Як передати російські активи Україні та яких громадян РФ пускати до ЄС — думка експертів

Митний безвіз України з Євросоюзом почне діяти вже у жовтні. Це ще один пункт інтеграції країни до європейської системи, покликаний значно спростити товарообіг із 36 державами Заходу, інформує "Дом".

Україна — частина європейської родини. І це не гасло, а факт. Доказів чимало. Найяскравішим є надання Києву статусу кандидата в члени ЄС. Не менш промовисті й обсяги підтримки: з початку повномасштабного вторгнення Росії Євросоюз прийняв майже 9 млн українських біженців, 5,5 млн з них досі залишаються там.

Євросоюз надав Україні на 2 млрд євро військової допомоги. А ще 1 млрд євро — макрофінансової. До кінця року заплановано також виділити 8 млрд євро фінансової підтримки.

"Будь-яка допомога, яку ми можемо отримати, нам знадобиться. Якби не вона, довелося б Нацбанку України фінансувати дефіцит бюджету або скорочувати витрати уряду. У будь-якому випадку, наші люди були б біднішими, бо вони не змогли б отримати ту допомогу, яку отримали. Або інфляція була б ще вищою, що також знижує доходи людей", — зазначає економістка, наукова редакторка аналітичної платформи VoxUkraine Ілона Сологуб.

Поки Україна бореться на полі бою за свободу та безпеку на Європейському континенті, Євросоюз посилює санкційний тиск на Росію.

Через секторальні обмеження зупинилися цілі галузі російської економіки. А під точкові санкції потрапили 1212 фізичних осіб та 108 юридичних осіб. За словами експертів, їхні заарештовані активи можуть бути конфісковані та передані Україні.

"Така можливість є, але для реалізації необхідна політична воля та філігранна юридична техніка, щоб не було потім будь-яких оскаржень у судовому порядку. Або ще якихось інших юридичних механізмів захисту. Річ у тому, що приватна власність, якщо ми говоримо про Європу, — це дуже чутлива річ. Практично священна. І Європейський Союз, європейські держави дуже акуратні в ухваленні будь-яких рішень, пов'язаних із позбавленням права приватної власності", — каже доцент кафедри міжнародного права Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Захар Тропін.

Віднедавна однією з центральних тем співпраці Києва з Брюсселем стала ініціатива Володимира Зеленського щодо припинення видачі шенгенських віз росіянам.

Лідери деяких європейських країн із такою позицією не згодні. Однак тих, хто підтримав, — більше. Реалізувати цю ідею можна кількома способами.

"У Європейському Союзі активно йдеться, зокрема, про безпеку. Наявність громадян Росії тієї чи іншої категорії є загрозою національній безпеці державі. Практично всі документи про права людини дозволяють відступати від гарантій, які ними надаються у разі, коли існує загроза національній безпеці. Це можна реалізувати, наприклад, шляхом заповнення росіянами анкети з відповідними питаннями на в'їзді на територію держави, зокрема: "Кому належить Крим?", "Чи підтримуєте ви агресію Росії?" і так далі", — вважає Захар Тропін.

Російська пропаганда намагається подати цей процес як замах на базові права людини. Хоча йдеться про те, щоб не дати росіянам відпочивати в Європі, допоки їхня армія вбиває українців.

Паралельно з цим триває процес запровадження європейських норм в українське законодавство. Україна вже виконала близько 70% пунктів Угоди про асоціацію із ЄС. За словами прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, Україна буде повністю готова до вступу до Євросоюзу 2024 року.