Украина наш дом

"Жебрак" йде у розвідку: як дрони допомагають ЗСУ — репортаж із лінії фронту

Розвідка. Скріншот відео: kanaldom.tv

Артилерійські бої між Збройними силами України та російськими військами на Донеччині не припиняються. Працюють самохідні артилерійські установки, танки, міномети важких калібрів. Артилерію за допомогою дронів та безпілотників коригують українські розвідники. Їхню роботу бачили журналісти телеканалу "Дом".

"Зараз готуємо наш літак до запуску. Наш "Жебрак-1". Ми його вирішили назвати так само безглуздо, як зазвичай росіяни називають свою техніку: "Житель" або "Нафтовик-2". Ми вирішили "Жебрак", — каже військовослужбовець Збройних сил України Євген.

Утім, назва, дана цьому безпілотнику, цілком обґрунтовується дешевизною деталей, з яких зроблено "Жебрака". При цьому літає він на далеку відстань — понад 40 км.

"Є там у нас одна балочка, де начебто стоять російські танки, зараз полетимо — перевіримо", — каже Євген.

Перебуваючи за півтора кілометра від лінії фронту, українські розвідники роблять все можливе, щоб виявити російську техніку та скоригувати на неї вогонь української артилерії. Обстріл тут практично не припиняється. Одна російська міна прилетіла неподалік знімальної групи "Дома". Розвідники ж не зупиняють роботу, навіть коли противник починає бити з важких мінометів. Пару хвилин на те, щоб зіставити координати, і "Жебрак" вже в небі. Повернеться назад сам.

"У нього включається програма, і він пішов за програмою. Ми ним навіть не керуємо. Підключаємо, і він усе робить сам", — каже військовослужбовець ЗСУ Євген.

Поки "Жебрак" перевіряє наявність російських танків за координатами, Євген показує журналістам одне із сіл, яке ЗСУ звільнили від російських окупантів місяць тому. У ньому немає жодного цілого будинку, усі місцеві мешканці поїхали. По вулицях і руїнах блукають у пошуках їжі кози та кури. Російські позиції були облаштовані біля будинків мирних українців, на землі досі валяється російська уніформа.

"Тут стояла їхня техніка. Кілька БМП підбитих. На мою думку, там було написано 12-й і 36-й регіон. Щось таке. Я дивився, це начебто якийсь там Астраханський край, якась Осетія", — каже Євген.

Одночасно з російською армією у селі перебували й незаконно "мобілізовані" мешканці окремих районів Донецької та Луганської областей. Залишилися каски, зважаючи на все, ще з радянських запасів.

"Моя каска — кевлар, IV клас. "Мобіки" з "ДНР" — не хотілося б у такому [воювати], взагалі... Я думаю з рогатки можна [пробити]. Напевно, власник уже довоювався, зважаючи на все", — порівнює каски розвідник.

Поки журналісти спілкувалися з Євгеном, мінометні обстріли почастішали, а над головами розвідників з'явився дрон. Його помітив побратим Євгена Віталій.

"Краще поки що сховатися. Тут вистачає "Орланів" (російських безпілотників, — ред.). Наші з ними успішно борються. "Орлан" — штука дуже шкідлива: наводить артилерію. "Орлана" збили — весь день можна гуляти", — каже Віталій.

Тим часом між російською та українською артилерією розпочинається дуель.

"Стріляє танк, а наші підняли, швидше за все, дрон і намагаються вирахувати цей танк і "навалюють" йому з якоїсь гаубиці", — коментує Віталій.

До артбою та свисту мін додаються черги з автоматів та кулеметів, за півтора кілометри між піхотою ЗСУ та російськими військами — черговий бій.

"У тому напрямку, де вони намагалися наступати, якийсь час тому. Ну, це чудово, якщо вони наступають, значить у них будуть великі втрати. Нехай наступають. Ми їх чекаємо", — каже Євген.

Розвідники знаходять свій безпілотник, який повернувся із завдання. А в небі тепер точно з'являється російський дрон. Його мета — бойова техніка ЗСУ. Від нього доводиться сховатись у бліндажі українських піхотинців.

Піхотинцю ЗСУ Ігорю – 65 років. Позивний — "Дід", оскільки у чоловіка — п'ятеро онуків. Він тут найстарший. Воювати пішов у перші дні повномасштабного вторгнення Росії до України.

"Коли онуки стали увечері плакати і не засинати. Куди ж дідові сидіти? Пішов захищати своїх онуків, спільних дітей. Тут діти всі спільні. І онуки спільні. І біди спільні. І радощі спільні", — каже військовослужбовець ЗСУ Ігор.

Користуючись присутністю журналістів, "Дід" переказує привіт онукам:

"Христе, Віко, Анечко, Іллє, Богдане! Передаю вам привіт! Незабаром повернуся! І ми обов'язково покатаємось на велосипедах і сходимо в басейн, як планували. Я вас дуже люблю!".

На цей момент обстріл стихає. Журналісти із розвідниками на машині залишають лінію фронту. Уже в безпечному місці Євген дістає зняті матеріали зі свого "Жебрака".

"Зараз ми все це злиємо. Дивитимемося, оброблятимемо. І даватимемо нові цілі для артилерії, я сподіваюся, щоб трошки росіян поменшало. Всі працюємо над цим", — коментує розвідник.

Для того, щоб дізнатися, чи знайшов "Жебрак" свої цілі — російські танки — потрібно переглянути зняті кадри та зіставити їх з координатами. Потім ці дані передадуть артилерії, яка працюватиме по позиціях противника.

Читайте також: ЗСУ мають усі можливості для майбутнього наступу, — Варченко

Прямий ефір