Украина наш дом

Виплати переселенцям, Кримська платформа та ефективність медіа: інтерв'ю з очільницею Мінреінтеграції Іриною Верещук

Ірина Верещук. Фото: kanaldom.tv

Виплати заборгованостей за пенсіями та пролонгація карток "Ощадбанку" переселенцям, плани під час поїздки на Донбас, ефективність Кримської платформи та українське мовлення на окуповані території. Про це в інтерв'ю телеканалу "Дом" розповіла віцепрем'єрміністерка — міністерка реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук.

Питання переселенців

— 10 листопада Кабінет міністрів України затвердив порядок виплати боргів за пенсіями внутрішньо переміщеним особам (ВПО). Що це за порядок, як і коли відбуватимуться виплати?

— На засіданні Кабміну був розгляд постанови щодо відновлення виплат пенсій внутрішньо переміщеним особам, таких пенсіонерів у нас 628 тис. осіб (всього станом на 2014 рік на пізніше окупованій території значилося 1 млн 278 тис. пенсіонерів, — ред.).

І так сталося, що у 2018 році було припинено виплати за заборгованостями, що утворилися протягом 2014-2017 років. Кабінет міністрів під керівництвом Гройсмана у 2018 році обіцяв ухвалити порядок виплат таких заборгованостей, але не зробив цього. Ми повертаємо справедливість, ми розуміємо, що внутрішньо переміщені особи, люди, які переїхали з окупованих територій і тут мешкають, разом з усіма громадянами мають однакове право на отримання своїх заборгованостей. Не було порядку. Наразі цей порядок затверджено.

Постанова буде підписана, і вже з наступного року ми віддаватимемо людям заборгованості.

І в цьому випадку я хочу подякувати президенту Володимиру Зеленському. Я як новий міністр до нього підійшла, сказала, що є така проблема, попросила допомогти, попросила переконати й наших міністрів. Ви ж знаєте, що бюджет тяжко зібрати, на соціальні виплати грошей практично не вистачає. Я повідомила, що ми маємо велику заборгованість, і це велика несправедливість, що люди не можуть отримати чесно зароблену пенсію. Президент сказав: звісно, треба робити! І прем'єрміністр підтримав нашу постанову на засіданні. І я вдячна людям, котрі взяли на себе політичну відповідальність за цей процес.

А те, що ми виплатимо, можете не сумніватися. Ми знайдемо гроші, щоби люди їх отримали.

— З 2014 до 2017 року — це виходить пенсії за два роки, грубо кажучи?

— Ні, не за два. У когось менша заборгованість, хтось кілька місяців не отримував. Там різні категорії.

Крім того, у нас ще є пенсіонери, які живуть на тимчасово окупованих територіях. І там також проблема. Ми знаємо про цей обов'язок.

Загальний борг Пенсійного фонду перед пенсіонерами становить 90 млрд грн.

Зрозуміло, що треба повертати борги. Але слід розуміти, звідки ми ці гроші можемо взяти. Ви ж розумієте й ті втрати та витрати, які зазнала наша держава — ми втратили підприємства, ми втратили відповідно податки до державного бюджету. Але державна політика працюватиме на те, щоб люди, які чесно заробили свою пенсію, отримали її.

— Наступного року розпочнуться виплати. Про яку суму йдеться?

— Загальна сума [боргів за пенсіями переселенцям] — понад 11 млрд грн.

2022 року ми плануємо виплатити понад 6 млрд грн. Порядок передбачає поетапну виплату.

Звісно ж, щоб виплатити усі 90 млрд грн, треба більше закладати коштів до бюджету. Розроблено законопроєкт № 2083, він передбачає порядок та механізм виплат цих 90 млрд. Ми будемо його доопрацьовувати. Тобто сьогоднішня ухвала Кабміну — це перший крок до того, щоб відновити справедливість.

