Як Україні звільнити Чорне та Азовське моря: інтерв'ю з морським експертом Андрієм Риженком

Які ракети тримає Росія у Чорному морі та як можна захиститися від їхніх ударів. Яке озброєння потрібне Україні для розблокування чорноморських портів. Що повинен включати новий український флот для захисту Чорного та Азовського морів. І яке військове значення визволення острова Зміїний.

Ці теми в ефірі телемарафону "Говорить Україна" телеканалів "Дом" та UA обговорюємо з капітаном першого рангу (у запасі), заступником начальника штабу Військово-морських сил України (2004-2020 рр.) Андрієм Риженком.

Захист українських портів на Чорному морі

— У Чорному морі ВМС Росії тримають зараз 7 ракет типу "Калібр". 14 липня три такі ракети з акваторії Чорного моря вдарили по центру Вінниці. Тобто подальший ризик таких ударів дуже високий.

— Так. Кораблі, які несуть ракети "Калібр", перебувають у Севастополі. Там 9 кораблів, здатних стріляти цими ракетами. Там же 9 кораблів, які можуть стріляти іншими ракетами ще радянського виробництва — "Розтруб", "Терміт" та "Москіт". Вони можуть вийти із пунктів базування. Для цього не потрібно багато часу. І завдати удару фактично по будь-якому місцю від маршруту пересування суден з наших портів до протоки Босфор. Те саме стосується кораблів і суден, що виходять з Азовського моря.

— Чи існують взагалі в корабельній мові якісь ліміти щодо відстані? На якій відстані російські кораблі не є небезпечними для України?

— Це залежить від того, який тип ракети стоїть на них. Якщо на них стоять ракети "Калібр", то вони мають радіус досить великий. Вони прострілюють все Чорне море ракетами, які призначені для ударів по судах та кораблях. І вони стріляють на дистанцію 1,5 тис. км по цілі на березі. Тобто де б вони не стояли в Чорному морі, вони можуть практично вразити ціль у будь-якій ділянці Чорного моря.

Інша річ, що як тільки у нас з'явилися протикорабельні американські ракети "Гарпун", з російськими кораблями питання розв'язується. Тому росіяни ховають зараз свої кораблі на півдні від Кримського півострова і намагаються прикрити їх континентальною системою ППО — С-400. Це дещо ускладнює стрілянину по них. Бо зазвичай стріляють по прямій, по директрисі.

— Скільки часу знадобиться для постачання Україні необхідного обладнання, щоб розблокувати чорноморські порти з продовольством?

— Наразі партнери України за термінами постачання працюють досить швидко.

Якщо брати класичну схему постачання, наприклад, із боку США, то за всіма документами це займало раніше 3,5-5 років. Були раніше у нас приклади з постачання швидкохідних надувних човнів для морської піхоти, спецпризначенців, водолазів.

Зараз ті самі поставки здійснюються протягом 2-3 тижнів. За умови, що ця техніка є на американських складах.

Для розблокування портів нам насамперед потрібні протимінні системи. Нині в Європі досить поширені безпілотники, які здійснюють пошук та знищення мін. Як правило, це [безпілотний] катер завдовжки 8-10 м, який може ставитися на воду, програмуватись. Він здійснює спочатку пошук потенційно небезпечних предметів, класифікує їх та здійснює знищення. Такий катер може коштувати близько 10 млн євро, плюс витратні матеріали.

Друге, що потрібне нам зараз, — це системи ППО. Зараз є постачання систем NASAMS (пересувний норвезький зенітний ракетний комплекс, — ред.). Але вони, мабуть, підуть для захисту важливих об'єктів на континентальній частині країни. А нам потрібні ППО, щоб прикривати порти, бо буквально нещодавно Росія масово знову обстрілювала наші порти за допомогою системи "Смерч", за допомогою ракет Х-59, літаків.

Третє — нам потрібно, щоб наші протикорабельні ракети знаходилися на малорозмірних катерах, водотоннажністю до 500 тонн. Щоб ми могли висунути їх у центральну частину Чорного моря, це забезпечувало б певне стримування противника у використанні крилатих ракет.

Четверте — звісно,  авіація. Авіація може закрити небо та забезпечити перехоплення крилатих ракет, перехоплення авіації супротивника.

Значення острова Зміїний

— Давайте обговоримо стратегічне звільнення острова Зміїний. Що це дає у воєнному питанні?

— Росія має два завдання. Одне із них — блокада північно-західної частини Чорного моря, наших портів. Цей острів був потрібен їм, щоб контролювати та здійснювати цю блокаду. Для цього там була апаратура радіорозвідки, вони спостерігали за діяльністю на нашому узбережжі. Друге — вони спостерігали за дельтою Дунаю. Це дуже важливі аспекти.

