при непрацюючій каналізації потечуть відходи. Санітарна та епідемічна ситуація у місті різко погіршиться. І це ми побачимо за кілька днів після запуску водоводу.

— А вони цього не розуміють, чи роблять це навмисно?

— Складно сказати. Це така сукупність некомпетентності та бажання заявити без огляду на наслідки, що "ми щось зробили".

Дивлячись на наше місто, взагалі складно знаходити якісь розумні пояснення того, що відбувається. Тому ми припускаємо будь-який сценарій. А з огляду на те, що окупанти не випускають уже людей із міста, не дають доступ навіть міжнародним організаціям для підвезення гуманітарної допомоги, з'являється відчуття, що у Маріуполі проводиться просто програма зі скорочення українського населення.

— Скажіть, скільки зараз лишається українських мирних громадян у Маріуполі?

— Досі ми говорили, що від 100 до 130 тисяч. Але зараз ми спостерігаємо тенденцію масового повернення до міста людей, які мешкали на території Маріупольського району, прибережні села, Нікольське (колишнє Володарське, — ред.), Мангуш. Крім того, люди починають повертатися з окупованого Бердянська, оскільки там повністю заблоковано евакуацію далі до Запоріжжя.

І ми спостерігаємо зростання населення в Маріуполі, й можемо говорити про 150-170 тис. мешканців.

Люди просто шукають місце, де сховатися, де жити. Дуже поширений випадок, коли маріупольці зв'язуються зі своїми знайомими, друзями на підконтрольній Україні території, і в яких не розбите житло, домовляються, заходять до квартир та будинків, розселяються там.

— Ми неодноразово говорили, що під час виїзду з Маріуполя мешканці обов'язково проходять через фільтраційні табори окупантів. А повернення до міста — це простіше процедура?

— До міста назад людей запускають. Але попереджають, що це без можливості найближчим часом залишити Маріуполь.

На в'їзд до міста фільтраційна процедура набагато простіша. По-перше, люди проходили ретельну фільтрацію під час виїзду з міста. По-друге, до міста ж повертаються не з підконтрольної Україні території, а з окупованої.

При цьому запрацювали фільтраційні пункти всередині міста, але там залучені "волонтери" з Російської Федерації, тому процедура фільтрації всередині міста є швидшою.

— Чи є інформація про людей, які не пройшли ці фільтраційні табори? Де вони є, чи є з ними зв'язок?

— Почнемо з кінця. Зв'язку із цими людьми фактично немає. Дані ми отримали та остаточно впевнені в них. Ми знаємо, що є дві в'язниці, де утримуються люди, які не пройшли фільтрацію.

Перша в'язниця — м'який рівень, це активісти, волонтери, журналісти, родичі військовослужбовців, колишні правоохоронці. Вони утримуються в колишній колонії № 53, що розташована у селищі Оленівка. І тримають їх там щонайменше 36 днів, такий встановлений Донецьком термін фільтрації.

Друга в'язниця розташована у Донецьку. За нашими даними, це відома "Ізоляція". Туди переводять людей вищого "рівня небезпеки". Це, звісно, ​​наші військовослужбовці, а також керівники різних бюджетних організацій, правоохоронці, поліцейські тощо. Їх везуть безпосередньо до Донецька.

Що відбувається у Донецьку, нам достеменно невідомо. А ось щодо Оленівської колонії є достовірні факти від людей, які її пройшли та вийшли. Наприклад, 36 днів людину там тримали, випустили, вона дісталася підконтрольної України території. Тому ми достеменно знаємо, що там відбувається. Це справжній концтабір. Інакше це не скажеш. І 36 днів мінімум з людей знущаються. Навіть лежати там немає де, приміщення повністю забиті. У туалет, пробачте, — один раз на день, жодних прогулянок, 5-літрова баклажка води на 20-30 осіб на добу, їжа теж дуже умовна. Катування, допити, знущання. Справжнісінький концтабір XXI століття.

Оце доля тих, хто не проходить фільтрацію, а таких, за нашими даними, в середньому можна говорити про 10% від усіх, хто пройшов зараз через фільтраційні табори. Таких людей щонайменше 4-5 тисяч.

— Що вони планують робити із Маріуполем? Вони його приєднають до "ДНР" чи це буде російська анексія на кшталт Криму?

