Як військовим у запасі розпочати власну справу: інтерв'ю з координаторкою проєкту "Норвегія — Україна" Ольгою Філіною

Ольга Філіна. Фото: kanaldom.tv

Працевлаштування та адаптація до соціального життя в умовах війни. Це питання зараз гостро стоїть перед багатьма українцями особливо перед військовослужбовцями, звільненими в запас.

Зокрема військовослужбовці можуть скористатися проєктом "Норвегія — Україна", в межах якого пройти безкоштовний тримісячний курс з підприємницької діяльності. Наразі діє 15 навчальних груп у 10 містах України.

Детальніше про соціальну інтеграцію військових, звільнених у запас, в ефірі "Ранку Вдома" розповіла координаторка проєкту "Норвегія — Україна" Ольга Філіна.

Ведучі — Лілія Ребрик та Костя Октябрський.

В чому полягає суть проєкту "Норвегія — Україна"?

— Взагалі, проєкт працює ще з 2003 року, і він охоплює більшу територію України. Але в цьому семестрі географія в нас трохи менша: це 10 міст, 15 навчальних груп.

Більшість напрямів саме пов'язані, тим чи іншим чином, з підприємницькою діяльністю. Але також є напрями щодо стратегічного розвитку територіальних громад, що дуже важливо для того, щоб ветерани брали участь в місцевому самоврядуванні. Є напрями щодо базових IT-технологій, такі як вебдизайн, тестувальники.

Всі напрями узгоджуються з ветеранською спільнотою. Навіть президент України днями наголосив, що не чиновники мають визначати, що потрібно ветеранам, а саме ветеранська спільнота.

Ми співпрацюємо з Міністерством у справах ветеранів, з їхніми територіальними представництвами, щоб саме обирати спеціальності, які, в першу чергу, затребувані на ринку праці. Також самозайнятість завжди була актуальна, а в сучасних умовах це ще більш актуально.

В цілому, проєкт є дуже комплексним. Він складається з двох ключових напрямів, які мають обов'язково бути поєднані один з одним:

  • перший — професійна перепідготовка, яка тривала зазвичай 500 академічних годин, це і є десь 3 — 3,5 місяці інтенсивного навчання;
  • іншій — психологічна, правова адаптація, що також дуже важливо, коли люди змінюють або кар'єру повністю з військової на цивільну, або після участі в бойових діях. Також людям потрібно цілком розуміти свої права, пільги або основні юридично засади підприємницької діяльності.

Також за сприяння в працевлаштуванні або відкритті власної справи йде професійне постійне консультування (менторство). Це відповідальність громадської організації, яка в кожному регіоні працює в парі з університетом.

Міжнародними інституціями наша система була затверджена, як ефективна, тому її рекомендовано імплементувати до державної системи. Наскільки ми знаємо, державна система зараз, м'яко кажучи, не є досконалою, ці функції переходили від Міністерства оборони до Міністерства соціальної політики, від Міністерства соціальної політики до Міністерства ветеранів.

Є, звісно, ще дуже багато неузгоджених законодавчих моментів. Наприклад, ветеранами в нас в суспільстві вважаються тільки учасники бойових дій (УБД). Але за стандартами НАТО ветеран є людина, яка провела на військовій службі більше ніж 10 років, бо це також трансформація.

— Тобто проєкт розрахований виключно на військових?

— Цільова аудиторія проєкту — це:

  • кадрові військові, які або вже звільнені, або підлягають звільненню в запас протягом одного року, а також члени їхніх родин;
  • ветерани зі статусом УБД і також члени їхніх родин;
  • члени родин загиблих.

Раніше було три міжнародних проєкти, що працювали в цьому напряму. Наш, а також від ОБСЄ та НАТО. Зараз вони вже не підтримуються цей саме напрям. Наприклад, НАТО загально займається переходу від військової кар'єри до цивільного життя, але зараз не проводить саме адаптаційних заходів для цільової аудиторії.

І ми були єдиним проєктом, який з 2007 року почав додавати саме членів сімей. Спочатку експериментально ми впевнили норвежців, що потрібна робота з родиною — як психологічна, так і навчальна. І коли чоловік та дружина ведуть власну справу разом, це ще дуже потужний ефект — це збереження родин. Ми підтримуємо участь чоловіка та дружини в одній групі, коли вони розробляють спільний бізнес-план.

— Як можна потрапити до проєкту?

— У нас є сайт, де вказані контакти. В кожному місті у нас є представники. Раніше їхні мобільні телефони теж були на сайті, але зараз з міркувань безпеки ми їх закрили. Однак можна звертатися за загальними телефони на сайті, а ми вже спрямуємо до представників.

Також у нас є групи в Фейсбуці, кожне представництво в регіоні їх доволі активно веде, і через сторінку у Фейсбуці також можна звертатися до нас.

— Якою буде географія осіннього семестру?

— Зараз це 10 міст і 15 навчальних груп.

В деяких містах у нас по дві групи. А деякі групи об'єднують кілька міст (наприклад, в Тернополі працюють з Тернополем та Бережанами). Ми підтримуємо, коли партнери йдуть трохи далі від великих міст, тому що у людей там менше можливостей.

Так само, наприклад, Львів. Це не означає, що це дві тільки львівські групи. Там один напрям — розробка стартапів і власної справи, а другий — стратегічний розвиток територіальних громад. І звісно, до груп долучаються люди саме з громад. Плюс до того, в ці обидві групи долучені люди, які зараз проходять реабілітацію в реабілітаційному центрі, більшість з яких пов'язана з втратою кінцівок. Тобто, це також таке посилення їхньої реабілітації та повернення їх до не просто цивільного життя, а активної позиції в цивільному житті.

Засновником проєкту з українського боку є наш Міжнародний фонд соціальної адаптації, він координує, організовує роботу по всій Україні. У нас завдання — розвивати систему саме на місцях, тобто в кожному регіоні є університет та громадська організація, які спільно працюють і створюють систему соціального партнерства, залучають бізнес, місцеву владу тощо. Там, де виходить, проводять конкурси з залученням потенційних донорів або інвесторів, щоб люди могли реалізувати свої бізнес-проєкти, бо відсутність стартового капіталу — це головна проблема. Бо кредит — це страшно і дорого, а треба з чогось почати. Але є вже також багато позитивних досвідів.

Прямий ефір