Україна наш дім

"Взгляд с Банковой": Леонід Кравчук про пропозицію Путіна та новий документ щодо припинення вогню

Чи можливий візит президента України Володимира Зеленського до Москви за пропозицією Володимира Путіна? Як відреагували у світі на стягування Росією військ до українського кордону? Про що йде мова в запропонованому Україною в Тристоронній контактній групі (ТКГ) документі щодо контролю режиму тиші? Про це і не тільки — у програмі "Взгляд с Банковой" з очільником української делегації в ТКГ Леонідом Кравчуком.

Ведуча програми — Дарина Вершиленко.

— Як ви оцінюєте пропозицію Путіна для Володимира Зеленського приїхати до Москви на перемовини?

— Перше питання Путіну: навіщо їхати Зеленському до Москви, що він повинен там вирішувати? Сьогодні головне питання, яке має вирішувати Зеленський, це його програмна мета, коли він балотувався в президенти, — забезпечити мир на Донбасі.

15 тис. осіб вже вбиті з боку України на Донбасі. Я не знаю, скільки людей загинуло з того боку. Та 1,6 млн осіб стали переселенцями, тому що їхнє життя було поставлено під загрозу. Зруйновані будинки, зруйнована інфраструктура, вони пішли, і сьогодні живуть в інших регіонах України, і не тільки України, не маючи всіх умов для життя і праці. І хочу сказати, що серед цих людей, усі — російськомовні, понад половина — етнічні росіяни.

Тому просторікування російської влади та пана Путіна, що вони турбуються про російськомовних людей, що вони просувають так званий "русский мир" — це глибока фальш. 1,6 млн живих страждальців, плюс убиті на тій території. Тому треба припинити цю брехню, і почати важкий шлях до миру.

А їхати сьогодні туди Зеленському, в період війни з Росією... Це що, на уклін їхати до Путіна? Той, хто це пропонував, напевно, не дуже розуміє, що відбувається сьогодні на Донбасі, в Криму, що відбувається в Україні. Він живе якимись ідеями з казкового світу. Припинім війну — все. Все інше почнемо вирішувати дуже продуктивно і за законом.

— Як ви вважаєте, чому Росія в останні тижні стягувала війська, російські ЗМІ нагнітали ситуацію, і тут раптом Путін відводить війська. Чому так?

— Думаю, що головна мета була — налякати Україну.

Один з письменників написав, що у Росії ніколи не було і немає друзів. У неї були або вороги, або холуї. Так ось, сьогодні для Росії Україна ворог. Але я хочу, щоб вони зрозуміли: Росія зробила Україні ворогом.

Коли я став президентом, у 1993 році мені журналісти якось поставили запитання: пане президенте, як ви ставитеся до розмов в Росії та за її межами, що Росія може напасти на Україну. Я тоді відповів: слухайте, це неможливо. Я, президент, не міг в це повірити. А уявіть, люди, яким довгі роки постійно вбивали в голову, що ми — друзі.

І сьогодні наших військ на території Росії немає, ми пропонуємо встановити мир на основі Нормандського формату і мінських документів. Підімо цим шляхом назустріч один одному.

Нам кажуть, що Україна не хоче. Але я сьогодні подивився заяву постійного комітету ОБСЄ, де чорним по білому написано, що причиною війни є небажання Росії розв'язувати нагальні питання: припинення вогню, розмінування, гуманітарні питання. Це говорить ОБСЄ.

Я вже не кажу про заяви з боку Європейського Союзу, міністрів закордонних справ країн "Великої сімки", про заяви президента США, міністра оборони США, держсекретаря США. Всі вони говорять — Росія не повинна застосовувати силу в Україні. Україна — суверенна незалежна держава, сама буде визначати свою внутрішню і зовнішню політику.

І президент Володимир Зеленський у своєму зверненні говорив, що Україна не боїться Росію, але і не буде нападати на Росію. Що Україна хоче домогтися світу, і закликав розв'язувати ці питання мирним шляхом, йдучи назустріч один одному, а не силою, тиском або брехнею, яка не припиняється з боку Росії. Наша пропозиція відкритим текстом написана. І на неї треба відповісти, а не запрошувати до Москви, яка воює проти України.

— Як ви думаєте, які для себе Путін зробив висновки, після того, як стяг цю техніку і війська до українського кордону, і побачив реакцію світу та України?

— Хотілося б, щоб він повернувся до тверезості, не жив в ізольованому бункері, а подивився, що відбувається у світі, який розклад сил у світі. Сьогодні розклад сил у світі позитивний стосовно України, і вкрай негативний стосовно Росії. Санкції, дипломатичні обмеження...

Я звертаюся до росіян, якщо вони мене почують. Що в Росії нема чого сьогодні робити? Там тиша і благодать? Я знаю лише кілька міст, їх можна перерахувати пальцях однієї руки, де життя наближене до цивілізації. А глибинка — про неї навіть страшно подумати. Маючи колосальні ресурси та можливості, так займіться ви, друзі, своєю Росією. Перебудовуйте Росію, проводьте реформи, підвищуйте рівень життя людей. Використовуйте свої можливості та можливості світу.

— Після попереднього засідання ТКГ ви заявили про можливість прориву в перемовинах…

— Ми, українська сторона, неодноразово пропонували удосконалити координаційний механізм контролю за тим, хто порушує тишу, хто веде вогонь, хто вбиває. Нам постійно говорили, що сьогоднішній механізм — не досконалий.

Тому я запропонував документ, там сім пунктів доповнень до механізму, який працює з липня 2020 року. Передав його послу від ОБСЄ в ТКГ пані Хайді Грау. На останньому засіданні ТКГ наш документ, пропозиції ОРДЛО і пропозиції Росії були взяті до обговорення. І, як мені відомо, український документ був взятий за основу. Це вперше. І навіть керівниця ТКГ, посол від ОБСЄ сказала, що це історична подія.

Зараз цей документ удосконалює робоча група.

— Яка суть цього документа?

— По-перше, посилити контроль за дотриманням режиму припинення вогню, зокрема, за допомогою місії ОБСЄ, чиї спостерігачі присутні на Донбасі.

Друге — санкції, покарання тих, хто порушив режим тиші.

Третє — як тільки є порушення, є загиблі, будь-яка сторона може вимагати зібрати негайно робочу групу, щоб обговорити та прийняти заходи. Негайно. Протягом 12 годин.

Ось цей документ вже з урахуванням усіх пропозицій буде обговорюватися ще раз 27 квітня робочою підгрупою в ТКГ. Якщо вони прийдуть до якогось позитивного висновку, ми його обговоримо на загальній ТКГ 28 квітня і приймемо цей документ. Це буде, я вважаю, дуже важливий крок до встановлення миру на Донбасі. Дуже.

— До редакції програми надійшло запитання від жителя Донецька: "Чи варто очікувати, що нас, жителів Донецька, засудять за співпрацю з "ДНР" після звільнення міста? До чого нам готуватися?"

— Ні. Це міф. Є люди, які живуть там, і які не могли жити інакше. Вони не організовували жодних репресій, не організовували тортур, не вбивали. Тобто крові на їхніх руках немає. Ці люди не будуть притягуватися до відповідальності. Вони повинні знати: Україна буде діяти тільки за законом.

А якщо людина в підвалах знущалася з полонених, над ні в чому не винними людьми, якщо вона застосовувала тортури, — звичайно, такі люди повинні відповідати перед законом. Немає іншого в світі шляху. Людина, яка призвела до трагічних наслідків, повинна нести відповідальність.

Прямий ефір