Вибухи, фільтраційні табори та заміна "міністрів" на російських: про ситуацію в "Л/ДНР" говоримо з правозахисницею Вірою Ястребовою

Віра Ястребова. Фото: Facebook

Кремлівські куратори вирішили повністю змінити "уряд ДНР". Про розпуск "уряду" у червні оголосив "глава ДНР" Денис Пушилін. На зміну "республіканцям" до Донецька привезли російських чиновників, які очолили місцеві "міністерства". "Прем'єр-міністр" тепер теж громадянин Росії — такий собі Віталій Хоценко, який до цього працював у Мінпромторгу РФ.

Якою є мета таких перестановок, як вона відобразилася на житті простих людей і що взагалі зараз відбувається в окремих районах Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) — ці теми в ефірі телемарафону "Говорить Україна" телеканалів "Дом" та UA обговорюємо з виконавчою директоркою громадської організації "Східна правозахисна група" Вірою Ястребовою.

— Якою є реальна ситуація на тимчасово непідконтрольних Україні територіях?

— Ситуація вкрай тяжка, вкрай напружена. Це стосується і гуманітарної складової насамперед прав людини. Це і тортури, й фільтраційні табори. Окупаційна влада та російська армія створюють такі табори для терору, для пошуку інакодумців.

Їм не потрібна думка, відмінна від їхньої. Вони створюють свою інформаційну картину того, що відбувається, і хочуть, щоб усі сліпо в неї вірили. Ті безчинства, які вони творять на території України, вони намагаються подати як перемоги своєму внутрішньому споживачеві.

Ситуація посилюється і депортацією наших громадян до Російської Федерації. Вони це роблять для того, щоб розірвати соціальні зв'язки людей, щоб обмежити їх від правдивого інформаційного простору та контрпропаганди.

Наша "Східна правозахисна група" веде проєкт "Повертайся до України". Це чат-бот для примусово депортованих людей, через який з нами можуть зв'язатися в індивідуальному порядку під умови анонімності. І я, і мої колеги консультуємо, яким чином в індивідуальному випадку люди можуть повернутися до України, в'їхати і як їм допомогти там.

Також ми запускаємо програму допомоги з оформлення заяв до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), тому що депортація — це порушення Женевської конвенції та порушення загальної декларації прав людини. І в такий спосіб ми зможемо документувати злочини Російської Федерації.

Для нас, на жаль, те, що відбувається після 24 лютого, такі історії людей не нові, оскільки ми з 2014 року стежимо за ситуацією. І більшість із нас пережили її на собі.

Я теж виїжджала з окупації, перебувала якийсь час у Дебальцевому. Тому я розумію, який жах та страх сковує людей, і я в жодному разі нікого не засуджую. Я розумію, що є такі життєві моменти, які не дозволяють тобі виїхати, залишити знерухомленого родича чи просто не маєш гуманітарного коридору, особистого транспорту.

— З чим треба пов'язувати масову появу російських чиновників у так званому "уряді ДНР"?

— Я вважаю, що Російська Федерація у такий спосіб оптимізує процеси управління окупованими територіями. Це можливості мати справу зі "своїми" людьми. І в разі чого запитати з них серйозніше за використання коштів та запровадження політичного порядку денного.

У тому числі це наслідок дискредитації місцевих еліт, управлінського потенціалу на місцях.

Тобто Російська Федерація інтегрує своїх перевірених людей у "чиновницький" апарат "Л/ДНР", і їхніми руками добиватиметься своїх цілей у веденні більш повного контролю на захоплених територіях.

Щодо мотивації самих цих російських чиновників. Як бачимо, у Росії вони якихось серйозних досягнень не мають. Тому приїзд до "Л/ДНР" — це спосіб привернути до себе увагу російських політичних еліт, у тому числі й президента Російської Федерації.

А другий мотив — це нажива, бажання отримати фінансові ресурси, відзначитись тут, як вони називають це між собою — "реальний соціальний ліфт". І ось ці "ліфтери" їдуть будувати свою особисту кар'єру, збагачуватись коштом окупованих територій, коштом людей з окупованих територій.

І вони сліпо впроваджуватимуть будь-який політичний порядок денний, який буде вигідний Кремлю.

— Як ставляться до цих російських "ліфтерів" звільнені "чиновники" "ДНР"?

— Це добрий сигнал для всіх колаборантів. От нехай подивляться, що їх змінюють рано чи пізно. І вони вже не потрібні ні Росії, ні Україні. І в кращому разі вони безславно закінчать свою кар'єру.

Що ще важливе. Ті "чиновники", яких позбавили посад, не мають серйозного авторитету серед місцевого населення. Ось їх змістили, а людям абсолютно байдуже. У них як раніше не було якісної тієї ж медичної допомоги, так і немає. Від зміни прізвище на сайті місцевих "адміністрацій" людям немає жодного сенсу. Бо призначення не має на меті змінити політику для підвищення якості життя людей.

