Як відбувається Мангеттенський фестиваль короткометражок в Україні: інтерв'ю з організатором Іллею Дядиком

Сьогодні, 22 вересня, розпочинається ХХV Мангеттенський кінофестиваль короткометражних фільмів. Ця подія триває одночасно в усьому світі. Глядачі з різних країн дивляться кіно й обирають переможця.

Організатор фестивалю в Україні, програмний директор "Артхаус Трафік" Ілля Дядик завітав до студії "Ранку Вдома", аби розповісти програму на цей рік, як відбувається фестиваль, скільки фільмів показуватимуть та багато іншого.

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський.

— Ви вже не вперше проводити цей фестиваль. Що це за захід, для чого він проводиться і чому в Україні?

—  Фестиваль, відповідно, короткометражного кіно і триває одночасно в усьому світі.

Засновником фестивалю виступив Нік Мейсон, він його почав організовувати ще у 1998 році, показуючи кіно в Нью-Йорку на Манхеттені на своєму позашляховику. Але поштовхом для розвитку фестивалю стала трагедія 11 вересня (11 вересня 2001 року терористи-смертники направили два пасажирські лайнери у вежі Світового торгового центру, розташовані в південній частині Манхеттена в Нью-Йорку, — ред.). Після трагедії Нік показував кіно для всіх місцевих мешканців, які приходили вшанувати пам'ять, для людей, у яких хтось загинув, хтось постраждав. І це стало майданчиком для об'єднання людей з різними проблемами.

Після того Мейсон вирішив, що потрібно фестиваль проводити не лише в Нью-Йорку, і почав його розповсюджувати на інші країни. І з часом фестиваль потрапив і до України, тут ми його організовуємо з 2010 року. І ось глядачі на всій планеті дивляться кіно, обирають переможців.

Цього року Росія не матиме нагоди дивитись фестиваль. Взагалі вони заслуговують на те, щоби бути відмежованими від цього світу.

— Глядачі обирають переможця. Як це відбувається?

— Вони голосують онлайн. Після перегляду прямо в залі можна буде зайти за лінком, проголосувати. Ми передаємо українських фаворитів до Нью-Йорку, де підраховуються голоси з усієї планети.

— Розкажіть про програму на цей рік. Чи можна буде побачити щось зіркове?

— Короткометражне кіно, зазвичай, для малобюджетних, для молодих акторів, режисерів. Тому частіше за все там грають невідомі актори. Проте дуже багато з короткометражок, які показуються на Мангеттенському кінофестивалі, потрапляють в номінанти на "Оскар". Тому якщо зараз подивитись ці стрічки, можливо, ви будете підготовлені до наступних оскарівських перегонів.

— А як відбувається фестиваль короткого метру, скільки фільмів за один сеанс можна побачити?

— В межах Мангеттенського кінофестивалю ми показуємо 9 короткометражних фільмів, хронометраж вийшов досить довгим — 2,5 години. Але, мабуть, всі фільми варті того, щоб їх подивитись.

У нас картини з різних країн: Франція, Чехія і Словаччина разом зняли фільм, Британія, Сполучені Штати, Ліван…

Покази фестивалю тривають два тижні, з 22 вересня по всій Україні. Там, де у нас не проходять бойові дії, і там, де це безпечно.

Покази відбуваються у більшості кінотеатрів. Тому раджу глядачам просто зайти на свій сервіс чи на сайт кінотеатру, в який вони зазвичай ходять, і подивитися сеанси.

— А в Києві де можна побачити?

— В Києві: кінотеатр "Жовтень", кінотеатри "Мультиплекс", "Планета кіно". Багато кінотеатрів, тому обирайте найближчий до вас кінотеатр і приходьте.

— Українські короткометражні фільми будуть на цьому фестивалі?

— На жаль, українці досі якось не потрапляли в підбірку цього кінофестивалю. Я не знаю, чи, можливо, наші режисери не активно подають свої роботи, чи ще не було такої картини, яка б заслуговувала на участь в кінофестивалі. Але я ось кожного року чекаю, коли ж це відбудеться, бо я певен, у нас є чудові фільми та чудові режисери.

Сподіваюсь, що в наступному році ми покажемо українське кіно в межах Мангеттенського кінофестивалю. Тому що фестиваль дуже потужний, показують усюди, і це, мені здається, одна з найбільш глядацьких подій на кінофестивалях.

— Ви вже дивилися ці фільми. Вже маєте свого фаворита?

— Так, маю. Це "Дон проти блискавки" — це Велика Британія. Це комедія. Можливо, тому що це комедія, він мені сподобався. Зараз все-таки хочеться іноді подивитись чогось легшого, ніж у нашій стрічці новин.

Читайте також: "В українському кіно такого точно не було": про фільм "Я працюю на цвинтарі" говоримо з Павлом Белянським та Іваном Тищенком