Украина наш дом

"Взгляд с Банковой" з Леонідом Кравчуком: як припинити вогонь на Донбасі та нагнітання ситуації в ОРДЛО

"Весь демократичний світ сьогодні — на боці України. Представники США, ЄС, НАТО вимагають від Росії зупинити провокації та повернутися до дотримання режиму тиші на Донбасі", — зазначає, коментуючи останні заяви світових лідерів, очільник української делегації в Тристоронній контактній групі (ТКГ) Леонід Кравчук.

Чи вичерпані дипломатичні можливості розв'язання ситуації на Донбасі? Чи є майбутнє у Нормандського формату, і які шляхи модернізації Мінських домовленостей сьогодні бачить Україна? Про це й не тільки — в програмі "Взгляд с Банковой" з Леонідом Кравчуком.

Ведуча програми — Дарина Вершиленко.

— Дедалі частіше лунає думка про те, що дипломатичні можливості розв'язання конфлікту на Донбасі себе вичерпали. Ви з цим згодні?

— Ні. Я розумію, що люди хочуть результату. Я його теж хочу. Але сказати, що все вже в глухому куті і все заблоковано, — це не відповідає дійсності. Працює Тристороння контактна група, зустрічаються політичні радники "нормандської четвірки". Не всі разом, але зустрічаються і лідери "нормандської четвірки". Ось учора зустрілися президент України Володимир Зеленський та президент Франції Еммануель Макрон і в форматі відеоконференції з канцлером Німеччини Ангелою Меркель.

Тобто робота триває, зустрічі відбуваються, перемовини йдуть. Звичайно, немає того результату і тієї ефективності цих перемовин. Це зауважують усі, це очевидно.

Але перемовини тривають. І сьогоднішня позиція Європи, позиція НАТО, позиція Сполучених Штатів Америки, якщо їх розглянути як єдине ціле, то висновок один: демократичний світ — на боці України. Всі вимагають від Росії припинити провокації, припинити вогонь і дотримуватися режиму тиші на Донбасі, не провокувати ситуацію на кордоні з Україною, відвести свої війська.

Світ говорить Росії — зупиніться, тому що це небезпечно не тільки для ситуації на Донбасі або для України, це небезпечно для Європи і всього світу.

Тобто треба дивитися на ситуацію ширше. Коли я прочитав рішення Джо Байдена про введення надзвичайної ситуації в США у зв'язку з загрозою, яка надходить країні від Росії, то це серйозно, дуже серйозно. Сполучені Штати Америки сказали — ми більше не дозволимо Росії так діяти, ми будемо вимагати від неї виконання міжнародних норм.

Тобто ситуація в Україні складається таким чином, що світ на боці України. А тепер подивіться на українські дії. Раніше в політиці нашої країни я не бачив такої результативної активності, яку сьогодні здійснює президент Зеленський. Візит до Туреччини, візит до Франції й паралельно йдуть засідання РНБО України, на яких ухвалюють колосально важливі рішення — як зупинити "п'яту колону" в Україні, як зупинити розграбування української власності тощо.

Як ми бачимо, Україна постійно зараз показує, що вона діє в плані домовленостей і буде завжди готова, якщо буде потрібно (не хотілося б це говорити) дати відсіч будь-кому, хто спробує розширити агресію на нашій землі.

— Чому на Донбасі перестали діяти додаткові заходи з припинення вогню, які погодили в липні 2020 року?

— Є одна деталь. На минуле засідання ТКГ я підготував офіційний документ, який називається "Про залучення координаційного механізму реагування на порушення припинення вогню". На сім пунктів. Це окремий документ.

Але ми не говорили про те, що повинен бути ухвалений тільки наш документ. Виступаючи, я сказав: "Є робоча група. Ми подаємо свій документ у робочу групу, подають інші учасники ТКГ, і робоча група відпрацьовує єдиний документ, який посилить контроль, відповідальність і дієвість наших заходів щодо вдосконалення механізму". Але Росія відмовилася. Навіть не можу зрозуміти — чому. Тому що політики в цьому питанні не було, ми дуже акуратно все зробили. Але відмовилася.

Я до чого це веду. Щоб у нас була повна зрозумілість. Росія не хоче миру. Росія робить усе, щоб заблокувати будь-які кроки.