І користуючись нагодою, що телеканал "Дом" мовить на території, які зараз чекають на нашу підтримку. Ми розуміємо, що ці люди розчарувалися у роботі державної влади. І ми розуміємо, в якому лиху ви перебуваєте. Ми розуміємо, що несправедливо, що ви не отримували частину своїх пенсій. Тепер ви щомісяця, крок за кроком отримуватимете ту заборгованість, яку треба виплатити. Ми беремо на себе всю відповідальність.

— Ще важлива тема щодо ВПО та мешканців ОРДЛО. З 1 січня "Ощадбанк" планує зупинити автоматичне продовження карток таких громадян. Чи можливе ще пролонгування дії карт?

— Так, це велика проблема. Я знаю, що на сьогодні на картках "Ощадбанку" накопичилося понад 5 млрд грн. Я здійснюю роботу, хочу дізнатися — як так вийшло, і чому. Для цього є свої об'єктивні причини.

І, звичайно, керівництво "Ощадбанку" розуміє відповідальність і перед людьми, і перед державою. Щодо цього питання ми зберемо нараду, і зрозуміємо, куди рухатися, і як зробити так, щоб ті люди, які зараз чекають на рішення від влади, якнайшвидше ці рішення почули та побачили.

Якщо ми говоримо про пролонгацію. Так, справді, зараз опрацьовується такий інструмент. Ми хочемо, через те, що зараз карантин, через те, що люди не можуть приїхати, і через те, що Російська Федерація не дає перетинати КПВВ людям, які мають пройти ідентифікацію, — почекати хоча б до 1 квітня, і не ставити на стоп отримання виплат за картками "Ощадбанку". А якщо є питання, і вони насправді є у наших спецслужб, це потрібно розв'язувати в індивідуальному порядку.

Я, як міністр, чітко розумію та отримала чіткі вказівки від президента Зеленського допомогти людям. Якщо бачимо, що можемо підійти універсально, потрібно підходити універсально. Тобто правила мають бути одні для всіх, і закони України мають працювати одні для всіх.

Але якщо ми бачимо, що є особливості, наприклад, КПВВ закриті, люди не можуть прийти, а в законі немає такої причини як "КПВВ закриті", то нам потрібно змінювати закон, а не обтяжувати людей і не забирати у них чесно зароблені гроші та соціальні виплати, які держава гарантовано має виплатити.

Допомога Донбасу

— Також на засіданні Кабміну 10 листопада ухвалили постанову щодо окремих населених пунктів прифронтової частини Донбасу. Про що вона?

— Знаючи, що я стала міністром, першого дня до мене звернулися депутати, які представляють ті території, і пояснили ситуацію. До мене звернулися депутати від Донецької області, які представляють селище Зайцеве та міста Гірник, Красногорівка, Мар'їнка, Новогродівка, а також від Луганської області — село Трьохізбенка Щастянського району.

Ситуація була такою. Є населені пункти, які розташовані поблизу лінії розмежування. І вони через агресію Російської Федерації втратили можливість отримувати тепло через газопроводи, бо неможливо під обстрілом проводити ремонтні роботи. Нас попросили допомогти, щоб домогосподарства, які забезпечують теплом своє житло через електроенергію, мали можливість не платити за високим тарифом. Тобто вище, ніж 90 коп.

Я попросила експертну допомогу, запитала, як правильно зробити, щоб люди отримали допомогу вже зараз. Тобто не за пів року, не за рік, а зараз. Тому що платіжки надходять зараз. Дякую міністру соціальної політики Марині Лазебній, дякую прем'єру, які одразу ж дали правильне рішення. А саме — це проєкт постанови (який, я сподіваюся, вже наступного тижня стане постановою) про те, щоб збільшити розмір субсидії для мешканців цих населених пунктів.

Ми зробимо так, щоб ці люди, отримуючи субсидію, що зараз становить приблизно 700-800-1000 грн, отримали по 2,5 тис. грн і більше. Ми знімемо обмеження щодо актів на обстеження житлових умов. Ви знаєте, вони були на заваді. Ми знаємо всі ці проблеми. Я у щільному контакті з територіальними громадами.

