Украина наш дом

Вибухонебезпечне Придністров'я: як вплине ескалація в регіоні на перебіг російсько-української війни

"Придністровська молдавська республіка" ("ПМР") — ще один з уламків "русского мира" на території пострадянського простору, де стає неспокійно. 25 квітня у Придністров'ї обстріляли будівлю місцевого так званого "міністерства державної безпеки ПМР" та військову частину, а наступного дня — підірвали телерадіовежу "Маяк". Такого тут не траплялося аж із 1992 року.

Все це відбувається на тлі повномасштабного російського вторгнення в Україну та погроз Кремля пробити сухопутний коридор українським півднем до Придністров'я. Як ескалація у Придністровському регіоні може вплинути на перебіг російсько-української війни й чого варто очікувати — цій темі присвячено "Спеціальний репортаж" телеканалу "Дом".

Бомба уповільненої дії

Історія "ПМР" почалася в 1990 році, коли частина Молдавської РСР зі східної сторони Дністра заявила про свою незалежність та створення спочатку Придністровської Молдавської РСР. Після розпаду Радянського Союзу 1991 року її перейменували на "Придністровську молдавську республіку" або "ПМР".

Влада Молдови не змирилася з таким рішенням і політичний конфлікт згодом переріс в озброєний. Він тривав недовго: з березня до серпня 1992 року. Закінчилося все уведенням у Придністров'я російських миротворців — так ця територія потрапила до зони впливу Росії.

"В "ПМР" всього 470 тис. населення. Але там дуже багато старої радянської зброї, яка була вивезена на зберігання на цю територію при виведенні групи радянських військ з Німеччини, Угорщини, Польщі, Чехословаччини та ін. А в захоплених Радянським Союзом європейських країнах було багато зброї, ось її привезли до Придністров'я і там вона лежить на складах. За допомогою цієї зброї навіть невелика армія може провести якусь "спеціальну військову операцію", — прокоментував військовий експерт Михайло Притула.

У 2006 році в "ПМР" пройшов "референдум" про входження до складу Росії — "за" проголосували понад 97%, якщо вірити підрахункам голосів. А у 2013-му влада самопроголошеної "республіки" ухвалила "закон" про застосування на її території російського федерального законодавства. При цьому сама Росія це утворення так і не визнала.

Повна залежність від Росії, російські військові, величезна кількість старої радянської зброї, напружені, але мирні стосунки з молдавською владою — у такому статусі Придністров'я жило 30 років. Проте спокій був уявним, а загострення — неминучим.

"Цей конфлікт залишається невирішеним протягом 30 років. І ці атаки ще раз демонструють, що можливість утримання статус-кво у таких конфліктах — це міф. А друга причина, що в Україні йде війна, агресія Російської Федерації проти України", — пояснює віцепрем'єр Молдови з питань реінтеграції Олександр Фленкя.

Після серії вибухів у "ПМР" запровадили червоний рівень терористичної небезпеки, почали встановлювати блокпости, на яких вибірково перевіряють проїжджих. На контрольно-пропускних пунктах на адмінкордоні з офіційною Молдовою утворилися черги охочих виїхати з Придністров'я. Освітні установи перевели на дистанційне навчання і навіть скасували парад на 9 травня.

У провокаціях "влада ПМР" звинуватила Україну. Як докази представили сліди машини, на якій нібито приїхали особи, які стріляли по будівлі "МДБ". А на місцевих телеканалах показали відео, як смуги від шин ведуть у бік України. Також у "ПМР" заявили, що перехопили дрон із вибухівкою, який теж летів нібито з українського боку, щоб ще раз ударити по телерадіостанції "Маяк".

Водночас українська сторона оцінила вибухи на території Придністров'я однозначно як провокацію Росії. Одна з цілей — перетягнути сили та увагу ЗСУ до Придністровського регіону, а також за допомогою провокацій виправдати подальший наступ на Одеському напрямку.

До того, The Times із посиланням на джерела в українській розвідці повідомило, що у Кремлі вже розроблено план нападу на Молдову. Мовляв, у Кишиневі можуть організувати протести, а у Тирасполі — висадити свій десант. Влада США, Ізраїлю, Латвії та інших країн порекомендувала своїм громадянам виїхати з самопроголошеної "республіки". А Болгарія взагалі закликала залишити територію Молдови через наростаючу загрозу.

"З одного боку, у Кремлі є такий "яструбиний блок", який наполягає, що армія РФ має дійти до самого Придністров'я. Це їх спосіб збереження власних позицій [у керівництві країни], і вони готові лобіювати цю ідею, вкидати у публічне поле заяви, які фактично не дають потім дороги назад загалом російській державі. З іншого боку, це може бути просто лоскотанням нервів вищого керівництва. Адже там своя йде боротьба за лояльність Путіна", — вважає український політолог Олег Саакян.

Кишинів відреагував на інциденти в Придністров'ї стримано: президентка Молдови Майя Санду заявила, що вибухи — результат розборок "протиборчих сил усередині регіону".