Щоб захистити свої сили, вони мали на Зміїному комплекси ППО малої дальності, системи самооборони — зенітні ракетні комплекси "Тор" та "Панцир-С1". Плюс реактивна система залпового вогню "Торнадо", яка могла завдавати ударів по гирлу Дунаю, якби звідти виходили судна з тим самим зерном чи іншими вантажами.

Була там станція повітряного та надводного спостереження. Крім того, на острові стояли підрозділи забезпечення та спеціальних сил для проведення диверсійних робіт на нашому узбережжі. Це, загалом, початкова фаза для проведення десантної операції.

Тобто тим, що ми звідти вибили росіян, значно ускладнюється контроль за блокадою північно-західного району Чорного моря, вони не можуть впливати на дельту Дунаю.

Те, що ми вибили росіян з острова Зміїний, — це дуже великий у нас успіх.

Я гадаю, зараз нам не потрібно там постійно тримати контингент.

Бо Росія все ще має перевагу на морі та в повітрі, й може постійно завдавати ударів. Наприклад, коли на острові наші захисники встановили український прапор, через дуже короткий проміжок часу по пірсу вдарили дві ракети, й російські літаки також завдали удару по острову. Вони це робили, щоб знищити залишки своєї військової техніки на острові. Вони, мабуть, бояться, що ми дізнаємося про походження частин і комплектуючих цієї техніки.

Тому нам потрібно знати, що відбувається на острові, та тримати його під вогневим контролем. І якщо противник туди щось висаджує, ми завдаємо удару.

А після закінчення війни, звичайно, цей острів має бути наш. На ньому має бути відновлено селище Біле Одеської області.

Нам дуже важливо контролювати цей острів, бо це вхідні ворота до наших вод, до нашого Чорноморського узбережжя.

Крім того, на шельфі навколо Зміїного знаходяться копалини газу та нафти. Їх можна добувати. Це серйозно покращить нашу енергозабезпеченість. Також це цікаво нашим сусідам з Румунії, які планують взяти участь у видобутку. До речі, румуни активно нам допомагали у питаннях, пов'язаних зі звільненням острова Зміїний.

Звільнення Чорного та Азовського морів

— Коли реалістично деокупувати не лише сушу півдня, а й Чорне море?

— Якщо нам вдасться деокупувати південні області України, то контроль над Чорним морем відновиться. Це точно.

Проблема може бути, звісно, з Азовським морем. Бо зараз все наше узбережжя Азовського моря окуповане.

Там була дивна ситуація. Бо все це сталося фактично в перший день повномасштабного вторгнення РФ, або у перші дні цієї війни.

Але я думаю, що надалі ми підемо зовсім іншим шляхом. Не буде більше договорів, як договір 2004 року щодо статусу Азовського моря як внутрішніх вод Росії та України. Бо його Росія не виконувала. А те, що ми зняли можливості захисту Азовського моря, відіграло погану роль.

І в нас же в Азовському морі досі не було проведено морський кордон. Навіть за 30 років незалежності України.

Коли ми маємо узбережжя, автоматично можна говорити, що море наше. Але треба його захищати. Потрібно захищати як територіальні води (а це суверенна територія країни — така сама, як сухопуття), так і морську зону. Ми повинні гарантувати безпеку плавання. Крім того, прибережна країна має право на ведення видобутку корисних копалин, рибальство і так далі. Але для цього нам потрібен, звісно, флот. Потрібно будувати флот.

Причому для захисту прибережних вод (скажімо, 40 миль) нам флот потрібен фактично відразу, як буде припинено вогонь, або як Росія просто перестане настільки домінувати в морі.

Причому флот потрібен не експериментальний, а готовий, потужний і повністю взаємно сумісний із силами НАТО. Повинні бути ракетні катери з протикорабельними комплексами, які б забезпечили удар по десантних кораблях, по ракетних кораблях у разі їх наближення до наших вод або нанесення ними ударів.

Там мають бути патрульні катери, які могли б фіксувати небезпеку з моря, проводити протимінні дії, протидиверсійні. І мають бути амфібійно-ударні катери, які могли б реагувати на диверсійні групи супротивника, висаджувати в захоплені райони нашу групу морської піхоти чи сил спеціальної операції. Такий формат уже є. Він називається москітний флот. І це загалом можуть поставити нам партнери. Такі домовленості є, і це коштує в межах тих грошей, які планувалися в бюджеті України.

А в перспективі… Ми сьогодні бачимо, наскільки серйозно вимальовувалась роль України як постачальника агропродукції. Тобто нам потрібно думати про те, щоб захищати наші морські комунікації й поза межами Чорного моря — у Середземному морі, в океанах, через які та куди доставляються вантажі. До речі, й до війни були випадки нападу піратів на наші судна, на іноземні судна з нашими екіпажами, і потрібна була допомога. Тоді нам допомагали партнери. Але партнери чекають на допомогу і від нас. Для цього потрібні кораблі, потрібний розширений флот. І коштує це набагато більше.

Читайте також: Що насправді відбувається в Чорному морі: інтерв'ю з главою Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрієм Клименком