За час війни бюджет Росії все одно збирає більше грошей, аніж витрачає — причини пояснив економіст

У держави Росії достатньо грошей для продовження війни, бо навіть після 24 лютого доходи держбюджету вищі за витрати. Це пояснюється високими цінами на нафту на світових ринках, що нівелюють удари санкцій по економіці РФ. Про це сьогодні, 2 червня, в ефірі телемарафону "Говорить Україна" телеканалів "Дом" та UA розповів російський економіст та підприємець Дмитро Некрасов.

Він зазначив, що російська економіка отримала серйозний удар від західних санкцій, які й надалі стримуватимуть її розвиток. При цьому Некрасов упевнений, що ситуація "дуже далека від катастрофи, яка б могла обмежити можливість Путіну вести війну". Тому що Росія входила у цей рік з величезними бюджетними резервами — держбюджет був профіцитним і торік, він профіцитний і цього року, попри війну.

"От минуло понад три місяці війни. А за цей час гроші на рахунках уряду не тільки не скоротилися, а їхня кількість збільшилася. Бюджет все одно збирає більше грошей, ніж витрачає", — констатував експерт.

Це пов'язано насамперед із високими цінами на нафту.

"Це ще один дуже важливий фактор усієї цієї ситуації. Тому що для Росії ціни на нафту є визначальним показником того, що відбувається на валютному ринку, і того, скільки доходів збирає держава. За поточних надвисоких цін на нафту, навіть з урахуванням усіх скорочень експорту та іншого, все одно доходи від експорту нафти більші, ніж вони були торік у той самий період. І доходи бюджету, і доходи економіки загалом", — пояснив Некрасов.

За його спостереженням, весь масштаб санкцій приблизно відповідає падінню цін на нафту на 30 дол. за барель. А зараз ціни на нафту приблизно на 40 дол. вищі, ніж вони були торік.

"І поки тримаються такі ціни, ефект санкцій загалом нівелюється", — наголосив економіст.

При цьому санкції позначилися на падінні валового внутрішнього продукту (ВВП), який визначається перш за все продуктивністю галузей економік.

"Мінімум на 10% цього року падіння [ВВП]. А в умовах санкцій розвитку високотехнологічних галузей та чогось нового, економічне зростання — все це дуже утруднене на довгі роки", — повідомив Некрасов.

Найбільше санкції далися взнаки на доходах населення — вони вже впали і будуть падати далі. Плюс відзначається зростання цін (інфляція).

"Санкційний шок призвів до зростання цін, а при цьому в номінальному вираженні зарплати не змінилися. Тобто зрозуміло, що на ті самі гроші, які як платили, так і платять бюджетнику, він може купити менше товарів. Населення в цьому сенсі відчуває скорочення своїх реальних можливостей купити якісь блага", — зазначив експерт.

Некрасов уточнив, що за період з 2013 до 2021 року реальні доходи населення вже скоротилися на 10%, з 2022 до 2023 року також прогнозується падіння на 10%. Тобто сумарно за 10 років росіяни збідніють на 20%. Економіст наголошує, що це свідома політика уряду — перекласти витрати санкцій на населення.

"У нас у 2013 році (коли не було ще Криму, не було санкцій) за ціни нафти вище 100 [дол. за барель] бюджет було зведено з дефіцитом. Тобто доходи від нафти витрачалися на якісь економічні потреби і в тому числі на підтримку населення. У минулому 2021 році в умовах пандемії при цінах 69 дол. за барель у середньому по року, в умовах санкцій (які діють вже 8 років), підготовки до війни та всього іншого — бюджет був зведений з профіцитом. Ось з урахуванням поточного року у 2023 році реальні доходи населення будуть на 20% нижчими, ніж вони були у 2013 році. Проте стан бюджету, стан резервів, стан банківської системи, розмір зовнішнього боргу — все це зараз у Росії набагато краще, ніж у 2013 році", — розповів він.

"Тобто всі ці роки в умовах санкцій після Криму запас міцності бюджету збільшувався. Величезна кількість різноманітних запасів грошей різних фондів і всього іншого зростала як на дріжджах. Банківську систему розчистили, виплатили борги, скоротили зовнішній борг майже на 300 млрд дол., чого тільки не зробили. Але населення при цьому страждало. Тобто зрозуміло, що це просто питання пріоритетів державної політики", — додав Некрасов.

Але в умовах війни, "в умовах такої мобілізації, типу ми воюємо, згуртування навколо прапора, спільний ворог і таке інше", основна частина населення готова приймати погіршення свого матеріального становища.

"Бо принаймні поки телевізор перемагає холодильник. Така ось у нас реальність", — резюмував Некрасов.