Україна наш дім

Законопроєкти про захист політв’язнів — усі подробиці: "5 вопросов" з Альоною Луньовою

Політв'язні у "справі Хізб ут-Тахрір" (перша сімферопольська група). Фото: krymsos.com

Президент України Володимир Зеленський наприкінці вересня вніс до Ради три законопроєкти щодо захисту в’язнів Кремля та членів їхніх сімей. Правозахисні організації вимагають якнайшвидше ухвалити ці законопроєкти в парламенті, адже вони визначені як невідкладні.

Що означають ці документи та що зміниться після їх ухвалення — розповіла юристка, менеджерка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова у програмі "5 вопросов" телеканалу "Дом".

Ведучий — Олег Борисов.

— Розкажіть про цей законопроєкт, про що він?

— Ідеться про три законопроєкти, які були подані пакетом, тобто послідовно, президентом України, які стосуються встановлення цілісної соціальної системи правового захисту тих людей, які були позбавлені волі внаслідок збройної агресії проти України.

Є ще зміни до Податкового кодексу та зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, які посилюють позицію комісії, яка і встановлюватиме факт позбавлення волі внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

— Лише в окупованому Криму налічують понад 120 політв’язнів. Що зміниться після ухвалення цих законопроєктів? Як зміниться доля затриманих окупантами людей?

— Насправді, подібна система захисту вже була раніше. Вона була встановлена ​​постановами Кабінету міністрів. Але на законодавчому рівні не було визначено, які люди можуть бути визнані такими, що позбавлені волі внаслідок збройної агресії. Через це комісія при Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, яка працює з 2018 року, допомагала політв’язням, військовополоненим. Їм видавали по 100 тис. грн допомоги на рік. Тобто якась система допомоги була, але щоразу комісія знову ставила собі питання, кого можна вважати таким, хто був позбавлений волі внаслідок військової агресії, а хто таким не є.

Тому всі ці роки ми говорили про необхідність, по-перше, на законодавчому рівні визначити, які люди можуть вважатися такими, які позбавлені волі внаслідок збройної агресії через їхню політичну, громадянську позицію, через їхні релігійні переконання. Усі ці речі варто було врегулювати законом.

По-друге, все ж таки на державному рівні треба розуміти, що становить цю систему захисту, які можуть бути гарантії для людей, які позбавлені волі. Ми говорили про соціальну допомогу, про правову допомогу, про надання тимчасового житла, допомогу у працевлаштуванні та деякі гарантії у працевлаштуванні, пенсії. Вся ця сфера мала бути встановлена ​​в законі. Вона не могла бути вирішена на рівні рішення Кабінету міністрів. Тому для тих людей, які зараз перебувають в ув’язненні, і для тих, які були раніше звільнені та визнані такими, що позбавлені волі внаслідок збройної агресії, міжвідомчою комісією, яка працює при Міністерстві реінтеграції, — для них усіх діятимуть гарантії, які зараз передбачені новими законопроєктами.

— Після того, як законопроєкти будуть проголосовані, хто саме визначатиме, чи є людина політв’язнем внаслідок російської агресії?

— Це буде міжвідомча комісія, як і зараз, яка операційно працюватиме на базі Мінреінтеграції. Наразі вона налічує 24 члени комісії, які представляють центральні органи виконавчої влади. Там є представник президента в Автономній Республіці Крим, є Служба безпеки, там є МВС. Тобто там є всі дуже різні міністерства і є п’ять представників громадських організацій.

Наразі ця комісія матиме законодавчий статус. Законопроєкт і зараз містить вимогу щодо функціонування такої комісії, і така комісія встановлюватиме факт позбавлення волі внаслідок збройної агресії проти України. І цей факт буде підставою для того, щоб людина отримувала додаткові гарантії, передбачені іншими статтями цього законопроєкту. 

— Зараз, поки ці законопроєкти не проголосовані, як регулюють цю проблему?

— Наразі діють дві постанови Кабінету міністрів. Одна постанова регулює витрачання бюджетних коштів. Тому що з 2018 року щороку ми маємо бюджетний рядок на фінансовий супровід та допомогу тим особам, які позбавлені волі внаслідок збройної агресії проти України. У тій же статті бюджету є стипендія Левка Лук’яненка, інші заходи щодо реінтеграції окупованих територій. Це один рядок бюджету.

Є постанова, яка регулює розподіл фінансування. Вона свідчить про те, на що йдуть ці гроші, і там саме є перелічені категорії допомоги, на які виділяють ці гроші. І є ще одна постанова № 1122, яка містить кілька порядків надання різних видів допомоги. На жаль, та сама психологічна реабілітація, соціальна допомога, соціальна адаптація — зараз це на практиці не працює. Але комісія ухвалює рішення щодо надання фінансової допомоги родичам тих людей, які перебувають в ув'язнені. Ці гроші витрачають переважно на оплату юридичної допомоги, якщо в’язні перебувають на тимчасово окупованій території, тому що правова допомога на території Російської Федерації тим людям, які були переміщені з Криму, надається за кошти Міністерства закордонних справ. Тому зараз діє система і вона налагоджена.

Комісія ухвалює рішення та досить багато. Здається, вже щодо понад 300 осіб було встановлено факт позбавлення волі і з політичних мотивів, і внаслідок збройної агресії. Вони отримують матеріальну допомогу справно, а решта системи не дуже функціональна. Саме тому ми, правозахисні організації, дуже сподіваємося, що нові законопроєкти після ухвалення створять нову цілісну систему допомоги, де буде всі компоненти взято до уваги. Усі компоненти та вся допомога, яка необхідна людям після звільнення.

— Ви маєте зв’язок із депутатами Ради, Офісом президента, щоб ці законопроєкти були якнайшвидше проголосовані?

— Так, ми тримаємо зв’язок і ми займатимемося адвокацією ухвалення цих законопроєктів. Ми дуже сподіваємося, що подання цих законопроєктів, ініціювання законопроєктів президентом України та їхній статус як невідкладних дасть змогу якнайшвидше ухвалити ці документи. Ми сподіваємося, що буде одне читання — за основу і загалом, але зараз через те, що є деякі технічні зауваження, ймовірніше, доведеться проходити обидва читання в парламенті.

Законопроєкт підтримується громадськими організаціями. Ми виступаємо за якнайшвидше ухвалення депутатами Верховної Ради. До депутатів ми цю думку, звісно, ​​доносили. Був спільний брифінг із депутатами Верховної Ради, де висловлювали підтримку ініціативи президента щодо реєстрації та ухвалення цих законопроєктів.

Прямий ефір