Ось дивіться: запрошували, була можливість переговорити з Путіним у Парижі. Він відмовився. Є заява Зеленського про те, що треба зібрати "нормандську четвірку" і обговорити питання, як реанімувати "нормандський процес", як імплементувати домовленості, які були досягнуті в Мінську. Необхідно обговорити нові запропоновані кластери як кроки щодо врегулювання ситуації (йдеться про мирний план щодо Донбасу, розроблений Францією і Німеччиною, і підтриманий Україною, — ред.). Тому що у нас є різні погляди щодо цих документів. Але немає відповіді. Росія вдає, що і кластерів немає.

Ось на 19 квітня запланована зустріч політичних радників лідерів країн Нормандського формату. Ну, подивимося. Може, вони домовляться про щось, про подальші кроки. Тому що ситуація вкрай складна, напруга висока. Але ми ж не можемо закривати очі на ті наслідки, до яких призводить така ситуація.

— Київ хоче, щоб посилилася роль ОБСЄ в питанні контролю за режимом тиші на Донбасі. Ви можете розповісти детально про цю ідею?

— Потрібно зробити лише одне: відкрити [окуповану] територію для допуску Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Але ОРДЛО їх не пускають. Водночас самі говорять про важливість місій ОБСЄ з погляду фіксації порушень, а широкого доступу на території не дають. Тобто кажуть одне, а роблять абсолютно протилежне.

Друге. СММ ОБСЄ — одна місія на два регіони — Донецьку та Луганську області. Але як вона може встежити за такою територією? У зв'язку з цим ми постійно говоримо: Україна відкрита для будь-яких міжнародних організацій, у нас така взаємодія врегульована законом. Але ОРДЛО відмовляються пускати ці міжнародні організації на свою територію.

— Які актуальні пропозиції України щодо модернізації Мінських угод?

— Є кластери, підготовлені Німеччиною, Францією, за участю України, вони передані в Росію. Це окремий великий документ (точніше, його проєкт), його треба окремо розглядати. Поки не буде всіма сторонами погоджено документ, ми не можемо відкрито його обговорювати.

І ось 19 квітня зберуться політичні радники лідерів країн Нормандського формату, обговорять ці кластери й скажуть, що їх можна розглядати на рівні "нормандської четвірки" — ось тоді можна брати ці кластери й пункт за пунктом обговорювати, зокрема, і на телеканалі "Дом".

— Ми отримуємо повідомлення з Донецька. І там нібито мішками з піском закладають важливі будівлі, працівників підприємств зобов'язали підготувати бомбосховища, нам і відповідні фото надсилають. Ви можете запевнити донеччан, що Збройні сили України не підуть в наступ?

— Філософи кажуть: факти — уперта річ. Я ставлю питання: чи були випадки на Донбасі, коли українська армія першою пішла в атаку? Ми постійно відбиваємо атаки, ми постійно захищаємося від агресора. І зараз в України в політичних документах, узгоджених на всіх рівнях, у програмі нашої делегації в ТКГ і слова немає про те, що українські війська можуть піти в наступ.

Донецьк, квітень 2021 р.
Донецьк, квітень 2021 р.

Ми говоримо одну і ту ж фразу: ми будемо захищати свою землю, якщо ворог наважиться напасти в широкому масштабі на Україну. Але ми нападати не будемо.

Взяти одну деталь. Якщо подивитися історію Росії, то вона сумарно воює 150 років. Вона вже не бачить іншого шляху розв'язання питання — тільки війни. А Україна ніколи не нападала, Україна захищалася.

— А що тоді означають ці мішки з піском? Це спецоперація, вчення — чи що це?

— Це як питання з хлопчиком. Загинув хлопчик, на жаль. Кожна нормальна людина жалкує про смерть дитини. Була смерть. Але до чого тут Україна, коли на всій території лежать бомби, гранати, дитина може випадково зачепитися, але звинуватили Україну.

Тепер їм треба продемонструвати мішки, мовляв, бачите, ми вже готуємося, ми відчуваємо, Україна скоро нападе. Тобто нагнітають.

Росія хоче Україну виставити агресором. Але це ж брехня. І всі у світі це знають. Усі їм про це говорять прямо в очі. А вони начебто не чують, не бачать, не хочуть обговорювати ніяких питань, тільки одне: погоджуйтеся на наші умови, не зробите — ми будемо розширювати агресію. Не зробите — будемо стріляти. Ну, це ж не перемовини, це ж тиск.

Прямий ефір