А кадрова криза у "Л/ДНР" катастрофічна. За інформацією нашої організації, вже залучають і студентів із медичних навчальних закладів, і масово із Російської Федерації збирають так звані будзагони для відновлення міст в окупованій частині Донецької та Луганської області.

Тут ще демографічний момент. Розпочнеться як заселення росіянами окупованих територій, так і виведення з них українців шляхом депортації.

— Чи можна проводити аналогію із радянським заміщенням мешканців, радянською політикою переселення та нинішньою?

— Мені здається все простіше, банальніше, ніж якісь ідеологічні складові або навіть історичні паралелі. Сфера освіти, медицини Російської Федерації оплачується низько. А ставка вчителів, які погодяться їхати на окуповані території Донецької та Луганської областей, зростає вдвічі.

Крім того, цей горезвісний "соціальний ліфт". У глибинці Російської Федерації ти був рядовим учителем, тепер ти можеш обійняти посаду завідувача навчального процесу, стати завучем, і навіть директором школи. І на такі посади теж почнуть ставити росіян, бо з ними буде легше домовитись.

А щодо рівня моралі російських педагогів, нам не варто дивуватися. Ми бачили, як у РФ дітей викладають на землю символом Z, як змушують малювати z-малюнки та припиняють будь-які скарги та незгоди з боку батьків. Тобто це абсолютно керовані люди, які не зробили кар'єру, і зараз поїдуть шукати щастя до чужого дому, до чужої школи. Нічого нового, на жаль.

— Чи є інформація про реакцію окупаційних адміністрацій на вибухи складів боєприпасів, техніки та іншого у "Л/ДНР"?

— Вони вкрай стурбовані насамперед за свої життя, свої посади. Адже ніхто не розраховував на такий розвиток подій. Усі думали, що все пройде у форматі близькому до окупації, яка відбулася у 2014 році, коли захоплювали в день цілим містом, встановлювали свої окупаційні адміністрації, обіймали необхідні для себе посади, вели терор, збагачувалися тощо. Безперечно, на вибухи складів, знищення військових баз вони не розраховували.

Фокус роботи нашої організації має правозахисний характер щодо місцевого населення, яке з тих чи інших причин не змогло виїхати. А те, що стосується окупаційних адміністрацій, я все-таки сподіваюся, що рано чи пізно вони усі постануть перед законом, перед судом за ті знущання та ті правопорушення, які вони чинили протягом цих років.

— Чи є інформація про те, що відбувається у фільтраційних таборах?

— Там продовжують проводити заходи так званої фільтрації. Це перевірка документів, перевірка засобів зв'язку. Якщо при вас є ноутбук або телефон, перевіряють їх вміст. Особи людей перевіряють за відкритими джерелами та за базами ФСБ — яку людина займала позицію, аж до того, що ви лайкали у соцмережах.

Також оглядають зовні людину на наявність відзнак, татуювань, характерних ушкоджень, які можуть свідчити, що людина брала участь у веденні бойових дій. Знімають відбитки пальців, фотографують. Це все не нове.

І цей терор стосується не лише тих людей, які перетинають прикордонні пропускні пункти. Це проводиться, зокрема, і в окупованих містах. У деяких навіть якщо мешканець хоче пройти з одного району до іншого, то він має бути дактилоскопований. Це робиться для виявлення і придушення протестного потенціалу в окупованих областях. Такі дії проводяться на окупованих частинах Херсонської та Запорізької, Донецької та Луганської областей.

Є живі очевидці, які проходили принизливі процедури фільтрації та яким надалі вдалося залишити окуповану територію.

Але є ще третій елемент фільтрації. За мірками РФ — це для патріотично налаштованих щодо України. Це примусові роботи всіма елементами пропагандистського впливу на людей із читанням "правильної" літератури, визнанням України агресором тощо. Людей змушують працювати безкоштовно та промивають їм мізки, зокрема, як вони називають "з фізичними зауваженнями". Це термін окупаційних адміністрацій стосовно людей, які залучені до цих робіт.

— Про що ця війна Росії на Донеччині?

— Це про імперські амбіції особисто Путіна, і кремлівської верхівки, для яких важливо встановити контроль над територією. Вони не бачать, що діється всередині Російської Федерації, в якому запустінні їх міста та села, яка там деградація населення та соціальна криза. Цим вони не займаються.

Їм важливо, якнайбільше на карті мати точок, де посіяти хаос, так званий "руський мир".

До того, як почнуть стріляти гармати, на теренах дуже прицільно працює "Руський центр". Це громадська організація, яка фінансує ідею "руського мира" через бюджет Російської Федерації. Ці "Руські центри" по сьогодні працюють, у тому числі в Німеччині, в Австрії. І там сіється наратив "що не все так однозначно", поширюється ідея "руського мира" і які росіяни рятівники, небайдужі, праведні й так далі.

Тому перед тим, як звучать гармати, грошами Росії створюється плацдарм для того, щоб нові території були охоплені.

Так, обговорювати наслідки окупації є надзвичайно важливим. Але не можна забувати й про передумови, як діє Росія перед початком прямої агресії.

Прямий ефір