"Закон Магнітського", санкції та "Північний потік-2": як світ стримує Росію

"Закон Магнітського" — словосполучення, яке у Москві не раді чути. Це список із 60 російських чиновників МВС, ФСБ, прокуратури та Служби виконання покарань. Всіх їх вважають причетними до шахрайства, переслідувань і порушень прав людини, і зокрема — до смерті російського адвоката Сергія Магнітського. Як працюють санкції та що думає про Росію світова спільнота — у подробицях поточної ситуації розбиралися журналісти програми "На самом деле: Россия" телеканалу "Дом".

Фігурантам заборонений в'їзд до США, їхні рахунки арештовані. Список розроблений Сенатом США. Один із лобістів ухвалення цього закону — американо-британський фінансист Білл Браудер. Він займався інвестиціями у Росії, але зіткнувся з неймовірною корупцією у вищих колах влади, після чого й зовсім припинив справи у РФ.

"Зазвичай, коли ви йдете до уряду будь-якої країни, ви йдете служити країні, служити народу. У Росії люди йдуть до уряду, щоб стати босами мафії у різних секторах економіки, і вони крадуть у неймовірних кількостях. Будь-який чиновник дуже багатий. Але стільки грошей, скільки вони вкрали у Росії, вони не можуть їх там зберігати. Вони хочуть зберігати їх на Заході", — говорить Браудер.

Саме з цієї причини — заборона на в'їзд і заморожування активів — найнадійніший і найдієвіший дипломатичний спосіб тиску. Аналоги "закону Магнітського" взяли також Велика Британія, Канада, Латвія, Литва та Естонія.

"Перший крок персональних санкцій був введений як частина так званого списку Магнітського 2012 року й згодом розширений міжнародною спільнотою", — говорить наукова співробітниця Інституту європейських, російських та євразійських досліджень Університету Джорджа Вашингтона Марія Снігова.

Після окупації Криму, а потім вторгнення на Донбас Росія відчула справжній санкційний тиск з боку Заходу. У Брюсселі не знайшли іншого більш дієвого способу зупинити російську агресію практично в центрі Європи. І ані знімати, ані навіть пом'якшувати санкції не збираються, доки Крим не повернеться під контроль України, а російські війська — не підуть з Донбасу.

"Я завжди говорила й можу повторити. Санкції самі по собі не є метою чи засобом, і я думаю, що кожен хоче цю ситуацію подолати якомога швидше. Але це залежить від поліпшення ситуації на сході України", — заявила верховна представниця Європейського Союзу з закордонних справ і політики безпеки (2014-2019 рр.) Федеріка Могеріні.

Згідно з рішенням, ухваленим всіма державами-членами Євросоюзу, економічні санкції діятимуть до повного виконання Мінських угод. У чорному списку — понад 150 осіб і 30 підприємств, так чи інакше причетних до окупації Криму або підтримки російської агресії на Донбасі. Їхні активи — заморожені, а візи — анульовані.

Лише протягом 2014 року іноземні інвестори, втративши довіру до економіки країни-агресора, вивели з Росії 63 млрд дол. Як результат — падіння російського рубля.

З 2014 року кожен президент США, — і Барак Обама, і Дональд Трамп, і Джо Байден — підтримують санкції.

"Ми очікуємо, що російські лідери побачать ще раз, що їхні дії в Україні мають наслідки, зокрема ослаблення російської економіки та збільшення дипломатичної ізоляції", — слова 44-го президента США Барака Обами.

Ще один пакет санкцій проти Росії Сполучені Штати та Євросоюз ввели через отруєння опозиційного політика Олексія Навального російською речовиною "Новачок".

Розвідка США дійшла висновку, що це справа рук російських спецслужб. До списку потрапили 7 офіційних осіб і 14 організацій, причетних до виробництва біологічної та хімічної зброї. Як Вашингтон, так і Брюссель вважають їх відповідальними й за свавільний арешт Навального, й за силові розгони протестувальників у Росії.

У Лондоні кажуть, що отруєння та ув’язнення Олексія Навального — це не лише питання порушення прав людини.

"Використання "Новачка" у випадку з Олексієм Навальним — це хімічна атака. Я вважаю, що це повинно викликати серйозну заклопотаність, це проблема хімічної зброї, а не лише проблема прав людини", — акцентував міністр закордонних справ, у справах Співдружності та міжнародного розвитку Великої Британії Домінік Рааб.

Черговий удар по російській економіці — санкції щодо "Північного потоку-2". Дорогий проєкт — газопровід з Росії до Німеччини через Балтійське море, і що найважливіше — в обхід України — Кремлю був необхідний лише з однією метою — зупинити транзит газу до Європи через українську газотранспортну систему.

"Трубопровід розділяє Європу, він піддає Україну та Центральну Європу російським маніпуляціям і примусу, він йде всупереч із заявленими Європою цілями енергетичної безпеки", — переконаний державний секретар США Ентоні Блінкен.

У Білому домі впевнені: якщо "Північний потік-2" все ж запрацює — Європа стане ще більш залежною від російського газу. Хоча у Кремлі продовжують називати проєкт вартістю 11 млрд дол., очолюваний російською державною енергетичною компанією "Газпром", "виключно комерційним", а не політичним.

"Ми не залишатимемо без відповіді подібного роду випади стосовно Росії, представників російського керівництва, парламентарів, наших компаній, які винні, на думку Євросоюзу, лише в тому, що зареєстровані в країні, яку Євросоюз вирішив оголосити агресором", — заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.

У Кремлі санкції ЄС та США вважають необґрунтованими. Головним цьому підтвердженням є те, що попри колосальні економічні збитки, повертати Крим і виводити свої війська з українського Донбасу Росія поки не збирається.