— Це буде анексія. Те, що ми чуємо від наших джерел усередині міста, йде інтеграція безпосередньо в Російську Федерацію. Про жодні умовні "ДНР" не йдеться. Діти у школах підписують зошити "Маріуполь, Ростовська область".

Так, ми спостерігаємо спроби інтеграції. Безперечно, цьому заважають не дуже успішні для росіян просування лінії фронту на Донеччині. І, звичайно, ще більше заважає цьому "Азовсталь", який тримається на сьогодні.

— У місті 150-170 тисяч українських громадян. Які в них настрої, як вони ставляться до того, що відбувається?

— Правильніше сказати так — вони до цього не ставляться. Це продемонструвало "святкування" 9 травня у Маріуполі, яке відбулося виключно шляхом привезених людей із Донецька, Новоазовська, Росії. А більшість маріупольців саботували це дійство. Звісно, була якась купка 20-30 місцевих мешканців. Але це не можна порівняти з кількістю тих, хто залишився в місті.

Якщо навіть у когось і була любов до "русского мира", то російські бомби її викорінили.

Але гірше інше, ми чекаємо на підсилення жорсткості режиму. Ми вже бачимо посилення режиму через фільтраційні процедури. Але цей процес відрізнятиметься від інших окупованих населених пунктів. Ми не спостерігаємо у Маріуполі введення репресивної машини у вигляді росгвардії чи кадировців, яких уже навпаки вивели. Тому ми підозрюємо, що йтиме сценарій маргіналізації населення, сприяння створенню бандформувань, які контролюватимуть місто. І це один із найгірших сценаріїв, він призведе до скорочення населення, зокрема через самодепортацію частини маріупольців до Росії. Вони шукатимуть порятунку.

— Чи є якась надія, що гуманітарна ситуація в місті може хоч якось налагодитися? Як мирні громадяни отримують медичну допомогу, за яких умов вони зараз можуть жити у розбитому бомбами місті, на які умови вони можуть розраховувати, якщо люди повертаються?

— Як це не парадоксально, але повернення людей загострює гуманітарну ситуацію ще більше.

Щодо медицини, зараз у місті працюють дві лікарні. "Працюють" — це дуже умовно, бо катастрофічно не вистачає лікарів. Річ у тому, що спочатку лікарів депортували, вивезли до Донецька і досі не повернули. Бракує не лише профільних лікарів — банально терапевтів не вистачає. Немає аптек, немає ліків, ніяких централізованих постачань немає.

Водночас окупаційна влада продовжує бравірувати, як вона допомагає Маріуполю. Але якщо брати за цифрами. За останній місяць у місто вони привезли близько 100 тисяч продуктових наборів, які роздали маріупольцям. А у нас маріупольців, за скромними підрахунками, 100-130 тисяч. Тобто кожен отримав продуктовий набір раз на місяць від окупаційної влади. Про яке поліпшення гуманітарної ситуації може йтися?

— А скільки житла вціліло?

— Дуже умовно. Близько 50% житлового фонду можна вважати умовно придатним для життя. Але що в цьому випадку "придатним"? Це коли вибиті вікна, чи немає половини будинку, частину під'їздів знесло, а частина під'їздів стоїть, і в них, в принципі, ще є квартири. Є будинки із прямими влученнями, але частина квартир у них без вікон, але не згоріли. Так, у них можна жити, але за технічними нормами це небезпечно. І знову ж таки — немає води, світла, газу, каналізації…

А повністю вцілілих будинків — лише близько 10%.

— Скільки приблизно осіб працює в окупаційній адміністрації Маріуполя?

— Нині десь 20 людей.

— А скільки там російських військових?

— Зараз приблизно 2000 осіб. Спочатку було 12-14 тисяч. Таке скорочення сталося через втрати, а також частину ("ДНРівські" частини) вивели до Донецька. Якась частина намагається там наступати на північ. Тобто близько 2000 російських військових перебуває зараз у Маріуполі.

— Це регулярні війська чи це рогвардія?

— Наскільки ми знаємо, то це російські морпіхи, тобто регулярна армія. Плюс штурмові частини так званої "ДНР". Тобто Маріуполь як штурмувала, так і продовжує штурмувати еліта російської армії.

Прямий ефір