Закон про олігархів: полярність думок "Слуги народу" та "Європейської солідарності"

Закон про олігархів: полярність думок "Слуги народу" та "Європейської солідарності"

Кабінет міністрів України затвердив план боротьби з олігархами. Документ передбачає заходи, які сприятимуть реалізації закону "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним з надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)", а також Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства.

Зокрема буде посилено Антимонопольний комітет, запровадять обов'язкову реєстрацію олігархів. А бізнесменів, які до нього потрапили, зобов'язують подавати електронну декларацію нарівні з чиновниками. Посилиться контроль за фінансовими операціями олігархів.

Також серед основних способів боротьби — створення запобіжників надмірного впливу олігархів в енергетичному секторі, економіці, політиці та інших сферах суспільного життя.

Підписаний президентом Володимиром Зеленським закон про олігархів був опублікований 6 листопада, після цього він набуває чинності за 6 місяців.

Боротьбу із впливом великого бізнесу на політику та медіа обговорюємо з гостями програми "Украина на самом деле" телеканалу "Дом":

• Олегом Дундою, народним депутатом України (фракція "Слуга народу");

• Олексієм Гончаренком, народним депутатом України (фракція "Європейська солідарність");

• Олександром Антонюком, політичним консультантом.

Ведуча програми — Альона Чорновол.

Батл політиків

— Отже, закон про олігархів підписаний, опублікований, і для його реалізації розроблений та затверджений план заходів. Як ви вважаєте, чи реально, що за пів року закон запрацює?

Гончаренко (ЄС): Ось кажуть, що олігархи — це ціла армія. Справді, ціла армія. Там ті самі артисти. Там і "Квартал 95", який довго працював на одного олігарха, а потім усі разом переїхали до влади. А зробив це один олігарх — Ігор Валерійович Коломойський.

У нього все добре. І зараз він продовжує "доїти" державу. Зараз у нього нова історія — "Укрнафта", яку він хоче також успішно "поділити". Побачимо, як у нього цей план спрацює. Але є підозра, що спрацює, бо його клієнти — усі у владі.

Тому справді — це ціла армія.

А цей закон, на жаль, нічого не дасть. Тому що закон спрямований на зовсім інше. Закон спрямований на те, щоб впливати на медіа і щоб щось робити з олігархами, які якось "неправильно" поводяться. А ті, які поводяться "правильно", — у них все буде добре.

Крім того, у нас же нові олігархи на очах з'являються. Це нескінченне "Велике крадівництво" не проходить же безслідно. Так молоді олігархи заступають нові місця.

Ось мета цього закону, й вона й досягатиметься чинною владою. Звісно, ​​все це закінчиться погано.

Дунда ("СН"): Олексій це говорить і на інших каналах, слово в слово. Це бурхливі фантазії, щоб відбілити Петра Порошенка, щоб він не був олігархом.

А загалом можна провести всеукраїнське опитування, вказати в ньому 15 прізвищ, і нехай люди самі визначать, хто з них олігарх. І подивимося, чи буде його лідера "Європейської солідарності" Порошенка визнано людьми таким олігархом. І це буде найоптимальніша процедура.

Щодо закону. Я багато чого чув щодо нього, зокрема про тиск на медіа. І всім їм я кажу: покажіть мені хоч один пункт у цьому законі, який хоч якось регулює медіаринок. І жоден із них нічого мені не назвав. Бо його там нема.

Але водночас всі кричать, що закон недостатній, хтось кричить, що потрібен антимонопольний закон і ще щось. Ми їм відповідаємо: зачекайте, все буде. Будуть і інші законопроєкти, це лише початок. Ось зараз Кабмін затвердив план заходів, і наступного року буде багато законопроєктів для того, щоб уже до наступних виборів президента такий чинник, як олігарх, з інформаційного поля України взагалі зник.

І, до речі, раджу "Європейській солідарності" позбутися Петра Порошенка, щоб він їх не потягнув униз як потенційний перший номер цього списку.

Гончаренко ("ЄС"): Не знаю, про яке звільнення каже пан Дунда.

Але якщо ми хочемо поговорити конкретно про закон, то хочу нагадати, що в цьому законі є пункт, що все визначає РНБО. А РНБО — це такий цікавий орган, склад якого повністю формує одна людина. Звати його сьогодні Володимир Зеленський. А загалом президент України. Тобто ми розуміємо, що це фактично одна людина формуватиме та вішатиме ярлик: олігарх чи не олігарх.

І це вже неправильно. Це має бути якийсь орган. Наприклад, НАЗК (Національне агентство з питань запобігання корупції), суд, будь-який орган, а не просто Зеленський, який має свої політичні інтереси, як будь-який політик.

Тепер щодо того, яким чином це впливатиме на медіа. Це також досить просто. Візьміть великі телеканали в Україні, вони належать до великих груп — Пінчук, Ахметов, Коломойський.

Але Коломойському — все одно. Він може отримувати західне фінансування (ні кредитів, нічого), оскільки він перебуває під слідством США. Плюс суди, які з ним веде "ПриватБанк" і на Кіпрі, і у Великій Британії. Тобто йому цей шлях закритий. Тому йому начхати на цей закон.

