Якщо залізницею або через порти Балтії: альтернативні варіанти експорту зерна з України оцінив Пендзін

Основний логістичний шлях експорту сільськогосподарської продукції для України — це порти Чорного моря. Але зараз вони повністю заблоковані російськими окупантами. Альтернативні варіанти вивезення не можуть забезпечити колишній обсяг експорту. Про це сьогодні, 30 квітня, в ефірі телемарафону "Говорить Україна" телеканалів "Дом" та UA розповів член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін.

"Україна годує 400 млн населення Землі, 400 мільйонів людей. Ми виробили торік 72 млн тонн зернових, для внутрішнього споживання України потрібно до 20 млн тонн, тобто 52 млн тонн (72% виробленого) — це експортний потенціал України. Ми кожен рік виробляємо 6-7 млн тонн соняшникової олії, внутрішнє споживання України — 450-500 тис. тонн, 92% того, що ми виробили, ми експортуємо”, — описав він обсяги.

Традиційні ринки для сільськогосподарської продукції України — північ Африки (наприклад, єгиптяни близько 60% пшениці, яку вони споживають, експортують з України), Південно-Східна Азія, Близький Схід, Китай. Частину пшениці та олії закуповує Європа, але ці обсяги не настільки суттєві у порівнянні з іншими континентами.

Порти Чорного моря оптимальні з погляду логістики експорту на базові ринки. Але через агресію Росії біля українських берегів у Чорному морі скористатися цим маршрутом неможливо.

Альтернативні варіанти або економічно невигідні, або не можуть забезпечити необхідних обсягів.

"Так, на сьогодні є пропозиція від Литви скористатися портами Клайпеди. Але, враховуючи наші традиційні ринки, уявіть собі логістичне плече через Балтику, через Гібралтар, через Середземне море — це ж гачок божевільний, скільки коштуватиме така логістика? Плюс припортові елеватори розташовані на півдні України, то уявіть, скільки ще Україною зерновози повинні будуть їхати, а з урахуванням війни — це все дуже складно", — зазначив Пендзін.

Польща запропонувала створити зерновий хаб і тоді відправляти зерно на традиційні ринки через західний кордон України. Тут найкращий транспортний варіант — залізниця.

"Але західний кордон України з погляду залізничного напрямку дуже завантажений. Сьогодні цим шляхом можна вивезти максимум 10% від того, що йшло через порти Чорного моря", — пояснив експерт.

У зв'язку з цим Міжнародна організація продовольства вже офіційно заявила, що у 2022-2023 роках через російську агресію на світ чекає голод. Це стосується фізичної нестачі продовольства.

"Треба розуміти, що у вільному доступі необхідних обсягів немає. І ненадходження обсягів автоматично призводитиме до двох процесів у залежних від нашого експорту країнах: по-перше, дефіцит, по-друге, різке подорожчання. На сьогодні на світових ринках ціна на зернові вже підскочила різними регіонами від 45% до 70%", — повідомив Пендзін.

Попри війну, в Україні йде посівна кампанія у тих регіонах, де це можливо.

"І зараз закінчуємо засівати майже 70% площ, які були засіяні торік. За оцінками експертів, цього року вдасться зібрати 60-70% від торішнього врожаю. Навіть якщо буде можливість експорту, це все одно це дефіцит, це зростання цін, обмеження поставок на традиційні ринки", — продовжив економіст.

Але навіть якщо Росія погодиться розблокувати Чорне море, це не означає, що експорт можливий відразу.

"Прибережна морська зона ж здорово засіяна мінами. Тобто ще потрібен час для розмінування, щоб судноплавство Чорним морем було безпечним", — резюмував він.

Читайте також: V та Z як траєкторії розвитку економіки України та Росії — аналіз банкіра Фурси

Нагадаємо, Україна є світовим лідером з виробництва та експорту соняшникової олії (1-е місце), ячменю (3-е місце), кукурудзі (4-е місце), пшениці (5-е місце).

Читайте також: 83% зерна лежать під експорт, але вивезти його неможливо: про проблеми фермерів розповіли у Всеукраїнській аграрній раді