Небезпека для Одещини

Сама ж Молдова не може розв'язати Придністровське питання. Судячи з заяв з Кишинева, країна не має боєздатної армії не тільки для придушення "ПМР", а й для власного захисту. А Україна превентивно вторгатися у Придністров'я не збирається. Принаймні такі заяви звучать із Банкової.

"Там (в "ПМР", — ред.) сидить 1,5 — 2 тисячі російських військових. І українська армія здатна їх дуже швидко взяти в кільце і примусити до капітуляції. Це буде велика проблема для Кремля. Єдине, що нас стримує — ми не агресори, ми не підемо, доки Молдова нас не запросить", — сказав радник керівника Офісу президента України Олексій Арестович.

Україна може ввести військовий контингент у "ПМР" лише у тому випадку, якщо Росія спробує через українську територію проникнути до Придністров'я, а самопроголошена "ПМР" стане стороною конфлікту.

"Якщо "Придністровська молдавська республіка" не атакуватиме Україну, то Україна не має жодних підстав для атаки на цю "республіку". Але якщо російська армія висаджуватиме десант, намагатиметься захопити Білгород-Дністровський, Ізмаїльський і Болградський райони Одеської області, то українська армія буде застосовувати всі можливі сили та методи", — зазначив військовий експерт Михайло Притула.

"В умовах війни нічого не можна виключати, все можливо. І те, що сталося в Україні за останні два місяці, перевершило найпесимістичніші очікування. Маріуполь, Буча, Ірпінь… Все це жахливо. Тому щось тут прогнозувати взагалі не доводиться", — наголосив віцепрем'єр Молдови з питань реінтеграції Олександр Фленкя.

Ракетні удари по Одесі, а також по мосту через Дністровський лиман можуть бути ознаками того, що Росія все ж таки готує вторгнення до Молдови. Військові аналітики припускають, що російське командування може націлитися на частину Одеської області — по західний бік від Дністровського лимана, адже пройти з боку Миколаєва та Одеси просто не вистачить сил.

Після обстрілу російськими крилатими ракетами сьогодні міст через Дністровський лиман пошкоджено, рух перекрито. Мета ударів по ньому — відрізати три райони Одеської області (Білгород-Дністровський, Ізмаїльський і Болградський) від решти України. Цей міст — залізничний, і при його блокуванні важче переправити підкріплення ЗСУ у разі, якщо окупанти захочуть висадити свій десант та забезпечити сухопутний коридор до Молдови та Придністров'я.

Істотно ускладнило можливість проведення такої операції потоплення крейсера "Москва", який своєю потужною системою ППО захищав корабельне угруповання російського флоту від ракетних ударів. Тепер же підібратися до українського берега стало у рази складніше.

Дорога через міст на Ізмаїл чи Білгород-Дністровський не єдина — ще є в об'їзд, але зараз тут у пробках можна простояти до 2,5 годин. Причому тут пропускають лише місцевих жителів — якщо прописка не в Білгород-Дністровському чи не в Ізмаїльському районах, то вас розвернуть назад.

Варіанти розвитку подій

Можливих варіантів розвитку подій є кілька.

Росія може спробувати прорватися через Одеську область до молдавського кордону та з'єднатися з Придністровським угрупуванням.

Водночас еліти "ПМР" не зацікавлені в ескалації, вважає віцепрем'єр Молдови з питань реінтеграції Олександр Фленкя.

"Залежність від Москви є. Але є і побоювання, що Москва може прийти та сказати "воювати також". А їм (елітам "ПМР", — ред.) дуже хочеться цього уникнути, тому що, ну, яка війна? Люди, які реально контролюють ту територію, з початку війни щодня просто втрачають гроші. І навіщо? Люди за 30 років звикли до мирного життя, налагодили свої бізнеси", — пояснив Фленкя.

Самостійно піти в атаку на ЗСУ у ПМР не вистачить сил. А ознак мобілізації за прикладом тієї, що була в окупованих Донецьку та Луганську, у Тирасполі поки що немає.

"Судячи з військових та логістичних можливостей Росії, у Придністров'ї очікувати другого фронту не варто. Ці війська зможуть приєднатися до російської групи військ лише у разі, якби Росії вдалося пройти до Одеси. А армія "ПМР" абсолютно неспроможна ні за кількістю, ні за якістю спорядження, ні за логістичними можливостями. Треба розуміти, що це зараз анклав, який для Росії одночасно може бути як додатковою картою, — якби Росія туди дійшла; так і головним болем — якщо "ПМР" відірвана від основних ударних сил Росії", — зауважив політолог Олег Саакян.

Безпрецедентна за 30 років ескалація в Придністров'ї — це, безперечно, нова загроза безпеці в регіоні й з урахуванням російської агресії, що розвивається, буде дуже складно повернутися до статус-кво. А ситуація показує, що заморожені конфлікти, навіть 30-річні, насправді тліють. І для їх розпалювання досить легенько дунути.

Прямий ефір