І люди вже у листопаді та грудні отримають свої гроші. Я вважаю, що це правильний рух. І щоб потім не чекати, потім не компенсувати, ми зараз допоможемо людям.

— А приблизно підраховували, скільки домогосподарств це торкнеться?

— Це кілька тисяч, навіть десятків тисяч. На це потрібно десь 70-80 млн грн на місяць. У нас такі гроші є, вони зарезервовані. І ті громади, які звернулися, матимуть таку можливість.

І якщо вже є можливість ще раз звернутися, звертайтеся, особливо органи місцевого самоврядування. У вас є можливість сказати про свої проблеми, зателефонувати та написати через депутатів, чи безпосередньо до мене. Ми реагуватимемо на кожен ваш сигнал.

Ви знаєте, що робити там, а я знаю, що і як робити тут. Давайте об'єднаємо наші зусилля і допоможемо людям.

— Тобто гроші прийдуть до громад, а громади вже на місці розподілять?

— Ні, це система субсидій, які люди й так отримують. Просто ми даємо більше субсидії. Там же субсидія на електроенергію залежить від кіловатів, наприклад до 100 кіловатів — одна, потім — більше.

А ми дамо одразу більше, бо обігрів йде через електроенергію. Вони не мають інших джерел тепла. Саме ці люди отримають більшу субсидію на більше кіловат, і не потрібно буде акту обстеження.

— За підсумками засідання 10 листопада. Як ви взагалі оцінюєте ситуацію в Кабміні, зокрема щодо Донбасу?

— У Кабміні є абсолютно здорова ситуація. Всі розуміють, наскільки важливо для Міністерства реінтеграції отримати сигнали від громад, від територій, від регіонів і акумулювати енергію для того, щоби були правильні рішення допомоги людям, які зараз страждають і чекають на нашу підтримку.

— Ви на телеканалі "Дом" анонсували свою поїздку на Донбас наступного тижня. У тому інтерв'ю ви сказали, що люди втомилися, зневірилися. Хочеться дізнатися, як ви, перебуваючи на посаді міністра, зможете їх підбадьорити?

— Підбадьорити, звичайно, я можу. Але емоції — емоціями, а потрібні дії, щоби люди знову повірили та побачили, що ми рухаємося правильним шляхом. І що ми не забуваємо про людей, які зараз страждають від війни. І про внутрішньо переміщених осіб, які мешкають у мирних містах, і особливо на територіях біля лінії зіткнення.

І моя поїздка буде саме для того, щоб зрозуміти, які проблеми в пріоритеті. Тому що в мене вже є перелік, голови військово-цивільних адміністрацій (ВЦА) подали проблемні питання. І навіть шляхи їхнього розв'язання, що потрібно зробити на центральному рівні.

Я хочу сама побачити, я хочу поспілкуватися з громадами, людьми, ВЦА, органами влади, які є на місцях. Хочу побачити та оцінити поглядом людини, яка має досвід, — що потрібно, і як треба допомогти, щоб ця допомога була відчутною.

Ми написали правильні стратегії, зробили правильні юридичні кроки. А тепер ці стратегії мають дійти у формі реальної допомоги нашим людям. Вони мають працювати на людей.

— Тобто це ознайомча подорож?

— Ні. Немає часу знайомитись.

Я вже приїду з рішеннями, які хочу проговорити у діалозі з місцевою владою, чи будуть вони ефективними. Тому що я бачу рішення і знаю, як правильно зробити так, щоб людям це допомогло.

Наведу приклад. Якщо ми говоримо про контрольні пункти в'їзду-виїзду (КПВВ). Буферну зону люди перетинають пішки, щоб дійти до "нуля". Вони проходять кілометри. І це потрібно вирішити, організувати перевезення. Я хочу подивитися, як правильно, скільки грошей на це потрібно закласти.

Тому що це буде субвенція місцевій владі, щоб ці регулярні перевезення були для людей безкоштовними. Люди не можуть платити гроші щоразу. А йти кілометри в зимовий час — це неможливо.