А решта великого бізнесу — Пінчук, Ахметов, Жеваго та інші — кредитується за кордоном. Кредитуються на свої підприємства, де працюють десятки тисяч людей в Україні. І після того, як їх буде названо олігархами, вони опиняться в якомусь чорному списку у своїй державі. Це означає, що вартість ресурсів їм виросте дуже істотно. Адже після цього вони або взагалі не зможуть отримати кредити, або отримуватимуть їх із ціною за додаткові ризики. З огляду на їхні масштаби йдеться про десятки мільйонів доларів втрат.

І тому, звісно, вони стоятимуть перед вибором: чи нехай страждає на їхній бізнес, чи, може, продай свої медіа комусь. А кому продати медіа? От ми й вирішимо. Тому що це у нас Нацрада визначатиме критерії — хто добропорядний покупець, хто не дуже. І є така підозра, що доброчесними покупцями виступатимуть усілякі Єрмаки, Тимошенки та інші. У цьому й ідея перерозподілу медіаринку. Це лише один із механізмів, про який я зараз розповів.

Дунда ("СН"): Тобто Олексій не хоче чути думку народу. Я розумію чому. Він знає, що люди дадуть відповідь — що Порошенко буде олігархом. Тому він проводити соцопитування не хоче. Зрозуміле рішення.

Щодо медіа. Знову ж таки Олексій не назвав пункту закону, який впливає, регулює медіа в законі про олігархів, бо його там немає.

Я цей закон вивчав досконало, на відміну від моїх опонентів. Тому що вони не знають цих пунктів закону. Вони мають лише особисту думку.

— Стосовно закону про олігархів звучать кілька претензій від опозиції. Зокрема, мовляв, було порушено регламент Верховної Ради під час голосування, документ у деяких положеннях розходиться із Конституцією. Олеже, ви як представник монобільшості, які підтримують закон, що відповісте?

Дунда ("СН"): Усі питання, пов'язані з дотриманням Конституції, недотриманням... Я багато разів бачив ті чи інші пункти про те, що нібито той чи інший законопроєкт не відповідає Конституції. І дуже зрідка бачив, коли із цим погоджується Конституційний суд. Дуже зрідка.

Ми маємо один-єдиний орган в Україні, який трактує Конституцію. Це не я, не Олексій Гончаренко, не Порошенко, не Зеленський. Це — Конституційний суд України. Нехай він ухвалює це рішення. Не забирайте у них цього права.

Щодо олігархів. Безперечно, олігархи впливають на політичну систему. Чому я як народний депутат маю декларувати свої доходи й маю бути підзвітним державі, а олігарх, який має вплив на державну систему, цього не робить? І цей закон прибирає цю несправедливість.

Ми ж неодноразово говорили, що закон про олігархів — це лише перший закон. І Кабмін, ухваливши план дій, тим самим сказав: буде маса законів, зокрема й законопроєкт про лобізм, який усі нюанси має регулювати. Прошу уважно до цього ставитися.  

— А тепер, будь ласка, короткі підсумки.

Гончаренко ("ЄС"): Дам колегам пораду з монобільшості. Колеги, якщо ви не братимете в олігархів гроші, і цього не робитимуть представники чинної влади, то проблема розв'яжеться сама собою. Жодний олігарх ні на що сам собою вплинути не може. Він це може зробити лише через куплених ним чиновників та політиків, представників влади. Бо влада щось вирішує. Опозиція нічого не вирішує. А влада — вирішує.

І тому, якщо ви зашиєте свої кишені й до них не братимете гроші, то ні на що він вплинути взагалі не зможе, хоч би як він цього захотів. Тому ось вам проста порада — не займатися корупцією, і тоді не треба ухвалювати дивних законів у країні.

Дунда ("СН"): Ми з однією і тією самою риторикою щодо олігархів ходимо по колу вже понад десять років. А треба діяти. І цим законом ми починаємо діяти.

А в нас існує олігархічний консенсус, як ділити владу. І вони на це впливають. Подивіться на інші розвинуті країни, в тій самій Німеччині я не бачив жодного керівника компанії Mercedes-Benz на чолі політичної партії в Бундестазі, жодного керівника BMW. Їх там немає. На відміну від України.

Резюме політолога

Олександр Антонюк, політичний консультант:

— У чому реальна проблема цієї дискусії. Ви міняєтеся "політичними компліментами", назвемо це так, а по суті цей законопроєкт ніхто не розглядає.

Головна суть боротьби з олігархами. Ми не повинні боротися з олігархами як із людьми. Ми маємо боротися із системою.

Я хочу нагадати, коли Володимир Зеленський був кандидатом у президенти, він казав, що треба сісти разом із цими людьми та домовитися про єдині правила гри. Ми повинні знаходити аргументи, щоб наш національний капіталіст був зацікавлений у розвитку нашої держави та щоб її капітали також зростали разом з економікою держави. А для цього справді потрібний закон про лобізм.

А ухвалення нинішнього закону про олігархів свідчить про те, що створені набагато раніше Антимонопольний комітет України (створений ще у 1993 році, — ред.), Національне антикорупційне бюро України (створене у 2015 році, — ред.) та інші антикорупційні наші структури досі не працюють. Ось про що каже цей закон.

Тобто головний момент — закону дотримуватися. А не перекладати з однієї голови на іншу. Тобто якщо у нас не працюють антикорупційні органи, тоді з'ясовуймо, чому вони не працюють.