Завдання "Кримської платформи" та її користь для жителів півострова: "5 вопросов на злобу дня" з Еміне Джапаровою

23 серпня в Україні відбудеться саміт "Кримської платформи". Це глобальна система ініціатив, покликана консолідувати міжнародне співтовариство навколо теми тимчасово окупованого Росією Криму. Головне її завдання — деоккупація півострова.

Які інструменти "Кримської платформи", чим буде корисний цей міжнародний майданчик, і яку допомогу зможуть отримати кримчани — розповіла перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова у програмі "5 вопросов на злобу дня" телеканалу "Дом".

Ведучий — Олег Борисов.

— Як "Кримська платформа" допоможе безпосередньо кримчанам?

— Головне завдання "Кримської платформи" — виведення теми Криму на більш високий рівень уваги, як всередині країни, так і за її межами. Вона спрямована на одну ключову задачу. Це деокупація. Ми розуміємо, що тільки в умовах деокупації, зокрема, люди, які живуть в Криму, зможуть користуватися всіма тими благами, якими користуються сьогодні громадяни України. В умовах окупації ні про який розвиток говорити не доводиться. Особливо, коли йдеться про Крим, який сьогодні, по суті, перетворився на військову базу. З 2,5 млн наших громадян. Плюс близько пів мільйона тих, кого Росія вже ввезла після окупації задля того, аби поміняти демографічний ландшафт півострова. Тому я можу говорити про зовнішньополітичні завдання платформи.

Ми плануємо цілу низку заходів, які повинні вивести тему Криму на зовнішніх її кордонах у світовому співтоваристві абсолютно на інший рівень звучання.

Чому це важливо? Не тільки тому, що Росія сьогодні намагається легітимізувати свою присутність, розповісти нашим громадянам в Криму, що вже весь світ проковтнув цю "пігулку", прийняв статус-кво, і що міжнародні делегації приїжджають до Криму. І фестивалі ми, мовляв, проводимо, і міжнародні форуми. І людей з Криму ряджених сьогодні РФ возить на різні міжнародні майданчики, і показує тих, хто говорить, що там дуже добре. Не тільки для того, щоб, по суті, розповісти ту правду, про яку не почуєш від таких людей і від офіційних представників окупаційних адміністрацій, а є дуже важливий прикладний елемент — публічність.

Наведу приклад з громадянським журналістом Наріманом Мемедеміновим. Нагадаю, він провів три роки у в'язниці за відеоролик про іслам, який виклав на YouТube задовго до окупації. Вже окупаційна адміністрація його засудила. Коли він був звільнений, у нас з ним відбулася телефонна розмова. Він сказав: єдине, що його врятувало від тортур, це публічність його історії. Тому що про нього знали. Те ж саме говорив і великий український вчений Ігор Козловський, який перебував у донбаських підвалах. Його тортури припинилися тоді, коли про нього стали говорити, зокрема посол США Марі Йованович. І ми розуміємо, що публічність, вона, крім того, що має декларативний характер, рятує людей, які сьогодні сидять у в'язницях.

Давайте будемо чесними: будь-який злочинець мріє приховати свій злочин. Він мріє переконати, що цього злочину не було. І ось Росія мріє, аби про Крим ніхто не говорив.

Тому наше завдання сьогодні сконцентроване на тому, щоби про Крим знову говорили, аби шукали спосіб деокупації політико-дипломатичним шляхом.

Як "Кримська платформа" може допомогти людям з погляду сервісів, освітніх можливостей, отримання документів? Це синхронізована історія, оскільки ми сьогодні одним із аргументів, які доводимо нашим партнерам, як зовнішньополітичне відомство, розповідаємо про ті зміни, які відбуваються всередині країни. Є стратегія деокупації, яка зараз відпрацьовується урядом України. Пишеться конкретний план дій, який, зокрема, передбачатиме низку ініціатив щодо поліпшення можливостей для наших громадян. Вони вже є.

Ми бачимо центри надання адміністративних послуг на адмінлініі, бачимо результати спрощення системи отримання освіти. Сьогодні дітки, які закінчують кримські школи без українських документів, можуть без проблем вступати до ЗВО в Україні. Це квотна система, безкоштовна освіта, бюджетна система, де не потрібно додаткових документів. Максимально всі ці процедури були спрощені. Є й низка інших ініціатив, які вже поза сферою моєї компетенції.

— Візити послів до адміністративного кордону з Кримом, які почастішали останнім часом, також можна назвати одним із способів заявити про проблему півострова?

— Звісно. Це як раз, коли говоримо, що ми декларуємо якісь завдання, які, можливо, не завжди зрозумілі. Це певний професійний інструмент. Коли ми говоримо про практику, про імплементацію конкретних завдань, це як раз ось ті кроки, щоденна робота і постійного представника президента України в АР Крим Антона Кориневич, його команди, і МЗС, міністра Дмитра Кулеби і його команди, а також дипломатів, які в десятках країн сьогодні майже в щоденному форматі розповідають про те, яким є сьогодні Крим. Про те, яка його дійсність. Як живуть люди. Тому що нам намагаються демонструвати "цукрово-пудрову" дійсність, показуючи, наприклад, що активно будуються дороги. Так, вони будуються. Будуються об'єкти інфраструктури. Але чому? І тут потрібно дуже чесно відповісти самим собі. Це військові завдання. Дорога, яка поєднала Керч і Севастополь — це військова дорога. Міст, який ми називаємо "протезом", що з'єднав фізично Крим і РФ, мені здається, скоріше був демонстрацією сили та потужності РФ.

Для чого будуються нові об'єкти? Тому що сьогодні активно заселяють Крим громадянами РФ. І це не десятки тисяч, це сотні тисяч людей. І це сім'ї. Це, зокрема, представники армії, силових структур, спеціальних сил. Це якраз те, що є військовим злочином.

Мені здається, що пояснювати, для чого будуються об'єкти інфраструктури, для кого вони будуються, це теж важливо. І якщо хтось в Криму, я думаю, що мало сьогодні вже тих, хто має ілюзії, якщо когось на півострові радують дороги, я раджу звернути увагу, для чого вони будуються. Як РФ модернізує компоненти своєї військової присутності. Яка військова техніка завозиться до Криму. Який склад військових РФ там є. Як Росія використовує Крим для проєкції своїх агресивних амбіцій, зокрема в регіоні Близького Сходу та Північної Африки. Як із Сирією контакти налагоджуються. Сирія — це гаряча точка сьогодні. Тому, я вважаю, тут важливо мати критичне мислення. Зокрема, нашим громадянам, які живуть в Криму і які постійно піддаються цій пропаганді. Тому що це несе велику небезпеку для них.