Також питання сервісних зон на КПВВ, які мають бути, та які допомагатимуть людям. Сервісна зона дуже важлива. У таких сервісних центрах, що діють на КПВВ, є й обмінні пункти, й аптека, і пункти тестування на коронавірус. Повинні бути пункти вакцинації. Звичайно ж, ми повинні допомагати людям, і вакцина має бути безкоштовною.

Все, чим можна зараз допомогти, ми робитимемо. Я хочу саме це перевірити. Чи ті рішення ухвалюються у Києві. Тому що нам тут видно одне, а на території може бути зовсім інакше.

— Але КПВВ із боку окупованої території залишаються закритими. Як розв'язати проблему, як домовлятися?

— Це політичні рішення, які обговорюються на рівні Тристоронньої контактної групи (ТКГ). А також на рівні "нормандської четвірки" (Україна, Німеччина, Франція, Росія), яка робить що може, але за підсумком виходить небагато.

Мені здається, що Україна дуже активно прагне змінити ситуацію. Але втілити наші пропозиції в життя поки що не дозволяє геополітична ситуація.

Ось із КПВВ, які зараз закриті. Російська Федерація не дозволяє людям, громадянам України, перетинати лінію зіткнення. Не з нашої вини. Вважаю, що це дуже неправильно. Бо, якщо думати про людей, щоб їм допомогти, то саме так виглядає допомога. Не можна брати до заручників людей. Тому що вони страждають. Вони живі люди, мають сім'ї.

І фактично по-живому [лінією дотику] були перерізані населені пункти, а пуповина одна. І ми реально це розуміємо. Дуже хотілося б, щоб це розуміла Російська Федерація.

Через таке розуміння саме гуманітарного порядку — не знущатися з людей, не намагатися взяти їх у заручники, щоби розв'язати свої політичні проблеми та свої політичні бачення, які точно відрізняються від цивілізованих. Але люди не повинні страждати!

І якщо розглядати питання через призму людського страждання, повірте, багато політичного виявиться непотрібним.

І я сподіваюся, що Росія розуміє, що Україна від своїх принципів не відступить. Ми боротимемося за суверенітет, за нашу незалежність. Але й боротимемося за наших людей. І дуже хочу, щоб ті люди, які зараз перебувають там, за лінією зіткнення, теж знали, що Україна за них боротиметься.

— Щодо вашої роботи у Тристоронній контактній групі. Яке доручення, завдання дав вам президент Володимир Зеленський?

— На цьому етапі тут застосовна характеристика — "ознайомча робота". Я слухаю, заглиблююсь, дивлюсь. Бо, як міністр, я маю займатися більше гуманітарною політикою. У мене чітке розуміння того, що хоче президент, що хоче прем'єр і чого чекають люди. І я тепер маю крок за кроком показати, що ми можемо це виконати.

А люди чекають від нас реальних кроків. Президент чекає від нас результатів, щоб ці реальні кроки показали, що ми справді за людей. Показали всій Україні, бо це біда всієї України. Ми втрачаємо економіку, економічний потенціал. Ми втрачаємо наші підприємства, які були незаконно націоналізовані російською стороною. Ми втрачаємо можливості. Ми не рухаємося так швидко, як би хотілося.

На тих теренах відбувається регрес економічний, екологічний. Там страшні проблеми з екологією. І ми знаємо про ці проблеми Криму та Донбасу. І зрозуміло, що розв'язувати питання треба вже зараз. Ось навіть подивіться — шахти підтоплює. Хто там займається? Хто відкачує води? Ми ж знаємо — ніхто. Ми ж знаємо, що ці води згодом позначаться на здоров'ї людей. Але, на жаль, Росії байдуже, які води, які гори, які шахти будуть в Україні.

Я дуже хотіла б, щоб люди знали, що нам не все одно. Ми, ще раз кажу, боротимемося за голови та серця наших людей.

— 11 листопада ви представите "Стратегію інтеграції внутрішньо переміщених осіб на період до 2024 року". Як анонс — що вона передбачає?

— Справді, ми в інформагентстві "Укрінформ" представимо стратегію держави для внутрішньо переміщених осіб на найближчі 5 років.

