"Взгляд с Банковой" з Олексієм Арестовичем: обговорюємо роботу КПВВ та коронавірус в ОРДЛО

Чи чекати відкриття контрольних пунктів в'їзду-виїзду (КПВВ) на Донбасі з боку окупаційної влади. Чому між "ДНР" і "ЛНР" вирішили прибрати "митницю". І яка ситуація з коронавірусом на окупованих територіях. Про це і не тільки в програмі "Взгляд с Банковой" телеканалу "Дом" говоримо зі спікером української делегації в Тристоронній контактній групі (ТКГ) Олексієм Арестовичем.

Ведуча програми — Дарина Вершиленко.

— У середу, 29 вересня, відбулося засідання Тристоронньої контактної групи. Було розблоковано роботу її гуманітарної підгрупи. Чи означає це, що найближчим часом можливе відновлення повноцінної роботи КПВВ і проведення обміну утримуваними особами?

— Я не думаю, що це можливо найближчим часом. Радіти доводиться тільки тому, що її робота розблокована. Представники ОРДЛО перестали тягати на засідання Майю Пирогову — і процес пішов.

Процес цей полягає в нескінченних спробах узгодити списки осіб, які взаємно утримуються, і готові до обміну, а також відкриття КПВВ.

Глава нашої делегації віцепрем'єр Олексій Резніков у черговий раз наголосив, що ми зробили абсолютно все для того, щоби КПВВ були відкриті. І відкрили їх зі свого боку ще 10 листопада 2020 року. На російській стороні вони не відкривають. У них вичерпалися вже причини для відмовок.

Більше того, щодо КПВВ "Золоте" і "Щастя" (в Луганській області, — ред.) вони самі визнали, що гарантії безпеки, які ми їм постійно підтверджуємо кожне засідання з липня, вони таки прийняли. І з їхньої точки зору залишилася одна технічна перешкода для відкриття КПВВ — це точка розвороту між нашим КПВВ та їхніми.

Це технічні деталі. Ми кваліфікуємо їх як відмовки. Тому що, якби вони хотіли їх відкрити, вони б відкрили вже давно.

І я не думаю, що вони підуть на це. Бо вони роботу всіх підгруп і самої ТКГ зводять до того, щоб ми визнали, суб'єктували "молоді республіки". Ми на це не підемо.

Вони не думають про громадян, які живуть на окупованій території. Їм важливо виконати московський план, який полягає в тому, що ніякого конфлікту між Україною і Росією нібито немає, а є внутрішньоукраїнський конфлікт.

— Щодо обміну утримуваними особами. Що є каменем спотикання?

— Каменем спотикання є бажання Кремля удати, що вони не сторона конфлікту. І зробити все, щоб Україна визнала так звані "республіки" як одну зі сторін конфлікту. Все. Іншого каменю спотикання немає.

Списки є. Вони підготовлені. Вони прекрасно відомі обом сторонам. І це відомо посередникам від ОБСЄ.

І Шарлотта Реландер, координаторка гуманітарної підгрупи, дуже багато робить для того, щоб обмін відбувся, і щоби КПВВ запрацювали. Але натикається на все ту ж позицію Кремля.

Ми готові до обміну. Ми минулого тижня добровільно віддали тіло одного із загиблих членів незаконних збройних формувань його матері, яка перебуває в складному стані здоров'я, і попросила повернути сина. Ми повернули.

Тобто Україна робить свої кроки в гуманітарному напрямі для того, щоби нормалізувати ситуацію, і відкрити КПВВ, і обмінятися полоненими. Але позиція Москви незмінна: у вас там, в Україні, конфлікт, тому вирішуйте все безпосередньо з так званими "ЛНР" і "ДНР".

— В цілому, як ви можете оцінити роботу Тристоронньої контактної групи в вересні? Якийсь прогрес відчувається?

— Прогрес відчувається в соціально-економічній підгрупі, тому що там дуже непогано і динамічно відбувається розвиток домовленостей за декількома напрямами.

Один із них — це екологічна підгрупа, яка почала працювати 2 вересня. Це група міжнародних експертів, які розв'язують питання затоплення шахт.

Друге — це допуск інспекторів МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергії, — ред.) на окуповану територію. Поки там проговорюється попунктно конкретика. Поки порадувати укладенням угоди ми не можемо.

Але можемо порадувати прогресом за декількома напрямами. Зокрема, використання цифрових засобів для того, щоби забезпечити соціально-економічні виплати тим людям, пенсіонерам, які живуть на окупованих територіях. Питання розподілу води тощо. Це дуже вузько специфічні питання, але тут сторони знаходять розуміння, тому що це стосується животрепетних тем, які не обговорити, і не обійти. Вода або є, або її немає. Інспектори МАГАТЕ або допущені, або не допущені. Шахти або підтоплені, або не підтоплені, та що там потрібно робити, адже зростає екологічна небезпека. Тут вони просуваються. В інших — триває дискусія.

