Визнання державою-спонсором тероризму — які наслідки очікують на Росію

Юлія Осмоловська. Фото: kanaldom.tv

У разі підписання президентом Джо Байденом резолюції про визнання Росії державою-спонсором тероризму ця країна стане в один ряд із Кубою, Сирією, Іраном та КНДР, які в США також визнані країнами-спонсорами тероризму. Про це сьогодні, 25 червня, в ефірі марафону "Говорить Україна" телеканалів "Дом" та UA розповіла глава правління Центру трансатлантичного діалогу, дипломатка Юлія Осмоловська.

Включення до списку спричиняє жорсткі економічні та політичні санкції з боку Штатів.

"Це чорна мітка для Росії, практично заборона на будь-яку взаємодію американських компаній з будь-якими суб'єктами юридичних, фізичних осіб Російської Федерації. Росія буде входити в категорію країн-ізгоїв, тобто тих, які не вміють вести цивілізовані відносини, міжнародні відносини. Тобто ця резолюція досить руйнівна для того іміджу Російської Федерації, який вона прагне створити у всьому світі", — пояснила Осмоловська.

Вона зазначила, що стосовно Росії в політичній Америці домінуючою є думка, що Росія має понести досить жорстке покарання за агресію щодо України, "щоб це було добрим уроком та прикладом країнам, які мають подібні імперські амбіції".

"Для Сполучених Штатів важливо довести цю справу до логічного завершення. Бо якщо не буде справедливості, це спровокує ефект доміно. Адже багато країн зараз спостерігають, наскільки Росія буде покарана за свої дії. Якщо це буде жорстке покарання, то інші країни зменшать свої апетити. І Сполучені Штати, і наші партнери в Європі дуже добре це розуміють", — прокоментувала експертка.

Нагадаємо, комітет Сенату США із закордонних відносин підтримав резолюцію, яка закликає Державний департамент визнати Росію державою-спонсором тероризму. Фінальне рішення має ухвалити адміністрація президента.

Відповідно до законодавства Сполучених Штатів, держави-спонсори тероризму підпадають під такі санкції:

  • обмеження іноземної допомоги від США;
  • заборона на експорт та продаж оборонної продукції;
  • контроль над експортом товарів подвійного використання;
  • різні фінансові та інші обмеження.

Виводяться країни зі списку лише в окремих випадках — після зміни політичного режиму (Ірак 2004 року) або основ зовнішньої політики (Лівія 2006 і Судан 2020).

Прямий ефір