Скажу про перші кроки, які ми зробимо. Ми розбили цю стратегію щодо цілей, і кожна мета має реальні кроки.

Тобто це не просто, наприклад, забезпечення житлом, розв'язання житлового питання для наших внутрішньо переміщених осіб. Ми вже побачили, що є кілька програм, які є неефективними. Свого часу вони працювали, зараз не працюють. Також потрібні уточнення щодо чинних. Наприклад, пільгове кредитування. Важко, тому що потрібен перший внесок, і людям незрозуміло, чому потрібно збирати так багато документів.

Я хочу, щоб ця стратегія була предметно розписана. Тобто вона вже є, тільки тепер її потрібно наповнити змістом реальних кроків, що працюють. Тому що є програми, які, на жаль, не працюють, і на презентації ми саме цим і займатимемося.

Ми розповімо про наші плани. Туди запрошені внутрішньо переміщені особи, профільні громадські організації, мережа експертів, які працюють у полях та знають, що треба зробити для того, щоб на територіях було зведено будинки, працювали програми допомоги.

Наприклад, ми хочемо допомогти місцевим громадам. Є такий бюджет участі, коли безпосередньо надається субвенція з державного бюджету, і вже громада, навіть без участі місцевої ради, вирішує, куди спрямувати кошти та що має бути побудовано чи зроблено для них, для їхнього добробуту. Ми обговоримо ці інструменти, вони є, вони відпрацьовані.

Але я також хочу почути живий фідбек. Я хочу почути людей, які нехай критично, нехай по-різному, але скажуть — як краще. І я обіцяю прислухатися і обіцяю чути від людей, які реально працюють і мають практику — як і що треба робити.

Кримське питання

— Крим. Одне з найболючіших питань — незаконне переслідування кримських татар та мешканців півострова, які проти російської влади. Їх садять до в'язниць на величезні терміни, ні за що. Зрозуміло, що з нашої території нам складно реагувати та допомагати цим людям. Але яка ваша позиція і як можна більше залучати міжнародну спільноту до цієї проблематики?

— У нас дійсно є кілька програм, які допомагають людям, які зараз незаконно утримуються Російською Федерацією у в'язницях, у СІЗО. Особливо це кримські татари. Нині понад 120 наших громадян перебувають у в'язницях та в СІЗО, з них 75 — це кримські татари.

Ми маємо кілька програм матеріальної допомоги. Плюс президент подав до Верховної Ради законопроєкт про правову допомогу та матеріальну допомогу щодо адвокатів — тобто сім'ям, які наймають юридичну допомогу, і у них часто немає грошей сплатити за послуги юристів, які супроводжують їхні справи, готують позови. Законопроєкт, який подав президент України, — невідкладний, ми зараз його підтримуватимемо.

І, звичайно, програми допомоги таким людям будуть профінансовані в повному обсязі.

— 23 серпня відбувся установчий саміт Кримської платформи. Які вже напрацювання та кроки зроблено із серпня?

— Люди, які залучені до роботи Кримської платформи щодня 24/7, — дуже активні, дуже професійні. Я вважаю, що вони на своєму місці. І всіляко зі свого рівня віцепрем'єра та міністра підтримуватиму їх.

У них напрацювання йдуть у різних напрямах. Наприклад, нормативно-правова база, тобто все, що стосується законодавства: і постанови, і розпорядження, і укази президента, і ті документи, які потребують доопрацювання.

Крім того, напрацювання пропозицій щодо санкційної політики. Це допомагає потім нашій РНБО структурувати та створювати ті механізми, які будуть дієвими. Які справді накладатимуть санкції на тих людей та організації, які несуть безпосередню відповідальність за те, що відбувається у тимчасово окупованому Криму.

— Якщо вже торкнулися РНБО. Ви раніше повідомляли, що проводитимете аудит законів, які б мали діяти, але не діють. Йдеться про закони, що стосуються Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій.

— Я читаю кожен наказ, кожну постанову, сама заглиблююся.