— У ЗМІ не вщухає обговорення можливості зустрічі президента Зеленського з російським лідером Путіним, наприклад, в Нормандському форматі. Нові імпульси всім цим розмовам надали вибори в Німеччині. Чи можлива така зустріч найближчим часом, як вважаєте?

— Це питання не мого рівня. Це питання компетенції до президента, або до його речника Сергія Никифорова.

Від себе можу сказати, що за моїми відчуттями, Росія зробить все, щоб ця зустріч не відбулася. Або шляхом спроби тиснути на Європу через газ, через звинувачення України в зриві режиму припинення вогню, або чи мало не виходу з Мінської угоди. Вони всі засідання наполягають, що ми нібито зриваємо Мінські угоди, що ми вийшли з режиму припинення вогню.

Вони спробують високо підняти ставки на цю зустріч. Вони намагаються зробити вилку, як мені здається. Перше — звинуватити нас у всіх гріхах, і змусити посередників Францію та Німеччину на нас натиснути. А друге — зірвати зустріч, звинувативши в цьому Україну.

Загалом, все як завжди, все, до чого ми звикли за 8 років. Вони не хочуть зустрічатися, тому що відповідальність за невиконання домовленостей Нормандського саміту в Парижі (в грудні 2019 року, — ред.) та Мінських угод ляже на їх голову, і вони це прекрасно розуміють.

— Ще одну тему хотілося б порушити. Так звані "ДНР" і "ЛНР" оголосили про ліквідацію "митниці" між Донецьком та Луганськом. Що це означає? Чи піде за цим повне злиття цих формувань? І чому саме зараз про це стали говорити?

— Перше питання — що розділило "молоді республіки" та два "братні народи" на самому початку в 2014 році. Злі язики кажуть, що розділило їх наступне: "ДНР" дісталося під кураторство ФСБ Росії, а "ЛНР" — Головного розвідувального управління (ГРУ) РФ. І всі дружно заробляли, як могли — загалом на контрабанді. І різний економічний простір потрібен був для того, щоби розділити зони відповідальності, щоб вони там один одного не перестріляли.

Зараз, мабуть, почалися процеси, які Російська Федерація та її керівництво вирішили припинити, або взяти під контроль всі ці потоки чорного "налу", контрабанди та всього іншого. Що, мабуть, показує, що економічна криза дістала навіть до самого коріння конфлікту, і вони хочуть централізувати розподіл економічних ресурсів. Для цього треба створити спільний економічний простір, щоб не було можливостей для контрабанди між так званими "республіками".

— Ще тривожні сигнали надходять з окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) щодо ситуації з коронавірусом. Йдеться про зростання захворюваності, про заповнені COVID-відділення, нестачу кисню в лікарнях. Чи є в української сторони детальна інформація про те, що там відбувається? Чи розглядалося питання в межах ТКГ про направлення до ОРДЛО гуманітарної української допомоги у зв'язку з COVID-19? Там же теж наші люди.

— Гуманітарну допомогу ми пропускаємо від Червоного Хреста та Управління верховного комісара ООН у справах біженців. Обсяг цієї допомоги значний. Загалом її номенклатуру становить саме медичне обладнання.

Що стосується допомоги від України, то її не приймає російська сторона категорично. З тієї простої причини, що для них це було б те ж саме, що відкрити КПВВ, показати, що Україна дбає про громадян, а вони не допрацьовують з точки зору пропаганди, утримання людей в страху і покірності.

Щоодо ситуації з коронавірусом, так, у нас є детальна інформація. Вона полягає в тому, що там ситуація дійсно вкрай тривожна. І російський препарат "Супутник V" абсолютно не працює як вакцина. І вони не можуть впоратися.

А з огляду на загальну вартість ліків, яка в кілька разів перевищує ціни в Україні, і що люди там перебувають в ситуації заручників не тільки з точки зору безпеки, але і з точки зору здоров'я — це все є дуже сумним.

Ми на це постійно вказуємо. І посередникам ОБСЄ, і російській стороні. Але ефективний контроль на цій території здійснює Російська Федерація. Вона є державою-окупантом. І відповідно до Женевської конвенції, несе повну відповідальність за все, що там відбувається. А ситуація з COVID-19 — це ще кілька щільно списаних аркушів, які ляжуть в загальну теку того, що Росія накоїла на окупованих територіях.

Прямий ефір