Захист найбідніших від наслідків інфляції — як працюватиме в Україні (ВІДЕО)

Уряд намагається убезпечити соціально незахищені верстви населення від наслідків інфляції. Запроваджені обмеження щодо торговельної націнки на деякі харчові продукти. Крім цього, ті, хто потребує, отримають фінансову допомогу — механізм розробляють, інформує "Дом".

В уряді повідомили, що через подорожчання енергоносіїв та зростання інфляції, за прикладом західних країн в Україні вперше замислилися про компенсацію цінових ризиків для соціально незахищених верств населення. Деякі ЗМІ повідомили про запровадження продуктових карток, але згодом ця інформація була спростована.

"Це не картки радянського часу, 1950-х років, які припинили своє існування понад 70 років тому. Йдеться про те, що зараховуються гроші на банківські рахунки за цією програмою. Просто традиційно у США ця програма називається Food stamp (food — їжа, stamp — талон, — ред.)", — пояснює радник президента України з економічних питань Олег Устенко.

Кабмін розробляє механізм, аби соціально незахищеним верствам населення перераховувати гроші і, таким чином, компенсувати подорожчання продуктів. В держбюджеті створять спеціальний фонд, із якого й братимуть кошти.

"Починаючи від звичайного субсидування, до якого звикли ми в Україні, на кшталт комунальних субсидій. Це може бути підтримка у тому форматі, яка зараз є, наприклад, у "Дії". Це можуть бути додаткові виплати до тих соціальних допомог, які люди вже отримують", — додає Устенко.

Одесит Юрій на таку підтримку не сподівається. Він 10 років тому опинився на вулиці. Для того, щоби хоч якось вижити, підробляє на будівництві. Щоправда, через відсутність документів не стоїть на обліку в соціальних службах, тож отримати від держави фінансову допомогу, найімовірніше, не зможе.

"Яка ж картка може бути? Ну, через банк якось не вийде в мене, документів немає в мене, я не можу собі картку зробити", — пояснює одесит.

Ще один одеський безхатченко Андрій каже, що буде радий будь-якій допомозі від держави. Щоб отримати її, став на облік в соцслужбі й навіть відкрив рахунок у банку.

"Із таким життям, звичайно, вони не сильно допоможуть, але допоможуть", — зауважує чоловік.

Економістам поки незрозуміло, за якими саме критеріями держава визначатиме, що людина малозабезпечена. Тому є вірогідність, що допомогу отримають не ті, хто цього дійсно потребує.

"Велика проблема — механізм, як цю допомогу надавати і як визначати, чи є населення, яке цього потребує. Щоб визначити категорію малозабезпечених, у нас кожен громадянин має заповнювати електронну декларацію хоча б раз на рік", — вважає економіст Едуард Каражія.

У Кабінеті міністрів також вирішили обмежити торговельну націнку на базовий набір продуктів на рівні не більше ніж 10%. Завдяки цьому планують утримати зростання цін на хліб, гречку, цукор, макарони, молоко, олію, яйця, птицю і вершкове масло. Економісти зауважують, що це може спричинити те, що вітчизняні виробники віддаватимуть весь товар на експорт.

Це може призвести до дефіциту, тому що ніхто не забороняв експорт цього товару за кордон. Якщо ми обмежимо ціни для виробників усередині країни, то вони просто експортуватимуть туди, де обмеження цін не існує. Ба більше, хто контролюватиме? У нас немає органів на сьогодні, які б займалися регулюванням цін та контролем", — вважає Каражія.

Аналогічну спробу державного регулювання цін на деякі продукти застосували й в Угорщині. А запровадження граничної націнки на бензин торік дало змогу утримати вартість пального без суттєвого підвищення.

Нагадаємо, Кабінет міністрів України на засіданні 12 січня ухвалив розпорядження "Про заходи щодо моніторингу та аналізу цін і стану товарних ринків". Розпорядженням передбачено доручити Державній службі статистики щоденний моніторинг споживчих цін на 30 продовольчих та непродовольчих товарів.