Наприклад, зараз ми розробляємо проєкт наказу, який потім стане ухвалою Кабінету міністрів про порядок перетину адмінмежі з нашим українським Кримом, поки що тимчасово окупованим. Ви вже знаєте, що ми законодавчо ліквідували вільну економічну зону "Крим". І тепер потрібно розробити чіткий порядок перетину адмінмежі: які речі, які ліки, які цінності та скільки грошей можна перевозити. Ми маємо чітко виписати: що перевозити не можна, щоб або прикордонники, або хто проводитиме огляд, не користувались широким інструментарієм і не дискримінували людей, які перетинають адмінмежу. Були сигнали, що люди критикували порядок перетину, який просто практично все забороняв. Я хочу, щоби був принцип, який працює у всьому світі — що людині дозволено все, що прямо не заборонено. Тому ми складаємо чіткий перелік того, що заборонено, він невеликий — решта буде дозволено.

Мовлення на окуповані території

— Про політику телеканалу "Дом", який мовить на окуповані території. Можливо, у вас є якісь напрацювання?

— Стратегія є, але її треба переглянути: подивитися, що працює, а що ні. Якщо не працює, то чому. Я бачила стратегію, але ще не встигла її перевірити практично. Бо те, що написано — воно все має гарний вигляд, але поки що аналізу немає.

У нас у графіку є зустріч, я послухаю керівництво телеканалу. Я знаю, якою є стратегія в Офісі президента. Ви знаєте, президент прийшов із медіа. Він людина, яка дуже глибоко знає цю тему. Я знаю, що має бачення. Він дуже хоче, щоб телеканал "Дом" та інші телеканали кримського та донбаського напрямів працювали ефективно. Побачимо, що можна зробити. У будь-якому разі моя підтримка і моє плече в Кабінеті міністрів у вас є.

— Загалом наскільки важливо вести мовлення на окуповані території, показувати, що насправді відбувається в Україні? Але також показувати проблеми й переселенців, і тих, хто перебуває за лінією дотику. Наразі в медіа цьому приділяється мало уваги. Бо, на жаль, із цим уже просто всі звиклися.

— Це дуже важливо. Я людина медійна. Я розумію, наскільки важливо, щоб ті території та Україна розуміли наш зв'язок. Розуміли, як і що робить влада. Розуміли, на які результати ми очікуємо. Розуміли, чого чекати, а чого не варто чекати. Розуміли, й бачили своє майбутнє.

Чесна розмова, чесний діалог, який нам дуже потрібний. І ми до нього точно прийдемо через телеканали, через комунікацію, через інформаційні зв'язки, які ми маємо і які ще будуть залучені.

Наприклад, ми маємо проблему кодування каналів супутникового мовлення. Люди не можуть собі дозволити заплатити навіть кількасот гривень. І я вже запланувала зустріч, на якій ми розглянемо — як зробити так, щоб держава заплатила за декодування для територій, які зараз цього дуже чекають.

Мовлення може бути доступним і через інтернет. У нас є проєкт "Остання миля", коли ми простягаємо оптоволокно в населені пункти Луганської та Донецької областей, які розташовані поблизу лінії зіткнення. Ми проводимо інтернет у кожний будинок. Якщо нам це вдасться, ви побачите, який це буде ефект. Я вірю в це.

Я знаю, що якщо буде інтернет, людина обиратиме контент. А я впевнена — у нас є журналісти, у нас є контент, який буде цікавим тим людям. Вони, звичайно ж, дивитимуться та порівнюватимуть — де пропаганда, а де реальна інформація, реальні справи. І вони замислюватимуться: їм краще бути господарями у себе в державі чи розмінною монетою, інструментом політики Російської Федерації? Як я кажу — це мистецтво маленьких кроків.

Я думаю, що такі кроки зможуть розтопити кригу між нами, зможуть вплинути та зможуть зробити те, чого не зроблять інші. Розуміти, що ми — одна країна. Розуміти, що ми — один народ і що ми точно будемо разом.

Прямий ефір